У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7558/13-а
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.
за участю секретаря: Жукової Г.А.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного підприємства «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області №14» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до державного підприємства «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області №14» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по податку на додану вартість в сумі 90922 грн. посилаючись на те, що відповідач має заборгованість по податку на додану вартість, яка виникла внаслідок винесення податковою інспекцією податкової вимоги №1329-19 від 12.06.2013 року та у добровільному порядку не погашена, що зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 25 листопада 2013 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.
Стягнуто з банківських рахунків Державного підприємства «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)» податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 90922,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про залишення позову без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мали значення для вирішення справи та відсутність можливості повідомити суд першої інстанції про часткове погашення податкового боргу у зв'язку необізнаністю про дату розгляду справи.
Заперечень позивача на зазначену апеляційну скаргу не надходило.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач знаходиться на обліку у Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області з 24.03.2000 року за №5347-П, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 23.10.2013 року №9847/18-208.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості до бюджету відповідача станом на 07.10.2013 року заборгованість останнього з податку на додану вартість складає 403439,81 грн.(а.с.4)
Вказана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі декларацій.
Згідно п.п. 14.1.175, п. 14.1, ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми "Ю" від 12.06.2013 року №1329-19 на суму 141404,27 грн., яка була отримання відповідачем 17.07.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке знаходиться в матеріалах справи (а.с.19).
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ДПІ щодо стягнення заборгованості по податку на додану вартість, яка виникла внаслідок винесення податковою інспекцією податкової вимоги №1329-19 від 12.06.2013 року.
Апеляційний суд не погоджується з посиланнями апеляційної скарги на неврахування судом першої інстанції обставин справи, а саме часткової сплати відповідачем податку на додану вартість відповідно до доручень № 1275 від 26.11.2013р., №1223 від 15.11.2013р., та №1301 від 28.11.2013р. (а.с.73-75) , оскільки на момент прийняття оскарженого рішення зазначені обставини суду відомі не були.
Твердження апелянта щодо необізнаності про дату розгляду зазначеної справи у суді першої інстанції спростовується наявністю поштового повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.49).
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області №14» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала суду законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: В.Л. Романішин
Судове рішення № 50800171, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/7558/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: