Рішення № 50773780, 01.09.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10277/14-ц

Провадження №2/461/140/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Мисько Х.М.

при секретарі Коружинець Н.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» (далі - ПАТ «ВіЕс Банк»), в якому просить визнати такими, що не підлягають виконанню наступні виконавчі написи, вчинені 05 лютого 2013 року приватним нотаріусом Барбуляк Х.М.: №406, вчинений на Договорі застави, посвідченому 27 серпня 2008 року Холявкою В.Я., приватним нотаріусом ЛМНО за реєстровим №4384, укладеного між ВАТ «Електрон Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») та ОСОБА_3, яким пропонується звернути стягнення на рухоме майно: сідловий тягач - Е, марка DAF, модель 95XF430, 2002 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_6, об'єм двигуна 12580 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить боржнику, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП - НОМЕР_2, який народився у міст Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7, виданого 09 серпня 2008 року Львівським відділом реєстраційно - екзаменаційної роботи ДАІ; сідловий тягач - Е, марка DAF, модель 95XF430, 2000 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_8, об'єм двигуна 12580 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить боржнику, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП - НОМЕР_2, який народився у місті Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9, виданого 31 жовтня 2007 року Львівським відділом реєстраційно - екзаменаційної роботи ДАІ; №408, вчинений на Договорі застави, посвідченому 22 жовтня 2007 року Холявкою В.Я., приватним нотаріусом ЛМНО за реєстровим №2450, укладеного між ВАТ «Електрон Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») та ОСОБА_3, яким пропонується звернути стягнення на рухоме майно: сідловий тягач-Е, марка MAN, модель 19.403, 1995 року випуску, зеленого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_10, об'єм двигуна 11967 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить боржнику, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП - НОМЕР_2, який народився у місті Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13, виданого 17 серпня 2006 року РЕВ 1-го МВДАІ при УМВС України у Львівській області; напівпричеп-рефрижератор-Е, марки ПП, модель CHEREAU C38, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_11, ідентифікатор НОМЕР_11, реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить боржнику, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП - НОМЕР_2, який народився у місті Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12, виданого 15 квітня 2006 року Львівським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що відповідачем не було дотримано вимог Закону щодо повідомлення боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: боржнику не було надіслано письмового повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та не було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження щодо якого були вчинені оспорювані виконавчі написи, що не дає відповідачу право на позасудовий порядок звернення стягнення на предмет обтяження. Вказує, що Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, а норми Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що йому не суперечать. Відповідно до ч.1 ст.24 вищевказаного Закону, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Вважає, що статтею 26 Закону визначено виключний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжував має право на власний розсуд обрати один із них для звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. При цьому звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даної статтею не передбачено. Крім цього покликається на те, що в ряді постанов Верховного Суду України, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладена правова позиція ВСУ, в якій вказується, що Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. В цих же постановах ВСУ вказує, що відповідно до ч.1 ст.24, ст.26 цього Закону (у редакції до внесення змін згідно із Законом від 22 вересня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг») звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або позасудовому порядку. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса Законом у зазначеній редакції не передбачене.

01 грудня 2014 року представник позивача подав пояснення до позовної заяви, в яких вказує, що дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» №3795-VI від 22 вересня 2011 року не поширюється на кредитні відносини, укладені до набрання ним чинності відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцевих положень.

Протокольною ухвалою судового засідання, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, до участі у справі в якості третьої особи була залучена приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна (далі - приватний нотаріус ЛМНО Барбуляк Х.М.).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві та поясненнях до такої та просив таку задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 04 червня 2015 року подав заперечення на позовну заяву, в якій вказує, що 21 вересня 2005 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №KF 36162, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 177500,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань між банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави, згідно умов якого банку передано в заставу транспортні засоби: сідловий тягач - Е, марка DAF, модель 95XF430, 2002 року випуску, білого кольору та сідловий тягач - Е, марка DAF, модель 95XF430, 2000 року випуску, білого кольору. 27 серпня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №KF 51775, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 111000,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави, згідно умов якого банку передано в заставу транспортні засоби: сідловий тягач-Е, марка MAN, модель 19.403, 1995 року випуску, зеленого кольору та напівпричеп-рефрижератор-Е, марки ПП, модель CHEREAU C38, 1996 року випуску, білого кольору. Банком було повідомлено боржника про порушення умов кредитного договору та про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом направлення йому відповідного листа, однак заборгованість позивачем не була погашена. У зв'язку із чим, 05 лютого 2013 року приватним нотаріусом ЛМНО Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис №406 та №408. Вказує, що право звернення стягнення на предмет застави передбачене ст.20 Закону України «Про заставу» та Розділом 5 Договору застави від 22 жовтня 2007 року №2450 та Договору застави від 27 серпня 2008 року №4384. Безспірне право виникло в зв'язку з невиконанням умов п.п.1.2, 5.2.2, 5.2.3 Кредитного договору, а саме: затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. Вказує, що нотаріус вчинив нотаріальні дії обґрунтовано, згідно вимог чинного законодавства.

