Ухвала суду № 50763553, 12.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 760-26963-14-к

1-кс-760-7309-14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12. 12. 2014 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., розглянувши клопотання старшого прокурора прокуратури Соломянського району м. Києва Клюшніченко Д. - про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі матеріалів досудового розслідування за №12013110090011830 від 08.10.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, яке обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що до Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві надійшло звернення ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ТОВ «ЛІМАР», які на думку автора звернення шляхом обману заволоділи нежитловим приміщенням вказаного товариства.

У ході проведення досудового розслідування в якості потерпілої було допитано ОСОБА_2, яка повідомила, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_3, вдова з ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між нею та ОСОБА_3 був укладений в лютому 2007.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були засновниками ТОВ «ЛІМАР» з рівними частками у статутному капіталі товариства - по 50%, що в грошовому виразі складало по 25000 грн.

У вересні 2001 вони купили ТОВ «ЛІМАР» у його засновників: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яке було засноване ще в 1995 з статутним капіталом в 50000 крб. Статутний капітал був сформований. Згідно договору від 26 вересня 2001 засновники ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передають право власності на ТОВ «ЛІМАР» з належним йому кафе «Бар-96» у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вартість права власності та нерухомого майна ТОВ «ЛІМАР» сторони оцінили в 65000 доларів США. В момент підписання цього договору, а саме 26 вересня 2011 ОСОБА_3 в якості задатку передав ОСОБА_6 3000 доларів США, про що свідчить п. 10 вказаного договору.

Розрахунки з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проводились частками одним ОСОБА_3. про що свідчать розписки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_3 передавав ОСОБА_6 7 грудня 2001 1500 доларів США, 19 грудня 3000 доларів США та ОСОБА_7 34000 доларів США, 17 квітня 2002 2500 доларів СІЛА як кінцевий розрахунок. Директором ТОВ «ЛІМАР» був призначений син ОСОБА_4 - ОСОБА_8

На початку 2006 стосунки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погіршились. З нього приводу ОСОБА_4 та її син ОСОБА_8 лишили ОСОБА_3 права приймати участь з роботі ТОВ «ЛІМАР».

Змінивши всіх робітників охорони, внутрішнім наказом вони заборонили допускати ОСОБА_3 на територію підприємства. З того часу і до сьогоднішнього дня ОСОБА_8, нехтуючи законами України, маніпулюючи нормативно-правовою базою, ігноруючи рішення судів, фальсифікуючи та підробляючи документи управляє підприємством, присвоюючи собі прибуток, отриманий від діяльності ТОВ «ЛІМАР» в повному обсязі та використовуючи основні засоби підприємства на свій розсуд.

На початку лютого 2006 ОСОБА_3 звернувся до Солом янського районного суду м. Києва про визнання незаконним рішення загальних зборів засновників від 22 липня 2002. оформлених протоколом № 6, про призначення ОСОБА_8 директором ТОВ «ЛІМАР». Розглянувши цивільну справу № 2-1905/2006 Солом'янський районний суд м. Києва 29 березня 2006 виніс ухвалу. Цією ухвалою ОСОБА_8 було заборонено:

- вчиняти будь-які дії, направлені на взяття ТОВ «ЛІМАР» будь-яких фінансових зобов'язань перед третіми особами;

- у будь якій формі передавати повноваження по управлінню третім особам, вчиняти будь-які дії з майном, передавати в оренду;

- вчиняти будь які дії до майна товариства, яке знаходиться в його власності, господарському віданні чи користуванні;

- передавати майно третім особам, в тому числі на підставі будь-яких цивільно-правових договорів, актів здачі - приймання майна.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 3 листопада 2006 було визнано недійсним рішення зборів засновників ТОВ «ЛІМАР» від 22 липня 2002, оформленого протоколом № 6 та було зобов'язано ОСОБА_8 передати виконуючому обов'язки директора ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_9 печатку товариства, штампи, установчі, бухгалтерські та інші документи товариства.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2007 було заборонено ТОВ «ЛІМАР» вчиняти будь-які дії. направлені на взяття фінансових зобов'язань перед третіми особами і на майно ТОВ «ЛІМАР» був накладений арешт.

Директор ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_8 жодного рішення та ухвал Солом'янського і Голосіївського районних судів м. Києва не виконав та діяв на свій розсуд, вчиняючи кримінальні злочини з метою заволодіння, присвоєння чужого майна в особливо великих розмірах.

Згідно ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», в зв'язку з тим, що власниками ТОВ «ЛІМАР» є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з рівними долями по 50% в статутному капіталі будь-яке рішення та дії директора ТОВ «ЛІМАР» без згоди обох засновників є протиправні. На протязі шести років ОСОБА_3 не брав участі в загальних зборах засновників товариства та в господарській діяльності підприємства у зв'язку з тим, що він не був допущений до його діяльності та з цієї причини проходили судові розгляди на різних рівнях судової влади.

Не зважаючи на заборону судів Солом'янського та Голосіївського району м. Києва не вчиняти будь які дії, направлені на взяття фінансових зобов'язань перед третіми особами (ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2006 та ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2007), без згоди другого засновника товариства ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі в розмірі 50%, директор ТОВ «ЛІМАР») ОСОБА_8 26 липня 2007 підписав договір поставки № 4 з приватним підприємством ГУЛШАН» на поставку кухонного обладнання на загальну суму 1759457,00 грн., взявши фінансові зобов'язання перед третьою особою. Про це її чоловіку ОСОБА_3 було невідомо до самої його смерті.

Підписуючи такий договір директор ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_8 діяв по чітко відпрацьованій схемі щодо штучного створення заборгованості з метою використання схеми в подальшому разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 для заволодінням майном товариства.

Згідно цього договору оплата здійснювалась на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акту прийом) - передачі майна на підставі наданого рахунку.

Поставку кухонного обладнання ПП «ГУЛШАН» здійснило на протязі трьох тижнів.

Враховуючи зміст договору, можливо стверджувати, що директор ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_8, підписуючи його та бравши фінансові обов'язки в розмірі 1759457,00 грн. був впевнений тому, що своєчасно проведе розрахунок з поставщиком обладнання. Жодного слова в договорі про кредит чи поруку не сказано.

З цієї причини 28 серпня 2007 ПП «ГУЛШАН» направило претензію щодо невиконання умов договору, на яку ТОВ «ЛІМАР» зовсім не відреагувало. Як вбачається з матеріалів цивільної справи ОСОБА_4 погасила борг перед ПП «ГУЛШАН» в розмірі 1759457,00 грн. шляхом внесення цієї суми в касу приватного підприємства.

На протязі трьох років ТОВ «ЛІМАР» в рахунок погашення не провело жодних перерахувань, але кошти на розрахунковому рахунку були. Цьому свідчить добудова будівлі. її оздоблення з устаткуванням нових меблів та благоустрій території.

Ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 та Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2010 всі заборони по ТОВ «ЛІМАР» та арешт майна були зняті.

Після зняття заборони та арешту майна ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_4 01 вересня 2010 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною вимогою стягнути з ТОВ «ЛІМАР» 1759457,00 грн. та видати виконавчий лист.

На підставі наданого до Солом'янського районного суду м. Києва підробленого пакету документів, особистої участі в судовому засіданні та повній згоді з усім директора ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_8, Солом'янський районний суд м. Києва виніс рішення про стягнення з ТОВ «ЛІМАР» боргу в сумі 1759457,00 грн. на користь ОСОБА_4

Між ОСОБА_4 та ТОВ «ЛІМАР» в особі директора ОСОБА_8 була укладена мирова угода, яка визнана ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 9 лютого 2011.

Згідно цієї ухвали ТОВ «ЛІМАР» передає, а ОСОБА_4 приймає нежитловий будинок (приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 1, літера «Г» в рахунок погашення заборгованості. На підставі зазначеної ухвали ОСОБА_4 було проведене документальне переоформлення і на сьогоднішній день цей нежитловий будинок (приміщення) є її власністю. Це підтверджується листом начальника БТІ м. Києва.

Оформлення договору з ПП «ГУЛШАН», договору поруки ПП «ГУЛШАН» з ОСОБА_4 надало змогу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 незаконно вчинити дії щодо зняття з балансу ТОВ «ЛІМАР» нежитлового приміщення - кафе «ПРЕСТИЖ», розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська. 1, літера «Г» та передати його безпосередньо ОСОБА_4

По існуючій у неї інформації приватного підприємства «ГУЛШАН» в єдиній реєстраційній базі України взагалі не існує і податки до державного бюджету від нього не надходять.

Після зняття арешту з майна ТОВ «ЛІМАР», без згоди одного із засновників ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_3, директор ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_8 20 квітні 2010 шляхом махінації з уставними документами ТОВ «ЛІМАР» та підроблюючи документи незаконно вчинив дії і через регіональну товарну біржу «УНІВЕРСАЛЬНА» продав легковий автомобіль Мерседес - Бенц МГ-270 СОЇ сірого кольору, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що стояв на балансі товариства своїй матері - ОСОБА_4 за суттєво заниженою ціною в 20000,00 грн. з урахуванням 20% ПДВ, про що свідчить угода купівлі-продажу від 20 квітня 2010.

