Ухвала суду № 50799806, 15.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12209/15 Головуючий у 1-й інстанції:Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Твердохліб В.А., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖБК БМУ-1» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЖБК БМУ-1» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2015 року №0000012201.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «КЖБК БМУ-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із платником податків ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року.

За результатами перевірки складено акт №193/26-51-22-01/38012908 від 16.01.2015 року у якому встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України, п. 2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2014 року на суму 128 804, 00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 року №0000012201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 128 804, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32 201, 00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2014 року між позивачем ТОВ «КЖБК БМУ-1» (генпідрядник) та ТОВ «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» (субпідрядник) укладено договір №05/02-14, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується виконати повний комплекс робіт; здійснити замовлення та поставку обладнання, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а саме:

- автоматизація систем протидимного захисту, автоматизації внутрішнього протипожежного водопроводу;

- система автоматичної пожежної сигналізації;

- система оповіщення про пожежу;

- система автоматичної сигналізації до вибухонебезпечних концентрацій газу на метан;

- автоматично ї системи газового пожежогасіння; при будівництві житлового будинку № 10а в складі «Комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно - побутового призначення на території мікрорайонів № 2,3,4 житлового масиву Осокорки - Північні в Дарницькому районі м. Києва» (в подальшому Об'єкт), з подальшою реєстрацією в органах Державного Департаменту Пожежної Безпеки МНС України та передачею обслуговуючим організаціям.

Пунктом 1.2 договору передбачено, монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо обладнання включають в себе: замовлення та поставку обладнання; монтаж обладнання, в тому числі такелажні роботи при необхідності (розбирання, піднімання, складання та інше); пусконалагоджувальні роботи; проведення замірів; передача змонтованого обладнання експлуатуючій та обслуговуючій організаціям.

Пунктом 2 договору передбачено, що вартість обладнання визначається на основі кошторису із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до загальновиробничих витрат та за домовленістю сторін є твердою ціною і складає 2 284 701 (два мільйони двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот одна) грн. 80 коп., в тому числі ПДВ 20% - 470 783 грн. 33 коп.

Оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником у сумі 98 % від суми кожного оформленого Акту ф. КБ-2в, Довідки ф. КБ-3 до 18 числа місяця, наступного за звітним, за умови отримання коштів від замовника, але не більше 6 місяців.

Накопичені за період будівництва 2% перерахувань до гарантійного фонду перераховуються генпідрядником субпідряднику через 12 місяців, але не пізніше 6 місяців після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта відповідно до діючого законодавства, при умові отримання коштів від замовника.

Крім того, п.п. 4.2.14 п. 4.2 договору передбачено, що субпідрядник компенсує щомісячно генпідряднику кошти в розмірі 1% від вартості виконаних робіт за надані генпідрядником послуги з обладнанням.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду первинні документи, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт № 17 за серпень на суму 114249 грн. 60 коп., № 18 (додатково до Акту (ф.КБ-2в) № 17 за серпень 2014 р.) на суму 107 683 грн, 32 коп.; № 19 за серпень 2014 року на суму 318 130 грн. 80 коп.; № 20 (додатково до Акту (ф.КБ-2в) № 19 за серпень 2014 р.) на суму 232 759 грн. 85 коп., довідку (ф. КБ-3) про вартість виконаних робіт за серпень 2014 р. на суму 772 823 грн. 57 коп., в тому числі ПДВ 20% - 128 803 грн. 93 коп.

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податковий кредит ТОВ «КЖБК БМУ -1» з ПДВ за вересень 2014 року сформовано за рахунок зазначених вище актів виконаних робіт отриманих від ТОВ «Спецрем Буд-Сервіс» Україна» на суму 128 803 грн., про що зокрема зазначено в акті перевірки та підтверджується: податковою накладною №7 від 19.08.2014 року; податковою накладною №8 від 20.08.2014 року; податковою накладною №14.

Крім того, позивач на виконання зобов'язань в частині оплати по договору №05/02-14 від 05.02.2014 року в серпні 2014 перерахував ТОВ «Спецрем Буд-Сервіс» Україна» грошову суму в розмірі 485 838 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ 20% - 80973,08 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №784 від 06.08.2014 року на суму 50 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -8333.33 грн. платіжним дорученням №806 від 11.08.2014 року на суму 235838,48 грн., в тому числі ПДВ 20% -39306, 41 грн. платіжним дорученням №857 від 19.08.2014 року на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 16666,67 грн. платіжним дорученням №1260 від 20.08.2014 року на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -16666,67 грн.

Поряд з цим, на підставі ст. 601 між сторонами укладено протокол зарахування зустрічних вимог №3108-05/02-14 від 31.08.2014 року на суму 7 728,24 грн. в тому числі ПДВ 20% - 1288,04 грн.

У вересні 2014 за вказаним вище договором позивачем перераховано грошову суму в розмірі 200 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 33 333, 33 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №939 від 03.09.2014 року на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 16 666, 67 грн.; платіжним дорученням №1423 від 16.09.2014 року на суму 100 000 грн.. в тому числі ПДВ 20% - 16 666, 67 грн.

В жовтні 2014 позивач перерахував ТОВ «Спецрем Буд-Сервіс» Україна» грошову суму в розмірі 300 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 50 000 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №1567 від 08.10.2014 року на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -16 666,67 грн.; платіжним дорученням №1264 від 10.10.2014 року на суму 50 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -8333,33 грн.; платіжним дорученням №1277 від 13.10.2014 року на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 20% -16 666,67 грн.; платіжним дорученням №1654 від 22.10.2014 року на суму 50 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 8333,33 грн.

Окрім того, на підтвердження реальності вчинення господарської операції позивачем надано акт від 29.08.2014 року про закінчення монтажних робіт системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу, автоматичної системи газового пожежогасіння; акт готовності об'єкта до експлуатації №15 від 22.09.2014 року; акт проведення комплексного випробування системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу, автоматичної системи газового пожежогасіння, автоматизації систем проти димного захисту, автоматизації внутрішнього протипожежного водопроводу; акт прийняття до експлуатації системи протипожежної автоматики від 23.12.2014 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг: г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Податковий орган не надав доказів, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, а також, що зазначені вище договори порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини, або ж знищення, пошкодження майна держави.

Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.09.2014 ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка», оскільки вказаний документ не позбавляє юридичного значення складених TOB «КЖБК БМУ-1» з контрагентами первинних документів. Апелянт не надав до суду доказів, які б свідчили, що TOB «Спецрем-Буд Сервіс «Україна» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірній операції та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Крім того, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а саме: договір, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, платіжні доручення, акт про закінчення монтажних робіт, акт готовності об'єкта до експлуатації, акт приймання до експлуатування систем протипожежної автоматики та податкові накладні.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 198, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.