Третя особа - приватний нотаріус ЛМНО Барбуляк Х.М. до судового засідання подала відзив на позовну заяву, в якому вказує, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки сторони кредитних договорів на підставі положень ч.3 ст.6, ч.1 ст.590 ЦК України, ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу», передбачили можливість звернення стягнення на предмет застави в укладеному договорі. Вказала, що при здійсненні нею виконавчих написів було дотримано всіх вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права, обов'язки сторін та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 вересня 2005 року між ВАТ «Електрон банк», правонаступником якого є ПАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №KF 36162, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 177500,00 доларів США (а.с.147-149).

З метою забезпечення виконання зобов'язань між банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави, згідно умов якого банку передано в заставу транспортні засоби: сідловий тягач - Е, марка DAF, модель 95XF430, 2002 року випуску, білого кольору та сідловий тягач - Е, марка DAF, модель 95XF430, 2000 року випуску, білого кольору (а.с.119-128).

27 серпня 2008 року між ВАТ «Електрон банк», правонаступником якого є ПАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №KF 51775, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 111000,00 доларів США (а.с.129-132).

З метою забезпечення виконання зобов'язань між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави, згідно умов якого банку передано в заставу транспортні засоби: сідловий тягач-Е, марка MAN, модель 19.403, 1995 року випуску, зеленого кольору та напівпричеп-рефрижератор-Е, марки ПП, модель CHEREAU C38, 1996 року випуску, білого кольору (а.с.137-146).

Згідно з ч.1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст.574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Згідно п.4.2 Договору застави, укладеного між позивачем і відповідачем, посвідченим 27 серпня 2008 року приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. за реєстровим №4384 та п. 5.2 Договору застави, укладеного між позивачем і відповідачем, посвідченим 22 жовтня 2007 року приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. за реєстровим №2450, - звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором Заставодержателя: на підставі рішення суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, в позасудовому порядку згідно Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» або іншим способом на вибір Заставодержателя, які не суперечать чинному законодавству України.

Суд не приймає до уваги покликання представника позивача на те, що чинною на час укладення договору застави редакцією Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як стягнення виконавчим написом нотаріуса, оскільки у такій не вказано прямої заборони його вчинення. Перелік позасудових способів звернення стягнення на заставлене майно визначений ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», не є вичерпний і не містить заборони щодо звернення стягнення на заставлене майно, шляхом вчинення виконавчого напису, передбаченого п.6 ст.20 Закону України «Про заставу». Статтею 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду та в позасудовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Аналізом вищенаведених норм законодавства встановлено, що сторони в договорі можуть відступитись від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи положення вищеназваних статей, суд приходить до висновку, що вчинення виконавчого напису нотаріусом на договорі застави рухомого майна є можливим з дотриманням вимог ст.ст.87-89 Закону України «Про нотаріат», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року №1172 та глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, оскільки дані договори були дійсними на момент вчинення виконавчого напису.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3, при підписанні кредитних договорів та договорів застави, був ознайомлений та погоджувався з їх умовами, зокрема щодо звернення стягнення на предмети застави, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Банком листом від 25 лютого 2012 року, який одержаний позивачем 14 червня 2012 року, було повідомлено останнього про порушення умов кредитного договору та про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, де зазначено, що у випадку непогашення заборгованості Банк ініціюватиме звернення стягнення на майно, однак заборгованість позивачем не була погашена (а.с.31).

У зв'язку із чим, 05 лютого 2013 року приватним нотаріусом ЛМНО Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис №406, вчинений на Договорі застави, посвідченому 27 серпня 2008 року Холявкою В.Я., приватним нотаріусом ЛМНО за реєстровим №4384, укладеного між ВАТ «Електрон Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») та ОСОБА_3, яким пропонується звернути стягнення на рухоме майно: сідловий тягач - Е, марка DAF, модель 95XF430, 2002 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_6, об'єм двигуна 12580 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить боржнику, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП - НОМЕР_2, який народився у міст Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7, виданого 09 серпня 2008 року Львівським відділом реєстраційно - екзаменаційної роботи ДАІ; сідловий тягач - Е, марка DAF, модель 95XF430, 2000 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_8, об'єм двигуна 12580 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить боржнику, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП - НОМЕР_2, який народився у місті Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9, виданого 31 жовтня 2007 року Львівським відділом реєстраційно - екзаменаційної роботи ДАІ (а.с.27-28).

