Постанова № 5071687, 15.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2009 № 18/210

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Князьський О.С. (дов. від 01.04.2009р.), Грюканов Ю.О. (дов. від 01.04.2009р.);

від відповідача - Мазур О.В. (дов. № 83 від 15.04.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Мульті-Презент"

на рішення господарського суду м.Києва від 16.06.2009

у справі № 18/210 (суддя

за позовом приватного підприємства "Видавництво "Махаон-Україна"

до дочірнього підприємства "Мульті-Презент"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 34158,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009р. приватне підприємство “Видавництво “Махаон – Україна” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірнього підприємства “Мульті-презент” 29 157,57 грн. заборгованості, 5 000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, а також судових витрат.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 18/210 від 16.06.2009р. позовні вимоги приватного підприємства “Видавництво “Махаон – Україна” задоволено повністю, стягнуто з дочірнього підприємства “Мульті – Презент” на користь приватного підприємства “Видавництво “Махаон – Україна” 29 157,57 грн. заборгованості, 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 291,58 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати поставленої йому продукції. Стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката здійснено на підставі ст. 49 ГПК України.

Дочірнє підприємство “Мульті-Презент” не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/210 від 16.06.2009р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог приватного підприємства “Видавництво “Махаон-Україна” відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки останній про порушення провадження у справі, а також про час та місце судового зсідання повідомлений не був, що свідчить про порушення місцевим господарським судом передбачених ст. 22 ГПК України прав позивача та є підставою для скасування зазначеного рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

13.05.2004р. між закритим акціонерним товариством “Компанія “Мульті” (надалі – покупець) та приватним підприємством “Видавництво “Махаон-Україна” (надалі – постачальник) укладено договір поставки № 85/з (надалі – Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупцю непродовольчі товари, а покупець – прийняти та оплатити їх.

Найменування (асортимент), кількість, ціна товару визначається на підставі письмових заявок, погоджених сторонами які є додатками до даного договору, і є невід’ємною його частиною (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.5 Договору ціна та загальна вартість партії товару, поставляємого у відповідності до даного договору, встановлюється у його додатках. Товар передається покупцю і оплата, передбачена даним договором здійснюється за фактично проданий товар кінцевому споживачу за кожні 14 календарних днів.

Пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару. Моментом передачі товару, в рамках даного договору, вважається фізична передача товару робітниками постачальника уповноваженим особам покупця, повноваження яких підтверджуються у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

07.12.2006р. між закритим акціонерним товариством “Компанія “Мульті” (покупець), приватним підприємством “Видавництво “Махаон-Україна” (постачальник) і дочірнім підприємством “Мульті-Презент” (новий покупець) укладено угоду про заміну сторони за договором поставки №85/з від 13.05.2004р. (надалі – Угода), за умовами якої покупець передав, а новий покупець прийняв на себе усі права і зобов'язання, встановлені договором поставки № 85/з від 13.05.2004р.

Згідно п. 2 Угоди, вказана угода є невід’ємною частиною Договору, всі інші положення Договору залишаються незмінними.

Постачальник дає згоду на зміну зобов’язаної сторони за Договором і перехід усіх прав і обов’язків від покупця до нового покупця (п. 3 Угоди).

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних № 0000052/1 від 22.01.2007р. на суму 2 929,79 грн., № 0000047/1 від 22.01.2007р. на суму 7 516,26 грн.; № 0001536/1 від 15.10.2007р. на суму 1 283,99 грн., № 0001537/1 від 15.10.2007р. на суму 1 012,50 грн., № 0001193/1 від 20.08.2007р. на суму 8 624,88 грн., № 0001194/1 від 20.08.2007р. на суму 3 067,06 грн., № 0000676/1 від 15.05.2007р. на суму 2 858,54 грн., № 0000716/1 від 21.05.2007р. на суму 2 558,50 грн. (а.с. 17 – 24) вбачається, що позивачем, на виконання умов Договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 29 157,57 грн.

Однак, відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов’язань, поставлений позивачем товар не оплатив.

Претензією № 1 вих № 83 від 09.09.2008р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість у розмірі 29 157,57 грн. на протязі 10 днів після отримання цієї претензії.

