Постанова № 50789092, 15.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року 810/4096/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Київобленерго"доРеєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1проскасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24.06.2015 №22359813 та зобов'язання зареєструвати право приватної власності ПАТ "Київобленерго" на нерухоме майно - виробничий будинок ЗТП №157, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Кірова, 47/3, про що внести запис про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було проведено належного аналізу змісту поданих для реєстрації документів, не встановлено юридичних фактів, які є визначальним моментом у з'ясуванні природи дій, а тому оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, позивач звертав увагу суду, що підприємством подано всі документи, необхідні для проведення державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно - виробничий будинок ЗТП №157, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Кірова, 47/3.

Відповідачі будь-яких пояснень з приводу заявленого позову суду не надали.

У судове засідання, призначене на 14.09.2015, зявився представник позивача та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідачі, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення засідання до суду не зверталися.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 04.04.1995 №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України" Міністерство енергетики і електрифікації України зобовязано створити державні акціонерні енергопостачальні компанії, зокрема, Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Київобленерго".

Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго", яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго". У свою чергу, Закрите акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго". Відкрите акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго" засноване відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995 №282/95 та наказу Міністерства енергетики і електрифікації України від 02.08.1995 №141 шляхом перетворення Державного підприємства "Київобленерго" у Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Київобленерго" у формі відкритого акціонерного товариства, яка за рішенням загальних зборів акціонерів від 16.11.2001 змінила назву на Відкрите акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго".

На виконання Рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2005 №39/91 Міністерством палива та енергетики видано Наказ від 21.11.2006 №452 "Про затвердження Переліку обєктів нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" під час його корпоратизації станом на 01.07.1995.

З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" 03.02.2015 подано до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, додатком до якої є пакет документів для здійснення державної реєстрації права власності позивача на обєкт нерухомого майна, а саме - виробничий будинок ЗТП №157, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Кірова, 47/3.

Подання позивачем вказаної заяви та необхідних для здійснення державної реєстрації документів підтверджується ОСОБА_2 прийому заяви №19072223. ОСОБА_2 прийому заяви містить інформацію про те, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.02.2015 о 18:48:13 за реєстраційним номером 10050938.

За наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 винесено Рішення від 24.06.2015 №22359813, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на вказаний виробничий будинок.

У вказаному Рішенні державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_1 відповідач посилається на ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та на Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, і зазначає, що подані позивачем документи для державної реєстрації права власності не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Статуту позивача ПАТ "Київобленерго" є юридичною особою за законодавством України та господарським товариством.

Відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Згідно ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 115 Цивільного кодексу України та ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасником у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.11.2006 у справі №7/61-75, а саме будь-яке майно, що передано учасниками як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками). Частиною 2 цієї статті передбачено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як встановлено судом, Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області видано позивачу картку прийому заяви №19072223 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із зазначенням переліку наданих документів.

Відповідно до п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок №868), документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення обєкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу обєкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 03.02.2015 було подано до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2005 по справі №39/91 за позовом ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" до Міністерства палива та енергетики України про визнання права власності та спонукання до вчинення дій.

Вказаним рішення Господарського суду міста Києва було зобовязано Міністерство палива та енергетики України надати Закритому акціонерному товариству "А.Е.С. Київобленерго" для реєстрації права власності на нерухоме майно, що увійшло до статутного фонду позивача - наказ засновника з додатком - переліком обєктів нерухомого майна про передачу цих обєктів у власність позивачу.

На виконання рішення суду від 17.03.2005 по справі №39/91 Міністерством палива та енергетики України було видано наказ №452 від 21.11.2006 "Про затвердження переліку нерухомого майна ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго", який також надавався позивачем до реєстраційної служби для здійснення державної реєстрації права на нерухоме майно. Наказом був затверджений перелік нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" (правонаступник - ПАТ "Київобленерго") під час його корпоратизації.

Перелік нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду позивача під час його корпоратизації станом на 01.07.1995, позивачем було також надано до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області. Даний перелік нерухомого майна містить найменування обєкту нерухомого майна, адресу його місцезнаходження, інвентарний номер обєкта та вартість, за якою обєкт включено до статутного фонду.

Отже, в поданій заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2015 позивач зазначив, що обєкт нерухомого майна, а саме - виробничий будинок ЗТП №157, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Кірова, 47/3, увійшов до статутного фонду позивача під час його корпоратизації станом на 01.07.1995. Це нерухоме майно зазначено в Переліку нерухомого майна під порядковим №222 та має інвентарний номер 11000037.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як було встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2005 по справі №39/91, яке набуло законної сили, Міністерство палива та енергетики України зобов'язано було видати ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" наказ засновника з додатком - переліком обєктів нерухомого майна про передачу цих обєктів у власність позивачу, що і було зроблено Міністерством палива та енергетики України.

Пунктом 52 Порядку №868 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв'язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Згідно абз. 2 п. 52 Порядку №868 у разі коли така передача здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає рішення органу або особи, уповноважених установчими документами такої юридичної особи або законом.

Отже, відповідним рішенням про внесення нерухомого майна до статутного капіталу (фонду) у даному випадку є Наказ Міністерства палива та енергетики від 21.11.2006 №452 "Про затвердження переліку нерухомого майна ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго", що увійшло до статутного фонду ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" під час його корпоратизації станом на 01.07.1995.

З викладеного слідує, що поданий позивачем ОСОБА_3 з Переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" під час його корпоратизації станом на 01.07.1995, та технічний паспорт на вказане нерухоме майно, а також рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2005 по справі №39/91 є належними та достатніми документами для проведення державної реєстрації прав у розумінні п. 52 Порядку №868, якими підтверджується факт передачі майна до статутного капіталу (фонду) юридичної особи.

Отже, позивачем подано всі необхідні документи для здійснення реєстрації права власності на вказаний вище об'єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи.

Частиною 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такий реєстрації.

Пунктом 28 Порядку №868 визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, визначений у ч. ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а ч. 4 даної статті прямо заборонено відмовляти у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 від 24.06.2015 №22359813 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобовязання Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області зареєструвати право приватної власності ПАТ "Київобленерго" на нерухоме майно - виробничий будинок ЗТП №157, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Кірова, 47/3, про що внести запис про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, прийняття рішення про державну реєстрацію права приватної власності відноситься до виключної компетенції органів державної реєстрації прав, тому судом при розгляді справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких органів не можуть прийматись рішення про зобовязання здійснити реєстрацію права власності.

Тобто з викладено слідує, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене та з урахуванням встановлення судом протиправності рішення відповідача від 24.06.2015 №22359813 вказаний об'єкт нерухомості підлягає державній реєстрації прав на нерухоме майно та, як наслідок, підлягають внесенню відповідні записи до Державного реєстру прав.

Тому суд дійшов висновку про необхідність зобовязання Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області повторно розглянути подану ПАТ "Київобленерго" 03.02.2015 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - виробничий будинок ЗТП №157, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Кірова, 47/3 з урахуванням викладених в даному рішенні висновків.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій при винесенні рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню на їх користь не підлягають.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24.06.2015 №22359813.

Зобовязати Реєстраційну службу Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області повторно розглянути подану Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" 03.02.2015 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - виробничий будинок ЗТП №157, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Кірова, 47/3 з урахуванням викладених в даному рішенні висновків.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.