Як вбачається з висновку фахівця-автотоварознавця ОСОБА_10 від 20 квітня 2010 вартість автомобіля Мерседес - Бенц ML-270CDI сірого кольору, 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_2 складала 146431,74 грн.

З висновку фахівця-автотоварознавця ОСОБА_11 від 20 квітня 2010 директор ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_8 і його матір ОСОБА_4 погодились та з цієї суми був сплачений податок до пенсійного фонду в розмірі 4392,95 грн., що підтверджується заявою № 454185-1330М5 від 20 квітня 2010 до ВРЕР-5 УДА1 в м. Києві.

Легковий автомобіль Мерседес-Бенц ML-270CDI зареєстрований на ім'я ОСОБА_4 в ВРЕР № 5 УДАІ ГУМВС України у м. Києві з отриманням державного номерного знаку НОМЕР_3 на підставі договору купівлі-продажу від 20 квітня 2010.

Згідно статуту ТОВ «ЛІМАР» кожний з засновників має право: брати участь в управлінні справами товариства; брати участь у розподілі прибутку та одержувати частку прибутку від діяльності товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства: знайомитись з даними бухгалтерського облік і звітністю товар тощо. Вказані права також гарантовані ОСОБА_3 статтею 10 Закону України «Про господарські товариства». Незаконними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_12 цих прав ОСОБА_3 був позбавлений.

Так, на протязі майже шести років на письмові звернення ОСОБА_3 від товариства, де він був одним із засновників, не було отримано жодної відповіді. За результатами господарської діяльності ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_3, згідно законодавства України, повинен був отримувати частку прибутку, але такої можливості він був позбавлений і директором товариства ОСОБА_12, який умисно не здійснював виплати на протязі 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011. У відповідності до звітів, поданих товариством за цей період до податкової адміністрації Солом'янського району м. Києва загальна сума не виплат може сягати більше півтора мільйона гривень.

Умисно підписуючи договір поставки обладнання з ПП «ГУЛШАН», мирову угоду зі своєю матір'ю ОСОБА_4 на передачу нерухомого майна ТОВ «ЛІМАР» в рахунок погашення штучно створеної заборгованості без згоди іншого засновника цього товариства ОСОБА_3, реалізовуючи легковий автомобіль Мерседес - Бенц ML-270CDI сірого кольору, 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що стояв на балансі товариства своїй матері ОСОБА_4 без згоди іншого засновника ОСОБА_3 по заниженій вартості, невиплату ОСОБА_3 частки прибутку, отриманого від господарської діяльності товариства за шість років директор ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_12 явно перевищив свої повноваження і своїми діями завдав істотної шкоди охоронюваним законами України правам та інтересам ОСОБА_3 і її як спадкоємцю за повітом.

Всі описані вчинки призвели до того, що шахрайськими методами і діями ОСОБА_4 та ОСОБА_12 заволоділи грошима та майном ТОВ «ЛІМАР» в особливо великих ї мірах та без сумніву фактично уже стали його повноцінними власниками, повністю лишивши її частки майна та грошей.

На даний час вона є спадкоємицею ОСОБА_3 за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.01.2014, яке набрало законної сили і оскарженню не підлягає. Ухвалою Вищого спеціалізованої о суду України від 06.03.2014 касаційну скаргу ТОВ «ЛІМАР» на вищевказане Рішення Апеляційного суду м. Києва відхилено.

Вона набула право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «ЛІМАР», що складає 50% розміру статутного капіталу, в порядку спадкування за звітом після смерті одного із його учасників - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Лімар» має господарсько-правові відносини з ПП «ГУЛШАН».

В зв'язку із зазначеним прокурор просив про задоволення клопотання.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив про його задоволення.

Вивчивши матеріали клопотання і кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КПК України після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Вважаю за можливе розглянути клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, до яких просить надати доступ слідчий.

Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5, 6 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1. перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2. самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3. не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Враховуючи викладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, прихожу до висновку про необхідність задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Надати прокурору прокуратури Солом'янського району м. Києва Клюшніченко Д. та слідчому СВ Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві Осипенку О.Ю. тимчасовий доступ до документів з можливість вилучення оригіналів, які знаходяться у володінні ПП «ГУЛШАН», що знаходиться за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Кіквідзе, 11 (код ЄДРПОУ 35198167), а саме до оригіналів договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт та інших документів, які стосуються відносин між ТОВ «Лімар» з ПП «ГУЛШАН».

При відсутності вище перелічених документів, зазначити письмово про причину ненадання документів.

Строк дії ухвали - один місяць з дня її постановлення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Бобровник О. В.