Постанова № 50799180, 16.09.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа № 907/501/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого - судді: Данко Л.С.,

Суддів: Кордюк Т.Т.,

Орищин Г.В.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.І.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2, від 22.06.2015 р. (вх. № 01-05/2879/15 від 26.06.2015 р.),

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 червня 2015 року

у справі № 907/501/15 (суддя В.І.Карпинець)

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства „Український інноваційний Банк", м. Київ,

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2, м. Мукачево, Закарпатської області,

Про стягнення 36002,98 грн. кредитної заборгованості, в т.ч. 26602,24 грн. - простроченої заборгованості за кредитом; 1972,21 грн. - простроченої заборгованості за процентами; 7177,30 грн. - пені за порушення строків оплати тіла кредиту; 251,23 грн. - пені за порушення строків оплати процентів та покладення на відповідача судового збору.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: не прибув;

від позивача: не прибув.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Фіксація судового процесу технічними засобами - не проводилася.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 року, справу № 907/501/15 Господарського суду Закарпатської області розподілено складу колегії суддів: Данко Л.С. (головуючий суддя), Галушко Н.А., Кузь В.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року прийнято апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2, від 22.06.2015 р. (вх. № 01-05/2879/15 від 26.06.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 05.08.2015 року, про що Апелянт/відповідач був повідомлений 03.07.2015 р. рекомендованою поштою № 7901007796601 (а.с. 88) та Позивач: 06.07.2015 р. рекомендованою поштою № 7901007796598 (а.с. 89) (докази - оригінали повідомлень про вручення - знаходяться в матеріалах справи).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 р. у склад колегії для розгляду справи № 907/501/15 Господарського суду Закарпатської області замість судді Галушко Н.А. (перебування у відпустці) введено суддю Кордюк Г.Т.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 року, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання представників сторін та за клопотанням Апелянта (а.с. 97) про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 19.08.2015 р., про що сторони були належним чином повідомлені у порядку та у спосіб визначений п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 р. № 75 (із змінами та доповненнями) (а.с. 101-102/зворот).

Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. у склад колегії для розгляду справи № 907/501/15 Господарського суду Закарпатської області замість судді Кузь В.Л. (перебування у відпустці) введено суддю Орищин Г.В.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зміна складу колегії суддів) розгляд даної справи починається заново. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

В судове засідання, яке відбулося 19.08.2015 р., представники сторін не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, у зв'язку з чим, розгляд справи було відкладено на 16.09.2015 р., про що сторони були належним чином повідомлені у порядку та у спосіб визначений п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 р. № 75 (із змінами та доповненнями) (а.с. 106-107/зворот).

У судове засідання, яке відбулося 16.09.2015 р. Апелянт/відповідач, втретє, повноважного представника не направив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи 03.07.2015 р. рекомендованою поштою № 7901007796601 (а.с. 88), що підтверджується клопотанням про відкладення розгляду справи (а.с. 96,97), про відкладення розгляду даної справи, у порядку та у спосіб визначений п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 р. № 75 (із змінами та доповненнями) (а.с. 102/зворот, 107/зворот).

У апеляційній скарзі (а.с. 90-92), просить з підстав викладених у апеляційній скарзі скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 червня 2015 року у справі № 907/501/15 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7177,30 грн. В іншій частині позовних вимог рішення залишити в силі.

Позивач, втретє, повноважного представника не направив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи 06.07.2015 р. рекомендованою поштою № 7901007796598 (а.с. 89), про відкладення розгляду даної справи, у порядку та у спосіб визначений п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 р. № 75 (із змінами та доповненнями) (а.с. 102/зворот, 107/зворот).

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 907/501/15.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги. Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку апеляційну скаргу скаржника/відповідача залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2015 року у справі № 907/501/15 (суддя Карпинець В.І.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк" загальну суму 36002,98 грн., в т.ч. 26602,24 грн. - заборгованості за кредитом, 1 972,21 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом, 7 177,30грн. - пені за порушення строків сплати тіла кредиту, 251,23 грн. - пені за порушення строків сплати процентів та 1 827,00 грн. судового збору (п.п. 1, 2, 3 резолютивної части судового рішення)( а.с. 74-78).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач (Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа (Приватний підприємець) ОСОБА_2 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 22.06.2015 р. (вх. № 01-05/2879/15 від 26.06.2015 р.), просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 червня 2015 року у справі № 907/501/15 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7177,30 грн. В іншій частині позовних вимог рішення залишити в силі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 7177,30 грн. неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду в частині, яка оспорюється, не відповідають обставинам справи.

Так, Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що «хоча судом було вірно встановлено, що відповідач за період дії кредиту з нарахованих 17279 грн. сплатив 15307 грн.», однак місцевий суд не застосував ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, не врахував ступінь виконання зобов'язання боржником, майнового стану сторін, що заслуговують на увагу (наприклад: відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання) не зменшив розміру пені, при заборгованості в 1972 грн. по процентах суд стягує 7177 грн. пені.

Апелянт покликається на те, що як вбачається з матеріалів справи, Позивачем подано розрахунок заборгованості по відсотках, відповідно до яких, з нарахованих 17279 грн. відповідач сплатив 15307 грн. та 73398 грн. основного боргу. Так, при заборгованості в 1972 грн. по процентах суд стягує 7177 грн. пені.

Скаржник стверджує, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, не дотримано вищевказаних вимог законодавства, а саме: ступінь виконання зобов'язання боржником та скрутне фінансове становище пов'язане з проведенням Україною антитерористичних дій на сході України, що зменшило перевезення вантажів і ускладнило ситуацію проведення бізнесу, що слугує підставою для часткового скасування судового рішення в частині стягнення пені у розмірі 7177,30 грн.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Позивач: Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення загальної суми 36002,98 грн., в т.ч. 26602,24 грн. - заборгованості за кредитом, 1972,21 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 7177,30 грн. - пені за порушення строків сплати тіла кредиту, 251,23 грн. - пені за порушення строків сплати процентів.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів даної справи, що уповноваженим представником позивача, який діє на підставі довіреності від 15.05.2014 р., супровідним листом від 19.05.2015 р. № 2056/0/2-15 (вх. № 02.05.1-14/6744/15 від 26.05.2015 р.) (а.с. 42), на виконання вимог ухвали місцевого суду від 13.05.2015 р. у справі № 907/501/15 про порушення провадження у справі, надіслано до матеріалів справи витяги з: відкритого поточного рахунку відповідача (позичальника) № НОМЕР_1, на підтвердження періодів виникнення та існування заборгованості у зазначеній у позовній заяві сумі за тілом кредиту; відкритого рахунку № НОМЕР_2 по позичальнику (відповідачу) на підтвердження періодів нарахування процентів за користування отриманим кредитом; відкритих рахунків № 20691147254001 та № 20690147254002 по позичальнику (відповідачу) на підтвердження періодів виникнення та існування заборгованості у зазначеній у позовній заяві сумі по процентах за користування кредитом та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.05.2015 р., на підтвердження факту перебування відповідача у ЄДРЮО та ФОП із статусом фізичної особи - підприємця та підтвердження адреси місця проживання -відповідача у справі: АДРЕСА_1 (а.с. 43-70).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 13 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством „Український інноваційний банк" (Банк - за договором, Позивач - у справі), та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою (Приватним підприємцем) ОСОБА_2 (Позичальник - за договором, відповідач - по справі) було укладено Кредитний договір № 61-40/09 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Договір) (а.с.11-21).

Зазначений договір укладено у письмовій формі єдиного документа, який підписано повноважними представниками двох сторін договору на кожній сторінці, підписи зі сторони Банку посвідчено печаткою, підпис Позичальника (ФОП ОСОБА_2.) - не засвідчено печаткою за її відсутності, відтак зазначений договір відповідає приписам ст. 181 ГК України, 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином в силу ст. 204 ЦК України, оскільки не доведено зворотнього.

Відповідно до положень та умов цього Договору, Банк надає Позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії, з лімітом у розмірі 100 000,00 грн. на термін до 12 вересня 2014 року включно (п. 3.1. Договору).

Кредит використовується Позичальником на поповнення обігових коштів (п.3.2.1 Кредитного договору).

Видача Кредиту здійснюється, шляхом перерахування кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1, відкритий в Банку (п.3.3.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.4.1 Кредитного договору Позичальник повинен сплатити Банку проценти в розмірі 22% річних, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь-який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов п.3.1 Кредитного договору Позичальнику було видано Банком, по періоду 16.09.2013 р., кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії у розмірі 100000,00 грн., на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1, що підтверджується матеріалами справи: випискою з банківського особового рахунку Позичальника (а.с. 59) та, який, у даному періоді, було використано Позичальником на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи, що підтверджується витягом з особового рахунку Позичальника в банку «Рух коштів по рахунку з 27.08.2013 по 19.05.2015» (а.с. 64-68).

Датою сплати процентів за кредитом є період з « 01» (першого) по « 10» (десяте) число включно кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту, методом факт/факт (п. 3.4.1. Договору).

Згідно з умовами вищевказаного Кредитного договору, граничним терміном повернення кредиту є 12.09.2014 р. (п.3.5.1 Кредитного договору).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України)(далі за текстом - ЦК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання - кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, обов'язок відповідача своєчасно оплачувати кредит у відповідності до графіку його погашення та нараховані проценти за отриманий кредит відповідно до умов Договору, є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615 ЦК України).

Як вбачається з наявного у справі розрахунку сплати Відповідачем тіла кредиту (а.с. 23) по періоду з 10.10.2013 р. по 26.12.2014 р., останнім було повернуто на користь Банку, сумарно суму 73 397,76 грн., з отриманих кредитних коштів у сумі 100000,00 грн., що підтверджується банківськими витягами (а.с. 59-62).

Разом з тим, починаючи з 27.12.2014 р. сума 26602,24 грн., з отриманих Відповідачем кредитних коштів у розмірі 100000,00 грн., залишилась непогашеною та не повернутою позивачеві.

Зазначена вище обставина не заперечується Апелянтом/відповідачем в апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, у відповідності до вимог п. 3.4.1 Кредитного договору, Банком нараховувались Позичальнику проценти за користування кредитом у сумах, зазначених у наявному у справі розрахунку сплати процентів по тілу кредиту по періоду з 16.09.2013 р. по 27.04.2015 р. (а.с. 23), що підтверджується витягом з відкритого рахунку Позичальника № НОМЕР_2 на підтвердження періоду нарахування суми 17 279,74 грн. процентів з 16.09.2013 р. по 27.04.2015 р., за користування отриманим кредитом (а.с. 45-52) та Відповідачем було сплачено Позивачеві суму 15307,53 грн. нарахованих процентів, що підтверджується банківськими витягами (а.с. 45, 54-55, 57 та 68).

Разом з тим, залишилась не сплаченою Відповідачем сума 1972,21грн. нарахованих процентів за користування кредитом.

Зазначені обставини теж не заперечуються Апелянтом в апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Позивач, відповідно до п. 6.2. Договору, вживав заходи щодо можливості погашення Відповідачем у добровільному порядку наявної заборгованості по кредиту та по нарахованим процентах за користування кредитом, а саме: 16.03.2015 р. надіслав Відповідачу лист-повідомлення № 1059/0/2-15 (а.с. 25-26) з ВИМОГОЮ протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання цього повідомлення (вимоги про події невиконання зобов'язаннь (п. 6.2. Кредитного договору) вжити дієвих заходів по усуненню порушень по виконанню зобов'язань за Кредитним договором, а саме: сплатити вказану вище прострочену заборгованість за нарахованими процентами (596,27 грн.), прострочену заборгованість за кредитом (26602,24 грн.) та пеню (5447,88 грн.) на рахунок № НОМЕР_2 відкритий позичальнику ФОП ОСОБА_2 в ПАТ «УКРІНБАНК», МФО 300142 та попередив Відповідача, що при невиконанні зазначених вимог звернеться з позовом до суду та/або зверне стягнення на предмет застави.

Зазначене повідомлення Позивача № 1059/0/2-15 від 16.03.2015 р. з вимогою в 10-тиденний термін з дати отримання повернути кошти, Відповідач отримав, під розписку, 23.03.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 8960101220918 Мукачеве 1 (а.с. 26).

Відповідно до п. 6.2. Договору, Позичальник повинен сплатити зазначену у повідомленні суму протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно. З дати повного виконання зобов'язань Позичальника за Договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цим Договором, дія цього Договору припиняється.

Відповідач залишив Вимогу Позивача без відповіді та задоволення.

В матеріалах справи відсутні докази погашення Відповідачем решту заборгованості перед Позивачем у сумі 26602,24 грн. кредиту та в сумі 1972,21 грн. процентів за користування кредитом.

Таких доказів не надано Скаржником до апеляційної скарги, та зокрема, зазначена обставина не заперечується Апелянтом/відповідачем в апеляційній скарзі.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що оскільки Відповідач не розрахувався в повному обсязі перед Позивачем, згідно умов Договору і не надав належних документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, тому у нього існувала, станом на день вирішення спору по суті (11.06.2015 р.) заборгованість перед Позивачем у сумі 26602,24 грн. простроченої заборгованості за кредитом та у сумі 1972,21грн. прострочених процентів за користування кредитом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача суми 26602,24 грн. простроченої заборгованості за кредитом та суми 1972,21 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, є такими, що відповідають чинному законодавству, належним чином позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, Відповідачем/апелянтом не спростовані, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позов в даній частині вимог, підлягає до задоволення.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 7177,30 грн. розраховану на заборгованість по тілу кредиту, з урахуванням погашення відповідачем коштів у спірний період за кредитом, та 251,23 грн. пені, розрахованої на суму прострочених процентів, з урахуванням проведених Відповідачем оплат процентів, виходячи з облікових ставок НБУ, які діли у спірний період, відповідно до п.п. 7.3. та 7.4. Договору.

Пунктами 7.3 та 7.4 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення термінів повернення кредиту та порушення строків сплати процентів за кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 7.6. Кредитного договору, пеня, передбачена п.п. 7.3.-7.5. цього Договору, нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов'язання). До розрахунку пені включається день виникнення прострочення зобов'язання і не включається день виконання простроченого зобов'язання (погашення заборгованості), із розрахунку кількості днів у році, яка обумовлена договором. Пеня сплачується на відповідний рахунок зазначений в абзаці 2 п. 7.6. Договору.

Слід зазначити, що даним договором використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Суму відсотків та основного боргу Відповідач, згідно умов Договору, мав сплачувати з « 01» (першого) по 10 (десяте) число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту. Граничним терміном повернення кредиту є 12 вересня 2014 р. (п.п.3.4.1., 3.5.1. Договору). У п. 3.5.4. Договору сторони передбачили черговість погашення заборгованості за цим Договором, а саме: прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість за кредитом, строкова заборгованість за нарахованими процентами, строкова заборгованість за кредитом, пеня за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, щомісячної комісії, штраф тощо. Та визначено номер рахунків, на які сплачуються відповідні платежі.

Відповідно до ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Місцевий господарський суд перевірив правильність нарахування Позивачем пені за порушення Відповідачем строків сплати тіла кредиту, з урахуванням вимог пунктів 7.3., 7.4 та 7.6. Кредитного договору, ч. 6 ст. 232 ГК України, окремо за кожною сумою простроченого кредиту /тіла кредиту/, за мінусом суми проведеної Відповідачем часткової оплати тіла кредиту у спірний період, з урахуванням ставки НБУ, яка діяла у той чи інший період, коли нараховувалася пеня, з зазначенням днів прострочення оплати тіла кредиту у кожному випадку окремо, відтак сумарно розмір пені складає 7177,30 грн. (розгорнутий розрахунок пені /на кожну суму окремо/ простроченого кредиту та сумарно - в матеріалах справи) (а.с.23-24).

Крім того, Позивачем на Відповідача розраховано 251,23 грн. пені за порушення строків сплати процентів за спірний період. При цьому, Позивачем враховано окремо кожну суму процентної ставки, яка підлягала до сплати Відповідачем за мінусом проведеної ним оплати у спірний період, в межах визначених ч. 6 ст. 232 ГК України, з урахуванням ставки НБУ, яка діяла у той чи інший період, коли нараховувалася пеня, з зазначенням днів прострочення по кожній сумі заборгованих процентів окремо, остання складає 251,23 грн. (розгорнутий розрахунок пені на суму прострочених процентів) (а.с.23-24).

Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги у вищезазначених сумах пені Позивачем також належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, Апелянтом/відповідачем не спростовані, тому погоджується з висновком місцевого суду про те, що сумарний розмір пені 7177,30 грн., нарахованої за порушення строків сплати тіла кредиту та сумарна сума пені 251,23 грн. нарахованої за порушення строків сплати процентів, також підлягають стягненню у примусовому порядку з Відповідача на користь Позивача.

Як вбачається з апеляційної скарги, Апелянт/відповідач підставою для скасування судового рішення вважає незастосування місцевим судом ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, не врахування ступеню виконання зобов'язання боржником, майнового стану сторін, що заслуговують на увагу (наприклад: відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання) та «не зменшив розміру пені, при заборгованості в 1972 грн. по процентах суд стягує 7177 грн. пені».