Також 05 лютого 2013 року приватним нотаріусом ЛМНО Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис №408, вчинений на Договорі застави, посвідченому 22 жовтня 2007 року Холявкою В.Я., приватним нотаріусом ЛМНО за реєстровим №2450, укладеного між ВАТ «Електрон Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») та ОСОБА_3, яким пропонується звернути стягнення на рухоме майно: сідловий тягач-Е, марка MAN, модель 19.403, 1995 року випуску, зеленого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_10, об'єм двигуна 11967 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить боржнику, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП - НОМЕР_2, який народився у місті Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13, виданого 17 серпня 2006 року РЕВ 1-го МВДАІ при УМВС України у Львівській області; напівпричеп-рефрижератор-Е, марки ПП, модель CHEREAU C38, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_11, ідентифікатор НОМЕР_11, реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить боржнику, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП - НОМЕР_2, який народився у місті Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12, виданого 15 квітня 2006 року Львівським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України (а.с.29-30).

Згідно п.п.1.1 п.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 31 січня 1992 року із змінами від 25 травня 1998 року передбачено, що при вирішенні справ, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, судам слід мати на увазі, що відповідно до ст.ст.34,36,87,88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року №1172 і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлений інший строк давності - не минув цей строк. Тобто, для вчинення виконавчого напису нотаріусу необхідно подати оригінал нотаріально посвідченого договору застави та розрахунок заборгованості боржника.

Судом встановлено, що 05 лютого 2013 року стягувач - ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») надіслав приватному нотаріусу ЛМНО Барбуляк Х.М. листи за №10-3/2242 та №10-3/2243 з проханням вчинення виконавчого напису (а.с.118,136).

Приватним нотаріусом ЛМНО Барбуляк Х.М. при вчиненні виконавчого напису від 05 березня 2013 року за реєстровим №406 було дотримано передбачену законодавством процедуру, оскільки нею було одержано документи, що підтверджують невиконання ОСОБА_3 зобов'язань: оригінал договору застави, посвідчений 27 серпня 2008 року приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. за реєстровим №4384; кредитний договір №KF51775 від 27 серпня 2008 року, розрахунок загальної заборгованості станом на 05 лютого 2013 року; лист-вимога банку №10-3/2243 від 05 лютого 2013 року, повідомлення-вимогу банку до боржника від 25 лютого 2012 року з повідомленням про вручення 14 червня 2012 року (а.с.118-135).

Також приватним нотаріусом ЛМНО Барбуляк Х.М. при вчиненні виконавчого напису від 05 березня 2013 року за реєстровим №408 було дотримано передбачену законодавством процедуру таких, оскільки нею було одержано документи, що підтверджують невиконання ОСОБА_3 зобов'язань: оригінал договору застави, посвідчений 22 жовтня 2007 року приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. за реєстровим №2450; Договір про внесення змін до Договору застави, посвідченого 22 жовтня 2007 року приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. за реєстровим №2450, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. 20 лютого 2008 року за реєстровим №1046; Договір про внесення змін до Договору застави, посвідченого 22 жовтня 2007 року приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. за реєстровим №2450 із змінами посвідченими приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. 20 лютого 2008 року за реєстровим №1046, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою В.Я. 27 серпня 2008 року за реєстровим №4382; кредитний договір №KF36162 від 21 вересня 2005 року, розрахунок загальної заборгованості станом на 05 лютого 2013 року; лист-вимога банку №10-3/2242 від 05 лютого 2013 року (а.с.136-150).

Таким чином, судом встановлено, що як відповідачем - ПАТ «ВіЕс Банк», так і приватним нотаріусом ЛМНО Барбуляк Х.М. при вчиненні оскаржуваних виконавчих написів було дотримано всіх вимог законодавства щодо вказаної процедури, а відтак, суд вважає, що відсутні підстави для визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не приймає доводи позивача, викладені у позовній заяві, оскільки такі не підтверджені жодними належними та достатніми доказами, які б достовірно вказували на існування обставин, що на них посилається позивач.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні; натомість відповідач та третя особа обґрунтовано заперечили позов, посилаючись на вимоги законодавства, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 79, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 203, 204, 572-593, 627 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.87-89 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року №1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя Мисько Х.М.