У відповідь на зазначену претензію, листом вих. № 241 від 03.10.2008р. (а.с. 35) відповідач визнав заборгованість у розмірі 29 157,57 грн. та просив позивача розстрочити погашення зазначеної заборгованості шляхом сплати боргу у грудні 2008р. - 14 578,79 грн. та у січні 2009р. - 14 578,77 грн.

Проте, станом на день подання позовної заяви, відповідач зазначену заборгованість не погасив.

Задовольняючи позов приватного підприємства “Видавництво “Махаон-Україна”, місцевий господарський суд визнав правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 29 157,57 грн. заборгованості та 5 000,00 грн. адвокатських витрат.

Проте, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 129 Конституції України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом також закріплений у ст. 42 ГПК України.

Реалізацію даного принципу чинним законодавством України покладено саме на суд. Так, згідно зі ст. 2 Закону України “Про судоустрій України” завдання суду полягає у забезпеченні захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, а розділ XI ГПК України встановлює чітку процедуру вирішення господарських спорів у першій інстанції, неухильне дотримання якої забезпечує відправлення правосуддя при вирішенні господарських спорів на засадах, визначених у ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 64 ГПК України, прийнявши позовну заяву, суддя не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Інструкція з діловодства в господарських судах України, затверджена наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. N 75 (надалі – Інструкція) встановлює єдину систему організації діловодства, порядок роботи з процесуальними та іншими документами і носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі господарських судів України відповідно до особливостей структури, з врахуванням штатної чисельності та технічного забезпечення конкретного господарського суду. Розділом 3 цієї Інструкції встановлений порядок проходження судових документів та формування справ. Так, пунктом 3.5.1 Інструкції передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке також разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи. Згідно пункту 3.5.11 Інструкції на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа (ухвали, рішення, постанови), який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, який повинен містити вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч наведеним вище положенням, ухвала господарського суду м. Києва від 27.04.2009р. про порушення провадження у справі № 18/210 та прийняття позовної заяви до розгляду (а.с. 1), належної відмітки канцелярії суду щодо її відправлення сторонам у справі, зокрема, відтиску штампу суду та вихідного реєстраційного номеру не містить. Також в матеріалах справи відсутні поштові повідомлення про вручення такої ухвали сторонам, у зв’язку з чим неможливо встановити ні факту відправки такої ухвали відповідачу, ні належності та своєчасності здійснення такої відправки.

З огляду на зазначене вище, враховуючи те, що в матеріалах справи передбачені п.п. 3.5.1, 3.5.11 Інструкції докази направлення копії ухвали про порушення провадження у справі № 18/210 від 27.04.2008р. відповідачу відсутні, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським судом вимог ст. 64 ГПК України не дотримано.

До того ж, ухвала господарського суду м. Києва від 26.05.2009р. про відкладення розгляду справи № 18/210 на 16.06.2009р. та рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/210 від 16.06.2009р., в порушення норм п. 3.5.11 Інструкції вхідний реєстраційний номер також не містять.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що представник відповідача ні 26.05.2009р., ні 16.06.2009р. в судове засідання господарського суду не з’явився.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи належних доказів, які б свідчили про повідомлення відповідача у обумовленому чинним законодавством про час і місце судового засідання відсутні, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи оспорюване рішення без участі представника відповідача, місцевий господарський суд порушив, закріплені в статтях 42, 43 ГПК України, конституційні принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом і змагальності, а також позбавив відповідача, обумовленого статтею 22 ГПК України, права знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, та користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, а тому, з огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оспорюване рішення підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Щодо позовних вимог ПП “Видавництва “Махаон-Україна” по стягнення з ДП “Мульті-презент” 34 158,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2.5 Договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються кожні 14 календарних днів за фактично проданий товар.