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що Апелянт не звернув уваги та не, що пеня у розмірі 7177, 30 грн. розрахована за порушення Відповідачем строків сплати тіла кредиту, відповідно, від прострочених сум, які складися у спірний період за мінусом проведеної Боржником оплати кредиту: 9091,00 грн. - сума боргу за тілом кредиту, яка виникла станом на 11.12.13 р. (ст. 253 ЦК України) за один день прострочення /10.12.13 р. - останній день наданий договором позичальнику для оплати процентів та тіла кредиту/, ставка НБУ- 6.5% (6.5%*2=13%), пеня = 3,28 грн. Від суми заборгованості по тілу кредиту 9091,00 грн., яка склалася у період з 21.01.2014 р. по 16.01.2014 = 6 днів прострочення, ставка НБУ- 6.5% (6.5%*2=13%), пеня =19.70 грн. Від суми 6477,00 грн., який склався станом на 11.02.2014 р. по 16.02.2014 р. = 6 днів прострочення, ставка НБУ - 6,5%*2=13%, пеня = 14,03 грн. Від суми боргу 9091,00 грн., який склався станом на 12.03.2014 р. за 1 день прострочення, ставка НБУ - 6,5%*2=13%, ставка НБУ-6,5%*2=13%, пеня = 3,28 грн.; від суми боргу кредиту 9091,00 грн., який склався станом на 11.04.2014 р., за 1 день прострочення, ставка НБУ-6,5%*2=13%, пеня = 3,28 грн.; від суми боргу кредиту 9091,00 грн., який склався з 13.05.2014 р. по 10.06.2014 р., при зміні ставки НБУ=9,5%*2=19,0%, за 29 днів прострочення, пеня = 139,14 грн.; від суми боргу тіла кредиту 18182,00 грн., який склався з 11.06.14 р. по 18.06.14 р. = 8 днів прострочення, ставка НБУ-9,5%*2=19,0%, пеня = 76,77 грн.; від суми боргу 9908,00 грн., який склався 19.06.14 р. по 10.07.14 р. = 22 дні прострочки, ставка НБУ-9,5%*2=19,0%, пеня =115,04 грн.; від суми боргу 18999,00 грн., який склався з 11.07.14 р. по 14.07.14 р. = 4 дні прострочення, ставка НБУ-9,5%*2=19,0%, пеня=40,11 грн.; від суми боргу тіла кредиту 8999,00 грн., який склався на 15.07.14 р. - 1 день прострочки, ставка НБУ-9,5%*2=19%, пеня = 4,75 грн.; від суми боргу 9761,06 грн., який склався на 16.07.06.14 р. - 1 день прострочення, ставка НБУ 9,5%, пеня 5,15 грн.; від суми боргу 9761,06 грн., який склався з 17.07.2014 р. по 11.08.14 р. = 26 днів прострочки, ставка НБУ-12,5%*2=25,0%, пеня =176,24 грн.; від суми боргу 18852,06 грн., який склався з 12.08.14 р. по 14.09.14 р. = 34 дні прострочки, ставка НБУ-12,5%*2=25,0%, пеня =445,12 грн.; від суми боргу 27942,06 грн., який склався з 15.09.2014 р. по 12.11.14 р. = 59 днів прострочки, ставка НБУ-12,5%*2=25,0%, пеня = 1144,85 грн.; від суми боргу тіла кредиту 27942,06 грн., який склався з 13.11.2014 р. по 25.12.14 р. = 48 днів прострочки, ставка НБУ-14,0%*2=28,0%, пеня =934,51 грн. Від суми боргу по тілу кредиту 26602,24 грн., з 26.12.2014 р. по 05.02.15 р. = 42 дні прострочення, ставка НБУ-14,0%*2=28,0%, пеня =869,01 грн.; від суми боргу 26602,24 грн. за період з 06.02.15 р. по 03.03.15 р. = 26 днів прострочки, ставка НБУ-19,5%*2=39%, пеня=749,30 грн.; від суми боргу 26602,24 грн., за період з 04.03.15 р. по 27.04.15 р.=55 днів прострочення, ставка НБУ-30,0%*2=60%, пеня=2438,54 грн. Слід зазначити, що перерахунок розміру пені від суми боргу 26602,24 грн. за період з 26.12.2014 р. по 27.04.2015 р. включно, вчинено у зв'язку із змінами ставки НБУ, кількість днів прострочення 123, що не перевищує шість місяців /ч. 6 ст. 323 ГК України/. Разом розмір пені розрахованої за несвоєчасну оплату тіла кредиту складає 7177,30 грн. (3,28+19,70+14,03+3,38+3,28+139,14+76,77+115,04+40,11+4,75+5,15+176,24+445,12+1144,85+934,51+869,01+749,30+2438,54).

