Ухвала суду № 50800775, 14.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2015 р. м. Київ К/9991/26275/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Темп» та Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012

у справі № 2270/5503/09/2270/9 (№2-а-5503/09/2270/9)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Темп»

до 1. Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби;

2. Головного правління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області

за участю: Прокуратури м. Хмельницького

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Темп» звернулося до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому від 09.06.2008 № 0000632302/0/4542, від 09.07.2008 № 0000632302/1/5138, від 16.09.2008 № 0000632302/2/8056, від 01.12.2008 № 0000632302/3/10318 та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 212205 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 16709 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

ВАТ «Темп» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

ДПІ у м. Хмельницькому ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга податкової інспекції не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 21.04.2008 подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року, в якій задекларовано до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в сумі 212205 грн. До декларації додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення такого відшкодування.

ДПІ у м. Хмельницькому проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2008 № 4645/23-3/14309942, в якому викладено висновки щодо:

- неможливості підтвердження заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 16709 грн. у зв'язку з відсутністю інформаційних довідок за лютий 2008 року щодо контрагентів позивача - ТОВ «Вега-С», ТОВ «Такт», ВАТ «Волиньголовпостач», ТОВ «Транк», ТОВ «Майрон» та ПП ВКФ «Акма»;

- порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 198496 грн. Вчинення вказаного порушення відповідач пов'язує з тим, що позивач при формуванні показників за березень 2008 року не врахував результатів попередньої перевірки нарахування бюджетного відшкодування за декларацією за грудень 2007 року, викладених в акті виїзної позапланової перевірки від 14.03.2008 № 1979/23-3/14309942, на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2008 № 0000272302/0/2506 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 54427 грн. За результатами адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 28.08.2008 № 0000272302/3/7261 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 25621 грн.

Відповідач вказує на те, що позивач при обчисленні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року повинен враховувати висновки акту від 14.03.2008 № 1979/23-3/14309942. За цих обставин податкова інспекція вважає, що позивачем неправомірно віднесено до рядка 23.2 «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» залишок від'ємного значення, що виник у грудні 2007 року, що своєю чергою, призвело до завищенню бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 198496 грн.

На підставі акту перевірки від 30.05.2008 № 4645/23-3/14309942 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2008 № 0000632302/0/4542 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 198496 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем скасовано вказане податкове повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3000 грн., у зв'язку з чим складено нове податкове повідомлення-рішення від 09.07.2008 № 0000632302/1/5138 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 195496 грн.

За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення від 09.07.2008 № 0000632302/1/5138 останнє залишено без змін, у зв'язку з чим відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 16.09.2008 № 0000632302/2/8056 та від 01.12.2008 № 0000632302/3/10318 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 195496 грн.

Задовольняючи позов в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 16709 грн., суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з додержання позивачем порядку формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Вега-С», ТОВ «Такт», ВАТ «Волиньголовпостач», ТОВ «Транк», ТОВ «Майрон» та ПП ВКФ «Акма» та заявлення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 09.06.2008 № 0000632302/0/4542, від 09.07.2008 № 0000632302/1/5138, від 16.09.2008 № 0000632302/2/8056, від 01.12.2008 № 0000632302/3/10318 та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 195496 грн., суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2007 року.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Порядок і підстави формування податкового кредиту, визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентовані п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (послуг), яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за наявності факту дотримання платником податку вимог вказаних вище норм закону при формуванні податкового кредиту, обчисленні від'ємного значення та заявленні його до бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на отримання такого відшкодування.

Судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм Закону, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 16709 грн. та отримання такого відшкодування.

Закон не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування залежно від підтвердження факту сплати податку на додану вартість постачальниками товару (робіт, послуг).

Така позиція підтверджена також Верховним Судом України. Зокрема у постанові від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у подібних правовідносинах Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит залежно від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками судів про необхідність задоволення позову в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 16709 грн.

При дослідженні правильності вирішення судами справи в частині вимог про визнання нечинними оспорюваних податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 195496 грн. та про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача вказаної суми відшкодування суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається зі встановлених судами обставин, правильність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2007 року досліджувалась під час розгляду адміністративної справи № 2-а-40/09/2270/4.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2009 у справі № 2-а-40/09/2270/4 позов Відкритого акціонерного товариства «Темп» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 28.08.2008 № 0000272302/3/7261. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Темп» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 54427 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі посилався на те, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 ним була оскаржена до суду касаційної інстанції.

В матеріалах справи міститься надана позивачем суду апеляційної інстанції копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.02.2012 у справі № 2-а-40/09/2270/4 (т. 5, а.с. 46-48), якою касаційну скаргу ВАТ «Темп» задоволено. Скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2009 залишено в силі.

Однак, суд апеляційної інстанції залишив такі посилання позивача поза увагою, не врахував результати розгляду касаційної скарги при постановленні ухвали та встановлені судом першої інстанції обставини у постанові від 13.03.2009.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, задля повного захисту прав та інтересів позивача суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 195496 грн. та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суду також слід врахувати, що первісне податкове повідомлення-рішення від 09.06.2008 № 0000632302/0/4542 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 198496 грн., яке було частково скасовано контролюючим органом за результатами адміністративного оскарження, згідно з положеннями п.п. «б» п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ вважається відкликаним.

У решті оскаржувані судові рішення залишаються без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Темп» задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Темп» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 16709 грн. залишити без змін.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 в частині залишення без змін постанови суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 09.06.2008 № 0000632302/0/4542, від 09.07.2008 № 0000632302/1/5138, від 16.09.2008 № 0000632302/2/8056, від 01.12.2008 № 0000632302/3/10318 та про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 195496 грн. скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в частині залишення судових рішень без змін Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун