Ухвала суду № 50768541, 21.09.2015, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/428/15-к

Номер провадження 1-кс/298/149/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого- судді Цибика І.Й., при секретарі Чорняковій О.С., з участю прокурора Кубрака Д.О., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3 - захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний заяву представника потерпілого ОСОБА_3 - захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого-судді Тарасевича П.П. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070000000142 від 17.03.2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, яке згідно ч.3 ст. 35 КПК України передано на розгляд судді Тарасевичу П.П.

До початку судового розгляду кримінального провадження представник потерпілого ОСОБА_3 - захисник ОСОБА_4 заявив відвід головуючому-судді Тарасевичу П.П., оскільки потерпілий ОСОБА_3 недовіряє судді через його упереджене ставлення до обвинуваченого ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, суддя Тарасевич П.П. виніс необгрунтоване, незаконне рішення всупереч законним правам та інтересам потерпілих та вимогам ст. 183 КПК України. Так, в ухвалі суду від 08.07.2015 року суддя вірно продовжив ОСОБА_1 строк тримання під вартою, але невідомо з якої причини встановив розмір застави, адже у відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України дане питання вирішується виключно під час застосування такого запобіжного заходу, а не продовження його строку. Окрім того, вказаний злочин є насильницьким, внаслідок вчинення якого загинула одна особа, що давало право судді не встановлювати заставу. Також суд не звернув увагу на те, що обвинувачений переховувався від слідства та суду понад три роки, а твердження останнього що чинив так через відсутність коштів на правовий захист є нісенітницею, так як на його вимогу держава безоплатно надала б йому захисника, і на момент притягнення його до відповідальності він знаходився на випробувальному терміні за вчинення іншого умисного злочину, пов'язаного з насильством щодо особи.

У подальшому представник потерпілого ОСОБА_3 - захисник ОСОБА_4 надав письмове клопотання про долучення додаткових доказів до заяви про відвід, яке

мотивоване тим, що упередженість судді Тарасевича П.П. окрім попереднього обґрунтування, підтверджується слідуючим фактом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, таке було порушено і відносно ОСОБА_5, який наразі знаходиться в розшуку. Також у день вчинення цього злочину, а саме 19.01.2011 року, син ОСОБА_5 - ОСОБА_6 вчинив інший злочин і ці злочини спочатку були зареєстровані під одним номером кримінального провадження, а потім виділені в окремі провадження. Так, у рамках кримінального провадження відносно ОСОБА_6 слідчий суддя Тарасевич П.П. своєю ухвалою відмовив у задоволенні клопотання слідчого про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6, яка в подальшому була скасована апеляційним судом Закарпатської області.

Таким чином, вважає, що суддя Тарасевич П.П. не може справедливо та неупереджено вести дане кримінальне провадження, так як допустив винесення помилкового рішення відносно близького родича фігуранта цього ж кримінального провадження - ОСОБА_5.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 підтримав заявлений відвід з підстав, зазначених у ньому.

Прокурор у судовому засіданні просив у задоволенні відводу відмовити, однак не навів жодних підстав для цього.

Захисник обвинуваченого також просив відмовити у задоволенні відводу, оскільки підстав, які викликали б сумнів у неупередженості судді Тарасевича П.П. не має. Представник потерпілого не навів конкретних дій судді, які свідчать про його упередженість, а злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1 не є насильницьким по відношенню до потерпілого, у зв'язку з чим суддя повинен був застосувати до обвинуваченого заставу. Крім цього, поведінка останнього в ході судового розгляду є належною.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні погодився з позицією свого захисника.

Суд, розглянувши заяву про відвід, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників процесу, виходить зі слідуючого.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, така передбачає право особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ці положення у рівній мірі мають бути забезпечені для обох сторін кримінального провадження.

Щодо безсторонності суду висуваються дві вимоги: бути суб'єктивно вільним від упередження чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

При цьому, суд констатує, що не вправі коментувати чи давати оцінку наданим представником потерпілих судовим рішенням першої та другої інстанцій.

Разом із цим, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, у контексті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, зокрема батьком і сином ОСОБА_6, які пов'язані суб'єктним складом, та відповідно до вимог вищевказаної Конвенції, з метою усунення будь-яких сумнівів у безсторонності головуючого у справі, суд вважає необхідним задовольнити заяву про відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75 ч.1 п.4, 80, 81, 82 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника потерпілого ОСОБА_3 - захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого-судді Тарасевича П.П. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070000000142 від 17.03.2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, - задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: