Рішення № 50797488, 14.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015№910/19119/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/19119/15

за позовом приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 35 730,54 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Ластовіна О.С. (довіреність від 29.09.2015 № б/н),

відповідача - не з'явився.

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПО «УЛАСП») звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1): 31 901,54 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням умов договору від 03.06.203 № КБР-21/06/13 (далі - Договір) з урахуванням втрат від інфляції; 410,54 грн. 3% річних; 3 418,46 грн. пені, а всього 35 730,54 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ПО «УЛАСП» та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір, за умовами якого відповідач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а ПО «УЛАСП» надає користувачу, на умовах, визначених Договором, дозвіл (невиключне право) на таке виконання, в тому числі усі необхідні майнові права для використання творів, а також здійснює збір винагороди (роялті); відповідач зобов'язався виплачувати винагороду (роялті) ПО «УЛАСП» відповідно до Договору та Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон); внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 умов Договору позивач станом на день подання позову (24.07.2015) просив стягнути з відповідача: 22 500 грн. основного боргу; 410,54 грн. 3% річних; 9 401,54 грн. втрат від інфляції та 3 418,46 грн. пені, а всього 35 730,54 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2015 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2015 відкладено розгляд справи на 14.09.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 14.09.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (01133, АДРЕСА_1), що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті ухвал; до матеріалів справи долучено конверт повернення з адреси відповідача з відміткою поштового відділення «причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 14.09.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.06.2013 ПО «УЛАСП» (УЛАСП) та ФОП ОСОБА_1 (користувач) укладено Договір, за умовами якого:

- УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати дозвіл (невиключне право) на використання в комерційній діяльності музичних творів, в тому числі усіх необхідних майнових прав, що використовуються, а також здійснювати збір винагороди (роялті) на таке використання на підставі свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права від 24.01.2011 за №19/2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (преамбула Договору);

- користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених Договором, дозвіл (невиключне право) на таке виконання, в тому числі усі необхідні майнові права для використання творів, а також здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до Договору та Закону (пункт 2.1 Договору);

- користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж. Не зважаючи на дату укладення Договору, користувач здійснює виплату винагороди (роялті) за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір. Платіж здійснюється не пізніше 3 (трьох) календарних днів після підписання Договору (пункт 2.3 Договору);

- сторони підтверджують сплату та збір винагороди (роялті) шляхом підписання щоквартального акта про виплату роялті. У разі необхідності підтвердження виплати винагороди (роялті) щомісячно, обов'язок щодо складання відповідного акта покладається на користувача (пункт 2.5 Договору);

- у разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання за Договором УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення (пункт 2.6 Договору);

- користувач зобов'язується протягом 5 (п'яти) днів письмово повідомити УЛАСП про припинення використання творів в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до Договору. У разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору, у повному обсязі і за весь період (пункт 3.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2013, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 5.1 Договору);

- у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в пункті 5.1 Договору дати, дія Договору вважається продовженою на той самий строк і на тих же умовах, що діяли протягом останнього місяця Договору. Повідомлення про припинення дії Договору має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в Договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої надіслано листа, а також документ з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного повідомлення (пункт 5.2 Договору).

Додатком від 03.06.2013 №1 до Договору сторонами було узгоджено перелік закладів, в яких відповідач здійснює публічне виконання творів, а саме: ресторанний комплекс «Хутірець», вул. Боровкова, 88 (Новообухівське шосе), с. Підгірці, Київська обл.

Додатком від 03.06.2013 №2 до Договору сторонами було погоджено розмір щомісячної винагороди (роялті) за виконання творів, а саме:

з 01.06.2013 по 31.12.2013 розмір щомісячної винагороди нараховується відповідно до Закону, але в будь-якому випадку має складати не менше 1 000 грн.; зазначена сума щомісячно перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору (пункт 1.1 додатку №2 до Договору);

з 01.01.2014 по 31.12.2014 розмір щомісячної винагороди нараховується відповідно до Закону, але в будь-якому випадку має складати не менше 1 500 грн. за кожен заклад користувача, зазначений у додатках до Договору; загальна сума щомісячної винагороди з дня набрання чинності Договору становить 1 500 грн.; зазначена сума щомісячно перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору (пункт 1.2 додатку №2 до Договору).

Як встановлено судом, відповідачем було здійснено платежі за 11 (одинадцять) місяців на суму 13 000 грн., а саме за періоди з червня 2013 року по грудень 2013 року включно на суму 5 000 грн. (по 1 000 грн. кожного місяця) та з січня 2014 року по квітень 2014 року на суму 6 000 грн. (по 1 500 грн. кожного місяця), проте неоплачений період згідно з Договором є з травня 2014 року по липень 2015 року, тобто 15 місяців.

Таким чином, основана заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 22 500 грн. (1 500 грн. х 15 місяців).

Відповідно до приписів статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Частиною п'ятою статті 32 Закону передбачено, що право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами першої та другої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, з'ясувавши, що позивач є організацією колективного управління; ним і ФОП ОСОБА_1 укладено Договір, за яким користувачу передано невиключні права на використання будь-яких (усіх) творів, що не суперечить чинному законодавству України; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, - господарський суд дійшов висновку, що Договір є укладеними в належній формі.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зібрані у справі докази свідчать, що станом на час розгляду спору по суті Договір є чинним, доказів протилежного ФОП ОСОБА_1 не подано.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 додатку №2 до Договору сторонами погоджено суму щомісячної винагороди, яка повинна перераховуватися на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання в силу припису статті 525 ЦК України не допускається.

За визначенням, наведеним підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, роялті (винагорода) - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Виходячи з наведеного, за здійснення публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань відповідач зобов'язався виплачувати винагороди (роялті) ПО «УЛАСП» відповідно до умов Договору, що і передбачено пунктом 2.1 Договору.

Оскільки зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за Договором не виконані, то вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню у сумі 22 500 грн.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 410,54 грн. 3% річних, 9 401,54 грн. втрат від інфляції та 3 418,46 грн. пені.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 410,54 грн. 3% річних, 9 401,54 грн. втрат від інфляції за такі періоди:

з 26.04.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 53,88 грн.; втрат від інфляції на суму 1 048,08 грн. (за розрахунком суду 976,55 грн.);

з 27.05.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 50,05 грн.; втрат від інфляції на суму 966,68 грн. (за розрахунком суду 885,89 грн.);

з 26.06.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 46,36 грн.; втрат від інфляції на суму 876,38 грн. (за розрахунком суду 862,26 грн.);

з 27.07.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 42,53 грн.; втрат від інфляції на суму 852,85 грн. (за розрахунком суду 852,85 грн.);

з 27.08.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 38,71 грн.; втрат від інфляції на суму 843,48 грн. (за розрахунком суду 834,18 грн.);

з 26.09.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 35,01 грн.; втрат від інфляції на суму 824,88 грн. (за розрахунком суду 768,40 грн.);

з 27.10.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 31,19 грн.; втрат від інфляції на суму 759,36 грн. (за розрахунком суду 715,23 грн.);

з 26.11.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 27,49 грн.; втрат від інфляції на суму 706,40 грн. (за розрахунком суду 673,93 грн.);

з 27.12.2014 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 23,67 грн.; втрат від інфляції на суму 665,26 грн. (за розрахунком суду 610,61 грн.);

з 27.01.2015 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 19,85 грн.; втрат від інфляції на суму 602,20 грн. (за розрахунком суду 547,15 грн.);

з 24.02.2015 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 16,40 грн.; втрат від інфляції на суму 538,99 грн. (за розрахунком суду 444,11 грн.);

з 27.03.2015 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 12,58 грн.; втрат від інфляції на суму 436,36 грн. (за розрахунком суду 254,61 грн.);

з 26.04.2015 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 8,88 грн.; втрат від інфляції на суму 247,62 грн. (за розрахунком суду 39,13 грн.);

з 27.05.2015 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 5,05 грн.; втрат від інфляції на суму 33 грн. (за розрахунком суду 6 грн.);

з 26.06.2015 по 06.07.2015 - 3% річних на суму 1,36 грн.; втрат від інфляції на суму 0,00 грн. (за розрахунком суду 0,00 грн.).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунки 3% річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що такий розрахунок правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 410,54 грн. за розрахунком позивача; проте, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що він неправильний; за розрахунком суду сума втрат від інфляції становить 8 470,90 грн. та підлягає задоволенню; у стягнені 930,64 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Крім того, у частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України та статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що у разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання за Договором, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 418,46 грн. пені за такі періоди:

з 26.04.2014 по 25.10.2014 на суму 167,80 грн.;

з 27.05.2014 по 26.11.2014 на суму 178,19 грн.;

з 26.06.2014 по 25.12.2014 на суму 188,14 грн.;

з 27.07.2014 по 26.01.2015 на суму 198,29 грн.;

з 27.08.2014 по 26.02.2015 на суму 211,61 грн.;

з 26.09.2014 по 25.03.2015 на суму 243,05 грн.;

з 27.10.2014 по 26.04.2015 на суму 290,10 грн.;

з 26.11.2014 по 25.05.2015 на суму 329,18 грн.;

з 27.12.2014 по 26.06.2015 на суму 372,41 грн.;

з 27.01.2015 по 26.07.2015 на суму 410,71 грн.;

з 24.02.2015 по 06.07.2015 на суму 321,04 грн.;

з 27.03.2015 по 06.07.2015 на суму 251,51 грн.;

з 26.04.2015 по 06.07.2015 на суму 177,53 грн.;

з 27.05.2015 по 06.07.2015 на суму 101,10 грн.;

з 26.06.2015 по 06.07.2015 на суму 27,12 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що такий розрахунок правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 3 418,46 грн. пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати винагороди за Договором не подав.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (01133, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, будинок 2-Б, офіс 287; ідентифікаційний код 37396233): 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн. основного боргу; 410 (чотириста десять) грн. 54 коп. 3% річних; 8 470 (вісім тисяч чотириста сімдесят) грн. 90 коп. втрат від інфляції; 3 418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 46 коп. пені і 1 779 (одну тисячу сімсот сімдесят дев'ять) грн. 41 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2015.

Суддя О. Марченко