Постанова № 50799631, 21.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2015 рокусправа № 804/1362/15 Приміщення суду за адресою:49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Сколишев О.О., за участю: представника позивача - Біднягіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 р. у справі №804/1362/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предтем спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" (далі - позивач,ТОВ "Аерфорс") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України" (далі - ТОВ "НРПХПУ"), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року № 0009311501 за формою "Р".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 р. адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року № 0009311501 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 227 040 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 113 520 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" судовий збір в розмірі 487,20 гривень.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 р. скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позов.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обставини реальності здійснення господарських відносин підприємства позивача із ТОВ «НРПХПУ» судом не досліджувались та не вирішувались, оскільки таке питання підлягає на думку суду вирішенню в окремому порядку та його оцінка не може бути покладена в основу судового рішення за наслідками розгляду даного спору. З даним висновком неможливо погодитися, оскільки для з'ясування правомірності (неправомірності) прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, необхідно в повній мірі дослідити усі обставини, що передували його прийняттю, а саме перевірити господарсько-фінансові взаємовідносини ТОВ «Аерфорс» з контрагентами.

Неповнота встановлених обставин призвела до помилкових висновків суду про відсутність необхідності дослідження господарських відносин позивача із ТОВ «НРПХПУ» та неможливість їх впливу на результат розгляду даної справи.

Не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи твердження суду про те, що правомірність висновків акту перевірки від 12.11.2014 року та оскаржуване податкове повідомлення-рішення було визнано позивачем, з огляду на надане до податкового органу заперечення на акт перевірки та оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Податковим органом та судом першої інстанції не були досліджені первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Також не було взято до уваги, що перерахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту у поданій звітній податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року відбулось у зв'язку з поверненням 03.11.2014 р. товарів постачальнику, а не у зв'язку з визнанням нереальності здійснення господарських операцій.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту

Посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «НРПХПУ», яким встановлено що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги позивача, проти апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача та третя особа до суду не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було надано до суду клопотання про заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у зв'язку з реорганізацією.

Розглянувши дане клопотання та додані до суду документи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва відповідно до ст.55 КАС України та замінити відповідача - Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Позивач - ТОВ «Аерфорс» зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності Дніпропетровським міським управлінням юстиції 13.12.2007 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи вбачається, що основними видами діяльності, які мав право здійснювати ТОВ «Аерфорс» за період, що перевірявся є: ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, установлення та монтаж машин і устаткування, діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, діяльність у сфері архітектури, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих цехах.

З 11.11.2014 року по 12.11.2014 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Аерфорс" з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "НРПХПУ" (контрагент - постачальник) за липень 2014 року та подальшої їх реалізації та повноти відображення в обліку".

За результатами перевірки складено акт від 12.11.2014 року №8981/22-03/35607849, у висновках якого встановлено:

- документальне не підтвердження здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання ТОВ «НРПХПУ» - ТОВ «Аерфорс»;

- відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання ТОВ «НРПХПУ» - ТОВ «Аерфорс»;

- в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, ст.185, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ "Аерфорс" сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та форми і не підтверджені первинними документами, а також не підтверджені перевіркою ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ "НРПХПУ", в результаті чого за липень 2014 року завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 227040 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 227040 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 12.11.2014 року №8981/22-03/35607849, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року №0009311501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Аерфорс" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 227 040 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 113 520 грн.

Суд першої інстанції надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, щодо позовної вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, зазначив, що підприємство позивача, здійснивши дії щодо коригування податкового кредиту фактично визнало правомірність висновків акту перевірки від 12.11.2014 року, а тому в цій частині позовних вимог було відмовлено.

З наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Пунктом 192.3 ст.192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Аерфорс" 03.11.2014 року у зв'язку з поверненням товарів постачальнику ТОВ «НРПХПУ» за договором від 01.07.2014 року №670/39, за фактом цієї події, відобразив результат перерахунку податкових зобов'язань та податкового кредиту в поданій ним звітній податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року.

Таким чином, податковий кредит звітного періоду у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 227040 грн. знято та погашено за рахунок податкового кредиту за той самий звітний період з іншими контрагентами, а різницю між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом сплачено до бюджету, що підтверджується платіжним дорученням №1079 від 09.12.2014 року, наявним в матеріалах справи.

Отже, проведене ТОВ "Аерфорс" коригування податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з ТОВ «НРПХПУ» здійснено позивачем та відображено у складі декларації з ПДВ за листопад 2014 року у зв'язку з поверненням товарів постачальнику, проте ніяк не у зв'язку з визнанням висновків встановлених в ході перевірки позивача.

Факт визнання правомірності висновків акту перевірки від 12.11.2014 року також заперечує відповідач в апеляційній скарзі.

Із матеріалів справи вбачається, що фактично податкові зобов'язання були донараховані позивачу на підставі висновків про вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НРПХПУ», а тому для встановлення правомірності таких висновків підлягають дослідженню первинні документи щодо зазначених правовідносин.

