Рішення № 50797547, 16.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/16078/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Савчин Євген Львовичпростягнення 16821,25 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаНекряч А.В. - представник від відповідача не з'явивсявід третьої особине з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» 16821,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті №014042/4002/0001293 від 04.04.2014 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Hyundai, державний номер ВС5632ЕА, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen, державний номер ВС1398СО, водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/9766546, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору у справі №910/16078/15 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 16.09.2015.

В судове засідання, призначене на 16.09.2015, представник позивача з'явився, позов підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.08.2015 №0103035235993.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Третя особа представників в судове засідання не направила, однак через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення щодо обставин ДТП та поліс №АС/9766546.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (страховик) та Боклаганич Тетяною Василівною (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №014042/4002/0001293 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Hyundai, державний номер ВС5632ЕА, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

14.11.2014 о 13 год. 15 хв. на вул. Кульпарківській - В.Великого у м. Львові сталася ДТП, а саме: Савчин Є.Л., керуючи автомобілем Volkswagen, державний номер ВС1398СО, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai, державний номер ВС5632ЕА, чим було спричинено механічні пошкодження обом транспортним засобам.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Савчиним Є.Л. п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Залізничного районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №462/8141/14-п, відповідно до якої Савчина Є.Л. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №00156614 від 26.11.2014, визначеного вказаним актом розрахунку страхового відшкодування та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у розмірі 18652,00 грн безпосередньо на рахунок виконавця ремонтних робіт - СПД Гейц А.А., що підтверджується платіжним дорученням №022511 від 27.11.2014.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» перейшло в межах суми 18652,00 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Залізничного районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №462/8141/14-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen, державний номер ВС1398СО, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Hyundai, державний номер ВС5632ЕА, знаходився під керуванням Савчина Є.Л.

Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Volkswagen, державний номер ВС1398СО, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen, державний номер ВС1398СО, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/9766546.

Вказаним договором (полісом) №АС/9766546 передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

З наявного в матеріалах справи Висновку №324/11-14, складеного 25.11.2014 судовим експертом Величком А.Д., вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Hyundai, державний номер ВС5632ЕА, без урахування ПДВ становить 17851,25 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, враховуючи визначені полісом №АС/9766546 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16851,25 грн (17851,25 грн - 1000,00 грн франшизи за полісом).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» суми страхового відшкодування у розмірі 16821,25 грн.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» (01033, м.Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-а, ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 16821 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн 25 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.09.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова