Рішення № 50740921, 08.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3034/15 Головуючий у І інстанції Усатов Д.Д.Провадження № 22-ц/780/5003/15 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 26 08.09.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

Суддів Ігнатченко Н.В., Лащенка В.Д.

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11258893000 від 27 листопада 2007 року в розмірі 76 339, 82 доларів США, з яких 68 763,45 доларів США - кредитна заборгованість, 7 876,37 доларів США - заборгованість про процентах та пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 16 196 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11258893000. Згідно умов зазначеного договору банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 94 000 доларів США з кінцевим терміном повернення не пізніше 27 листопада 2037 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,4 % річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №160996 від 27 листопада 2007 року, згідно умов якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно у повному обсязі за невиконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору. Відповідач ОСОБА_2 не здійснює платежі для погашення відсотків з травня 2014 року, чим порушує взяті на себе зобов'язання. Відповідачам направлялися вимоги про погашення заборгованості, однак станом на 11 березня 2015 року вимоги банку залишені без задоволення.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2015 року позов ПАТ «Укрсиббанк» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на користь ПАТ «Укрсиббанк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11258893000 від 27 листопада 2007 року в розмірі 76 339,82 доларів США, що станом на 11 березня 2015 року становить 1 645 347 грн. 25 коп., та пеню за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 16 196 грн. 58 коп.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення суми заборгованості з зазначенням еквіваленту в національній валюті України - гривні через порушення норм матеріального та процесуального права та зазначити суму стягнення у відповідності до заявлених ПАТ «Укрсиббанк» вимог, викладених у позовній заяві від 13 березня 2015 року. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при зверненні до суду банк визначив суму позову в доларах США. Вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен встановити наявність у банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 27 листопада 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11258893000, згідно умов вказаного договору банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 94 000 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 27 листопада 2037 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,4 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №160996 від 27 листопада 2007 року.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_2 перед банком станом на 11 березня 2015 року становить 76 339,82 доларів США, з яких: кредитна заборгованість - 68 463, 45 доларів США, що станом на 11 березня 2015 року становить 1 475 588 грн. 36 коп.; заборгованість за процентами - 7 876, 37 доларів США, що станом на 11 березня 2015 року становить 169 758 грн. 90 коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів складає 16 196 грн. 58 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача з позичальника та поручителя.

Колегія суддів погоджується по суті з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що отримавши кошти за кредитним договором ОСОБА_2 не виконував належним чином зобов'язання по своєчасному поверненню відсотків, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. Відповідач ОСОБА_3 є поручителем та згідно договору поруки зобов'язаний нести солідарно в повному обсязі відповідальність за порушенням позичальником зобов'язанянь за кредитним договором. Таким чином, банк обґрунтовано звернувся з вимогою до відповідачів про стягнення заборгованості.

Разом з тим, відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно правовим актом.

Так, згідно договору про надання споживчого кредиту №11258893000 банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 94 000 доларів США, а позичальник зобов'язаний повернути наданий кредит в цій же валюті.

Пунктом 12 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30 березня 2015 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» розяснено судам, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсиббанк» зазначає, що при зверненні до суду банк визначив суму позову в доларах США. Суд, встановивши у банку наявність ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, повинен був стягнути грошову суму в іноземній валюті.

З змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що ПАТ «Укрсиббанк» просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 76 339, 82 доларів США. Таким чином, суд першої інстанції, зазначаючи гривневий еквівалент в резолютивній частині рішення, вийшов за межі позовних вимог та порушив норми ст. 533 ЦК України.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення суми заборгованості, що підлягає стягненню у відповідності до позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2015 року змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2015 року викласти в наступній редакції: «Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, проживаючого по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, проживаючого по АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», місце знаходження - пр. Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11258893000 від 27 листопада 2007 року в розмірі 76 339 (сімдесят шість тисяч триста тридцять дев'ять доларів США) 82 центи, з яких 68 763 (шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят три долари США), 45 центів - кредитна заборгованість, 7 876 (сім тисяч вісімсот сімдесят шість доларів США), 37 центів - заборгованість про процентах та пеню за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 16 196 (шістнадцять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 58 коп.».

В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Лащенко В.Д.