Ухвала суду № 50800862, 10.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/12997/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Гриневич В.С.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

10 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України м.Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України м.Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2015 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці, викладену у листі №155/В-1 від 02.06.2015р., щодо перерахунку ОСОБА_2, пенсії з 19 травня 2015 року року з врахуванням суми компенсації за невикористану відпустку, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, одноразової винагороди та індексації заробітної плати в розмірі 90% від суми заробітної плати та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 пенсії з 19 травня 2015 року в розмірі 90% від суми заробітної плати з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, одноразової винагороди та індексації заробітної плати, відповідно до довідки виданої Головним управлінням статистики у Вінницькій області №18-18/В-41/105 від 15.05.2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" по наданих позивачем довідках провести немає підстав, адже виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань державним службовцям не можна віднести до надбавок, передбачених статтею 33 Закону України "Про державну службу", до заробітної плати, оскільки дані виплати носять нерегулярний, та одноразовий характер.

До суду апеляційної інстанції в судове засідання сторони не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що у відповідності до вимог частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) на одержання пенсії держслужбовців мають право особи, що досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявністю страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, що мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90% від суми їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є держслужбовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1% заробітку, але не більше 90% заробітної плати.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» перерахунок пенсії держслужбовців здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом Головного управління статистики у Вінницькій області №75-к від 27.05.2009р. позивачку звільнено з посади заступника начальника відділу статистики будівництва та інвестицій Головного управління статистики у Вінницькій області у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію. Пунктом 3 вказаного наказу виплачено позивачу грошову компенсацію за 55 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.

28 травня 2009р. позивач звернулася до управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці з заявою про призначення пенсії, як державному службовцю та разом з заявою до позивачем було весь необхідний для встановлення належної їй пенсії пакет документів, а саме: подано довідку про заробіток для обчислення пенсії №98 від 19.05.2009р., довідку про складові заробітної плати №102 від 27.05.2009р., довідку №103 від 27.05.2009р. про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», згідно з якими до складу заробітної плати не були включені інші виплати в сумі 16948,75 грн., а саме компенсація за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку в сумі 8205,95 грн., індексація доходів громадян в сумі 1012,80 грн., матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 2280,00 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб в сумі 3500,00 грн., премія за сумлінну багаторічну працю в органах державної статистики та з нагоди 55-річчя від дня народження в сумі 1350,00 грн., премії до державних професійних свят в сумі 600 грн.

Так, згідно з протоколом №4319 від 17.06.2009 року, загальний трудовий стаж позивача становить 37 років 7 місяців 13 днів, в тому числі стаж державної служби становить 31 рік 2 місяці 6 днів, пенсія позивачу призначена в розмірі 90% від суми заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно статті 33 Закону України «Про державну службу» та складала з 28.05.2009р. 3525,17 грн. , однак, при обрахунку пенсії не враховано інші виплати в сумі 16948,75 грн., які не були включені у довідки про заробітну плату.

19.05.2015р. позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці з заявою про проведення перерахунку пенсії в розмірі 90% згідно довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням інших виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації доходів громадян, компенсації за невикористану щорічну основну і додаткову відпустки та додала до заяви довідку Головного управління статистики у Вінницькій області №18-18/В-41/105 від 15.05.2015р. про складові заробітної плати що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом від 02.06.2015р. №155/В-1 Управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає , що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України «Про державну службу»). Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Відповідно до ст.ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про державну службу») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. До спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону, які обмежень максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, не встановлюють.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

При розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір пенсії, встановлений ст. 37 Законом України «Про державну службу», саме в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, відповідно до якого розмір пенсії повинен становити 90% від заробітної плати.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.