Ухвала суду № 50800783, 14.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року м. Київ К/9991/29311/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» та Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011

у справі № 2а-9432/10/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля»

до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 30.01.2007 № 0000272340/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 36706 грн. основного платежу та в сумі 71466 грн. штрафних (фінансових) санкцій. У задоволенні решти позову відмовлено.

ВАТ «Краснодонвугілля» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.1992 №2269-ХІІ.

Краснодонська ОДПІ Луганської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку за період з 01.01.2005 по 30.06.2006. за наслідками якої складено акт від 12.10.2006 № 2002/23-32363486. Відповідно до п. 4.4 Положення № 327 позивачем складено акт розбіжностей до вказаного вище акту перевірки.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закону № 334/94-ВР), що призвело до заниження валових доходів в сумі 567597 грн.;

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, що призвело завищення валових витрат на суму 139502,51 грн.;

- п.п. 5.2.5, п.п. 5.2.11 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, що призвело до заниження валових витрат в сумі 912868,36 грн.;

- п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, що призвело до завищення 414445 грн. амортизаційних відрахувань в сумі 414445 грн. на вартість безкоштовно отриманих від ДВАТ «Краснодонське управління матеріально-технічного постачання» основних фондів.

На підставі акта перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 23.10.2006 № 0001332340/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7588876 грн. та штрафних санкцій в сумі 1567553,8 грн.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА в Луганській області прийнято рішення від 27.01.2007 № 1415/25-08, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.10.2006 № 0001332340/0 в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7500001 грн. та штрафних санкцій в сумі 1496087 грн. У частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 88875 грн. та штрафних санкцій в сумі 71466 грн. податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

У зв'язку з наведеним, відповідачем складено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 30.01.2007 № 0000272340/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 160341,8 грн., в т.ч. 88875,00 грн. основного платежу та 71466,8 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 08.06.2004 № 289 «Про створення відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» Державне підприємство «Краснодонвугілля» перетворено у ВАТ «Краснодонвугілля».

На виконання вказаного наказу від 08.06.2004 № 289 згідно з авізо від 23.08.2004 № 76 позивачем безоплатно отримано основні фонди в сумі 33074021 грн.

Враховуючи те, що безоплатне отримання основних фондів позивачем не передбачає понесення останнім будь-яких витрат, нарахування амортизаційних відрахувань є необґрунтованим.

Обґрунтування позивача, викладені в касаційній скарзі, зводяться до до неправомірності визначення податкових зобов'язань за порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР. Позивач вказує на такі обставини.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України укладено договір від 24.10.2006 № 002727/09 щодо оренди позивачем державного майна в сумі 9510427 грн., зі змісту пункту 4.1 якого вбачається, що амортизаційні відрахування на основні фонди і нематеріальні активи у складі орендованих цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Вказані умови договору кореспондують положенням ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.1992 №2269-ХІІ.

Виходячи з вказаних обставин, позивач вказує на те, що у період, який перевірявся податковим органом, основні фонди в сумі 9454582 грн. були предметом оренди, а тому підстав вважати, що таке майно передано позивачу безоплатно відсутні.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2007 № 0000272340/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 36706 грн. основного платежу та в сумі 71466 грн. штрафних (фінансових) санкцій, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом здійснено неправильний розрахунок суми податкових зобов'язань за основним платежем за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2007 № 0000272340/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 52169 грн. основного платежу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності податковим органом факту вчинення позивачем порушень.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що основний платіж з податку на прибуток за вчинення зафіксованих в акті від 12.10.2006 № 2002/23-32363486 порушень, з урахуванням сум завищених позивачем валових витрат, становить 52169 грн.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, податковий орган при обчисленні заниженого податкового зобов'язання внаслідок виявлених порушень мав визначати об'єкт оподаткування позивача - прибуток шляхом зменшення скоригованого валового доходу позивача на суму фактичних валових витрат позивача, в т.ч. тих, які позивачем занижені. Неправильне визначення об'єкта оподаткування призвело до зайвого визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 36706 грн.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 36706 грн.

Суди попередніх інстанцій дослідили обставини щодо зафіксованого в ході перевірки порушення позивачем вимог п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, згідно з якими амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Позивач в обґрунтування правомірності нарахування амортизаційних відрахувань на витрати на придбання основних фондів вказував на те, що таке майно було передано позивачу за договором оренди.

Вказані посилання судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено, у зв'язку зі встановленими обставинами щодо укладення договору оренди лише 24.10.2006, тобто після закінчення періоду, за який проводилась перевірка (з 01.01.2005 по 30.06.2006).

Виходячи з положень п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закону № 2181-ІІІ) позиція судів про те, що контролюючий орган не має права визначати платнику суму штрафу без самостійного донарахування податкового зобов'язання за підставами, викладеними в п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, є правильною.

Зважаючи на викладене, діючи у межах перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції касаційні скарги залишає без задоволення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» та Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун