Постанова № 50799609, 17.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р.Справа № 923/833/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, В.В. Лашина

при секретарі судового засідання: Е.М. Вєлковій

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином

від відповідача - І.В. Сергеєва

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради

на рішення господарського суду Херсонської області від 06.08.2015 року

у справі № 923/833/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні

до Херсонської міської ради

про стягнення 13280,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Херсонської міської ради про стягнення завданої шкоди в сумі 13280,93 грн. (а.с. 3-4).

Позовні вимоги обґрунтовані поданням відповідачем недостовірної довідки, що спричинило переплату пенсіонеру Скачковій Таїсії Олександрівні - колишньому працівнику Виробничо-експериментального підприємства «Єко-Днепр» пенсійних коштів за період з 01.04.2006р. по 31.12.2014р., чим завдано матеріальну шкоду державі в особі Пенсійного фонду України в сумі 13280,93 грн., яка підлягає стягненню на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідач у своїй заяві просив припинити провадження у справі по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а у відзиві на позов зазначив про його необґрунтованість (а.с. 25, 37-40).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.08.2015р. (суддя Гридасов Ю.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.08.2015р., позов задоволено з мотивів його доведеності, стягнуто з Херсонської міської ради в доход Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору (а.с. 90-91).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 13.08.2015р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 101-105).

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

З 27.10.1995р. на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Херсоні перебуває Скачкова Таїсія Олександрівна та отримує пенсію за віком.

29.03.2006р. Скачкова Т.О. звернулась до УПФУ в м. Херсоні із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку, видану міським державним архівом виконкому Херсонської міської ради від 09.02.2006р. вих. №66/4 про заробітну плату за період з 1990 по 1992 роки (а.с. 15, 84).

На підставі наданої довідки УПФУ в м. Херсоні здійснило перерахунок пенсії Скачковій Т.О.

06.11.2014р. УПФУ в м. Херсоні проведено перевірку достовірності видачі довідки про заробітну плату від 09.02.2006р. вих. №66/4, про що складено відповідний акт за №1638. За результатами перевірки встановлено, що в означеній довідці за січень, лютий, серпень, жовтень 1991р., січень 1992р. встановлені розбіжності між даними які вказані в довідці та особовими рахунками наданими до перевірки. Починаючи з червня 1992р. в особових рахунках наданих до перевірки Скачкова Т.О. не значиться (а.с. 16).

На підставі вказаного акту, того ж дня (06.11.2014р.) архівним відділом Херсонської міської ради видана нова довідка за №090405/2087, у зв'язку з чим пенсійну справу Скачкової Т.О. переглянуто та приведено у відповідність до вимог чинного законодавства з 01.04.2006р. (а.с. 17).

За результатами проведеного перерахунку за новою довідкою виникла переплата пенсійних коштів в сумі 13280,93 грн. за період з 01.04.2006р. по 31.12.2014р., про що УПФУ в м. Херсоні повідомило архівний відділ Херсонської міської ради листами від 27.02.2015р. №5958/08, від 26.03.2015р. №8304/05, однак означені листи залишені поза увагою, що і стало підставою для звернення УПФУ в м. Херсоні з даним позовом (а.с. 18, 19).

За твердженням відповідача, йому не незрозуміло дії спеціаліста УПФУ в м. Херсоні при прийомі документів від Скачкової Т.О., чому не були витребувані документальні підтвердження про стаж та не зроблена перевірка відповідності довідки від 09.02.2006р. вих. №66/4. На думку відповідача, вини архівного відділу Херсонської міської ради не вбачається, так як рішення про призначення пенсії виносить Пенсійний фонд України на підставі всіх необхідних для цього документів, а не тільки на підставі архівної довідки. Також відповідач зазначив, що на лист УПФУ в м. Херсоні від 27.02.2015р. № 5958/05 була надана відповідь листом від 03.04.2015р. №09-01-31/24.

Відповідно до підпунктів 1, 6 пункту 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008р. №5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. за №442/6730 Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення, проводить згідно із законом планові та позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення (перерахунку) і виплати пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

За змістом ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

За приписами ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Позивачем доведена наявність усіх елементів складу допущеного правопорушення (протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, вина).

Отже, у відповідача, незважаючи на те, що він не був страхувальником гр. Скачкової Т.О., виник обов'язок щодо відшкодування позивачу шкоди, заподіяної внаслідок видачі його структурним підрозділом недостовірних документів, на підставі яких надмірно нараховані та виплачені пенсійні кошти застрахованій особі на суму 13280,93 грн., для органів Пенсійного фонду України є шкодою, яка згідно вищенаведених приписів підлягає відшкодуванню.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Стосовно твердження скаржника про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства не приймаються до уваги судовою колегією з огляду на слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Частиною 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015р. у справі №К/800/42696/14, в постановах Верховного Суду України від 14.03.2013р. у справі №21-15а13, від 18.06.2013р. у справі №21-204а13.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують вищенаведене, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.08.2015р. у справі №923/833/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 21.09.2015р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.В. Лашин