Як зазначалось вище, з наявних в матеріалах справи видаткових накладних № 0000052/1 від 22.01.2007р. на суму 2 929,79 грн., № 0000047/1 від 22.01.2007р. на суму 7 516,26 грн.; № 0001536/1 від 15.10.2007р. на суму 1 283,99 грн., № 0001537/1 від 15.10.2007р. на суму 1 012,50 грн., № 0001193/1 від 20.08.2007р. на суму 8 624,88 грн., № 0001194/1 від 20.08.2007р. на суму 3 067,06 грн., № 0000676/1 від 15.05.2007р. на суму 2 858,54 грн., № 0000716/1 від 21.05.2007р. на суму 2 558,50 грн. вбачається, що на виконання умов Договору позивачем поставлено а відповідачем прийнято товар на загальну суму 29 157,57 грн.

Факт поставки товару на зазначену суму відповідач не заперечує.

Проте, в порушення взятих на себе договірних зобов’язань, відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 29 157,57 грн.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт надання приватним підприємством “Видавництво “Махаон-Україна” дочірньому підприємству “Мульті-Презент”, у відповідності до умов Договору, товару на загальну суму 29 157,57 грн. та станом на день прийняття оспорюваного рішення зазначену заборгованість відповідачем не погашено, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 29 157,57 грн. заборгованості.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Тобто, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, їх сплата підтверджується відповідними платіжними документами. При цьому, необхідною підставою для стягнення судових витрат є їх пов’язаність з розглядом і вирішенням справи у судочинстві.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 01.04.2009р., укладений між позивачем та адвокатом Князьським Олегом Станіславовичем, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1984 від 27.05.2004р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 3 про сплату позивачем адвокату Князьському О.С. 5 000,00 грн. за надання адвокатських послуг, згідно договору про надання правової допомоги від 01.04.2009р.

Проте, з умов зазначеного договору вбачається, що правова допомога адвоката Князьського О.С. складається не лише з представництва інтересів позивача в суді у даній справі, але із надання допомоги по правовим питанням, що виникають при здійсненні позивачем фінансово-господарської діяльності, а також, в тому числі, як випливає з п. 2.1. договору, прийняття на зберігання оригіналів первинних бухгалтерських документів, що у відповідності до ст. 44 ГПК України не відноситься до судових витрат.

Статтею 627 ЦК України встановлена свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про надання правової допомоги від 01.04.2009р., укладений між позивачем і адвокатом Князьським О.С. є обов'язковим лише для цих сторін, як укладений на прийнятних для них умовах, у тому числі щодо ціни та виду послуг адвоката.

Таким чином, послуги адвоката по наданню позивачу допомоги по правовим питанням, не пов’язані із здійсненням представництва інтересів позивача в суді з даного спору, не відносяться до складу судових витрат, а відтак не можуть бути відшкодовані за рахунок відповідача.

Також колегія суддів враховує, що розмір відшкодування судових витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. З огляду на обставини конкретної справи, зокрема, ціну позову, складність спору, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З урахуванням зазначеного вище, здійснивши розрахунок адвокатських витрат, колегія суддів прийшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню адвокатські витрати у розмірі 3 000,00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

За таких обставин, враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/210 від 16.06.2009р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Мульті-презент” на рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/210 від 16.06.2009р. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/210 від 16.06.2009р. скасувати.

3. Позов приватного підприємства “Видавництво “Махаон-Україна” задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства “Мульті-презент” (інд. 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, р/р 260091023184001 в ЗАТ “Альфа-Банк”, код ЄДРПОУ 34414867, МФО 300346), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь приватного підприємства “Видавництво “Махаон-Україна” (інд. 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 7/36, кв. 24, р/р 26002012830 в ВАТ “Банк “Український капітал”, код ЄДРПОУ 30677602, МФО 320371) 29 157 (двадцять дев’ять тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 57 коп. заборгованості, 3 000 (три тисячі) грн. витрат на оплату послуг адвоката, 291 (двісті дев’яносто одну) грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Видавництво “Махаон-Україна” (інд. 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 7/36, кв. 24, р/р 26002012830 в ВАТ “Банк “Український капітал”, код ЄДРПОУ 30677602, МФО 320371) надмірно сплачене державне мито у розмірі 50 (п’ятдесят) грн. 42 коп. перераховане платіжним дорученням № 288 від 07.04.2009р., яке залишене в матеріалах справи.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

5. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 18/210.

Головуючий суддя

Судді

21.10.09 (відправлено)