Перерахунок розміру пені на суму прострочених процентів: Боржник станом на 11.12.2013 р. прострочив оплату 1698,54 грн. процентів, 1 день прострочення, ставка НБУ-6,5%*2=13,0%, пеня 0,60 грн.; на 11.01.14 р. - 1588,86 грн. процентів, по 16.01.14 р. - 6 днів прострочки, пеня-3,40 грн., на 12.03.14 р. прострочив 1157,19 грн. процентів, 1 день прострочки, пеня - 0,41 грн., на 11.04.2014 р. - 1084,92 грн. процентів, 1 день прострочки, пеня - 0,39 грн., на 13.05.2014 р. прострочив оплату 876,70 грн. по 10.06.2014р. - 29 днів прострочки, при ставці НБУ-9,5%*2=19,0%, пеня 13,29 грн.; на 11.06.14 р. прострочена оплата 1726,00 грн. процентів, по 18.06.14 р. - 8 днів прострочки, пеня - 7,19 грн., на 11.07.2014 р. - 762,06 грн. процентів по 14.07.14р. - 4 дні прострочки, пеня 1,59 грн.; на 12.08.14 р. - 600,00 грн. процентів по 10.09.14 р. - 30 днів прострочки, при ставці НБУ-13,5%*2=25,0%, пеня-12,33 грн.; на 11.09.14 р. прострочив 1122,15 грн. процентів по 30.09.14 р. - 20 днів прострочення, пеня - 15,37 грн.; на 01.10.14 р. прострочив оплату 1627,40 грн. процентів по 31.10.14 р. - 31 день прострочки, пеня-34,55 грн., на 01.11.14 р. прострочив 2149,50 грн. процентів по 12.11.14 р. - 12 днів прострочки, пеня - 17,67 грн.; ставка НБУ з 13.11.2014 р. -14,0%*2=28,0%, з 13.11.2014 р. по 30.11.14 р. 18 днів прострочення оплати 2149,50 грн. процентів, пеня - 29,68 грн., з 01.12.14 р. боржник прострочив оплату 2654,75 грн. процентів по 09.12.14 р. - 9 днів прострочки, пеня - 18,33 грн., на 01.01.15 р. - 96,21 грн. процентів по 31.01.15 р., 31 день прострочки, пеня 2,29 грн., на 01.02.15 р. прострочив оплату 596,27 грн. процентів по 05.02.15 р. - 5 днів прострочки, пеня - 2,28 грн., ставка НБУ-19,5%*2=39,0%, з 06.02.15 р. по 28.02.15 р. -23 дні прострочки 593,27 грн. процентів, пеня 14,58 грн., на 01.03.15 р. боржник прострочив оплату 1042,23 грн. процентів по 03.03.15 р. - 3 дні прострочення, пеня - 3,34 грн., ставка НБУ-30,0%*2=60,0%, з 04.03.15 р. по 31.03.15 р. за 28 днів прострочки, від суми 1042,23 грн. процентів, пеня 47,97 грн., на 01.04.15 р. боржник прострочив 1539,29 грн. процентів по 26.04.15 р. - 26 днів прострочення, пеня - 65,79 грн., на 27.04.15 р. боржник прострочив оплату 1972,21 грн. процентів, 1 день прострочки, пеня - 3,24 грн. Всього разом розмір пені складає 294,22 грн. - сплачених позичальником 42,99 грн., до стягнення підлягає 251,23 грн. пені розрахованої на суми прострочених процентів.

Відтак покликання Апелянта, що «при заборгованості в 1972 грн. по процентах суд стягує 7177 грн. пені» є безпідставним.

Разом з тим, зазначені твердження Апелянта є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів даної справи, Відповідач/апелянт жодного разу, протягом всього періоду розгляду даної справи у господарському суді, не звертався до суду із заявами та/або клопотаннями про застосування судом ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, та не подавав суду доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували майновий стан Відповідача, що заслуговують на увагу та були б винятковими.

Відповідно до статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: 3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в т.ч. й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в т.ч. вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Такі докази в матеріалах справи відсутні, не подавалися відповідні докази Скаржником і до апеляційної скарги.

Покликання Апелянта/відповідача в апеляційній скарзі на «скрутне фінансове становище пов'язане з проведенням Україною антитерористичних дій на сході України, що зменшило перевезення вантажів і ускладнило ситуацію проведення бізнесу» не є винятковими обставинами та не доведені ним належними і допустимими доказами.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГПК України, учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на наведене вище у колегії суддів відсутні підстави для скасування судового рішення по даній справі.

Інші доводи Апелянта/відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують висновків місцевого господарського суду, які викладені у рішенні суду від 11.06.2015 р. по справі № 907/501/15.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу Апелянта/відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2015 р. у справі № 907/501/15 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2015 року у справі № 907/501/15 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Орищин Г.В.

16.09.2015 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 17.09.2015 р.