Щодо взаємовідносин між позивачем та вказаним контрагентом судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

ТОВ «Аерфорс» (покупець) було укладено договір поставки з ТОВ «НРПХПУ» (постачальник) від 01.07.2014 року №670/39 (а.с.29). Згідно з п.1.1 договору - постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у кількості, асортименті і комплектації, передбачених в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього ціну, передбачену в договорі. Згідно з Специфікацію №1 від 01.07.2014 року постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: блок оросителя пластинчатий, обшивка, сопла полімерні тангенціальні, водоуловлювач.

На підтвердження виконання умов наведеного договору позивачем до суду були надані копії наступних документів: договору від 01.07.2014 року №670/39, специфікації №1 до договору від 01.07.2014 року №670/39, рахунку на оплату №1207 від 01.07.2014 року, податкової накладної №80 від 30.07.2014 року, видаткової накладної №РН-0730/02 від 30.07.2014 року.

Транспортування товару та вантажні роботи проводились за рахунок ТОВ «Ресурсметалсті» згідно товарно-транспортної накладної №Р36 від 30.07.2015 року,

Розрахунки між підприємствами за отриманий у липні товар здійснювались згідно платіжного доручення від 04.08.2014 року у розмірі 200 000, 00 грн.

Згідно акту перевірки позивача, станом на кінець періоду, що перевірявся, кредиторська/дебіторська заборгованість по розрахункам позивача із ТОВ «НРПХПУ» відповідно до бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.07.2014 року складає 0,01 грн.

Згідно з п.п. 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України вказано, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

З акту перевірки позивача та доводів відповідача наведених у апеляційній скарзі вбачається, що відповідачем в ході перевірки були досліджені первинні документи, якими оформлювалось виконання умов договору.

Первинні документи, копії яких були надані до суду містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Докази підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій в матеріалах справи відсутні.

Тобто, надані до суду первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а тому є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому контрагентом у перевіряємому періоді.

При цьому, податковим органом не надано доказів, що на момент здійснення господарської операції контрагент позивача - ТОВ «НРПХПУ», не було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Також відсутні докази того, що надана до перевірки податкова накладена не була зареєстрована належним чином.

Підставою для висновків акту перевірки від 12.11.2014 року №8981/22-03/35607849 про нереальність господарських операцій позивача були відомості про контрагента позивача - ТОВ «НРПХПУ», а саме висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача щодо фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 р. по 08.09.2014 р. від 08.09.2014 року №2727/26-55-22-08/33152670, в якому встановлено відсутність ТОВ «НРПХПУ» за податковою адресою та, як наслідок, зроблено висновок, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Проте колегія суддів вважає, що така позиція не є аргументованою та не може бути доводом неможливості виконання зобов'язань за договором, оскільки на позивача не покладено обов'язку, як і реальної можливості перевіряти знаходження контрагента за податковою адресою, а також відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту від таких відомостей про контрагента.

Суд зазначає, що з урахуванням статті 61 Конституції України передбачено індивідуальний характер відповідальності, яка розповсюджується в тому числі і у вигляді персональної відповідальності кожного платника за ведення податкового обліку.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання повинно нести саме це підприємство.

При цьому судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ним, а надалі і включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за таким договором у позивача не було.

Окрім того, з урахуванням основних видів діяльності, якими мало право займатись Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" у період, що перевірявся, колегія суддів прийшла до висновку, що товар було придбано у ТОВ «НРПХПУ» з метою використання у своїй господарській діяльності.

Зазначена операція знайшла своє відображення у бухгалтерському обліку позивача, у податковому обліку також відбулися зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав усі підтверджуючі документи, що засвідчують факт виконання умов укладеного договору.

Отриманий за договором від 01.07.2014 року №670/39 товар позивачем було повернуто на адресу постачальника 03.11.2014 року.

Відповідно до ч.2 ст.214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Отже, ТОВ "Аерфорс", повертаючи товар постачальнику, діяло у межах прав, наданих йому діючим законодавством, а тому зазначене повернення не може слугувати підставою для висновків про нереальність здійсненої між позивачем та його контрагентом господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Факт реальності здійснення господарської операції вчиненої між позивачем та ТОВ «НРПХПУ» відповідачем не спростовано, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не доведена.

За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року № 0009311501 за формою "Р" є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції невідповідають фактичним обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, колегія суддів присуджує з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" документально підтверджені судові витрати у розмірі 487,20 грн. згідно платіжного доручення №1123 від 29.12.2014 року та у розмірі 2 436,00 грн. згідно платіжного доручення №368 від 15.07.2015 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 р. у справі №804/1362/15 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предтем спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року № 0009311501 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 227 040 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 113 520 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39545734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерфорс" (код ЄДРПОУ 35607849) судовий збір у розмірі 2 923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 20 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 21 вересня 2015 року, в повному обсязі постанова складена 21 вересня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А. Шальєва

Н.А. Олефіренко