Постанова № 5071659, 08.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2009 № 25/174

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: Павлюк В.С.- юрист

від відповідача: Рожко О.Є.-юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Гарантія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2009

у справі № 25/174 (суддя

за позовом Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Добробут та Захист"

до ВАТ "Гарантія"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 43658,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 позов Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Добробут та захист” задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарантія” на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Добробут та захист” 743658,62грн.

Рішення мотивоване тим, що за наявності підстав для відмови позивачем у сплаті його частки страхового відшкодування по випадку пожежі, яка сталася 15.01.2008р. в автомобілі Volkswagen Toureg, державний номер ВІ 0433 АО, сума коштів в розмірі 43658,62 грн. є безпідставно набутою відповідачем та підлягає поверненню позивачу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просив його скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і неповне з’ясування обставин справи.

Апелянт в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що найбільш ймовірною причиною пожежі яка сталася 15.01.2008 в автомобілі 2007 року випуску д.р.н ВІ 0433АО по вул. Крилова м. Лубни, який належить Ващенку В.А., могла бути несправність паливної системи автомобіля, згідно висновку старшого інженера дослідно - випробовувальної лабораторії ГУ МНС України в Полтавській області Горбаня А.Г., тому вказаний випадок є ознаки страхового і підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування відсутні.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 по справі №25/174 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 прийнято апеляційну скаргу до провадження та розгляд справи призначено на 08.10.2009.

В судовому засіданні 08.10.2009 представником відповідача було подана клопотання про залучення до участі у справі №25/174 Ващенка Ю.В. в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши вказане клопотання, вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів прийшла до висновку про те, що воно не підлягає задоволенню, у оскільки враховуючи обставини справи, рішення по даному господарського спору не впливає на його права та обов’язки.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.06.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ № 19-ПС/07 (надалі –Договір факультативного перестрахування), який визначає загальні умови перестрахування ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування, а також права та обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Договору факультативного перестрахування пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється у вигляді конкретного договору перестрахування (Ковер-ноту), підписаного Перестраховиком і завіреного печаткою. Підписаний, завірений печатками обох сторін і переданий за допомогою факсимільного зв’язку конкретний договір перестрахування має юридичну чинність нарівні з оригіналом (п. 2.2.1 Договору).

04.09.2007 між відповідачем та Ващенко Юрієм Федоровичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ИТ-0389/07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір страхування). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, державний номерний знак ВІ 0433 АО (надалі –ЗТЗ, ТЗ).

Відповідно до п.9 Оригінального договору страхування транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUREG, державний номерний знак ВІ 0433 АО було застраховано від наступних ризиків: ДТП; пошкодження предметом що відскочив чи впав; пожежа, вибух; стихійне лихо; протиправні дії; незаконне заволодіння.

15 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування (Ковер-Нота) № 20-07-62.7, відповідно до якого, відповідач передав у перестрахування частину (89000,00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування.

Відповідно до п.11,12 Ковер-Нота № 20-07-62.7 період перестрахування становить з 15.10.2007 до 04.09.2008.

15.01.2008 сталася пожежа, в результаті якої автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, державний номерний знак ВІ 0433 АО отримав ушкодження.

Страховим актом від 06.03.2008 вказано подія була визнана відповідачем страховим випадком і відповідач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 200367,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0111 та № 0110 від 06.03.2008 та № 112 від 07.03.2008 (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи).

17.01.2008 відповідач листом № 96/08 повідомив позивача про настання страхового випадку, а 09.06.2008 направив позивачу комплект документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності позивача складає 45743,79 грн. Та запропоновано сплатити відповідно до умов Ковер- ноту укладеного між сторонами. Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, у комплекті документів, направлених на адресу позивача для виплати його частки страхового відшкодування був відсутній висновок пожежно –технічної експертизи про причини пожежі.

У відповідності до п. 8.1 Договору факультативного перестрахування позивач має виплатити відповідачу частину страхового відшкодування , що відповідає його частці відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 10-ти банківських днів після отримання від відповідача визначених цим пунктом документів, серед яких зазначено і копію офіційного висновку організацій, у компетенції яких знаходиться даний випадок, в т.ч. акт пожежно –технічної експертизи про причини пожежі, якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами оригінального договору страхування.

Враховуючи те, що в Договорі страхування прямо не зазначена необхідність надання акту пожежно – технічної експертизи про причини пожежі, позивачем у строк, встановлений п. 8.1 Договору факультативного перестрахування було виплачено відповідачу частину страхового відшкодування в сумі 43658,62 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2639 від 15.09.2008, № 2728 від 22.09.2008, № 2809 від 29.09.2008, № 2912 від 08.10.2008, № 2998 від 13.10.2008, № 3121 від 24.10.2008, № 3124 від 27.10.2008, № 3188 від 03.11.2008, № 3287 від 10.11.2008 (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 8 Закону України “Про страхування” страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону України “Про страхування”).

Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В матеріалах справи міститься висновок №5 старшого інженера дослідно - випробувальної лабораторії ГУ МНС України в Полтавській області майора внутрішньої служби Горбаня А.Г. щодо причини виникнення пожежі, яка сталася 15.01.2008р. в автомобілі Volkswagen Toureg, державний номер ВІ 0433 АО, що належить гр. Ващенку Ю.Ф. (надалі - висновок пожежно - технічної експертизи) Відповідно до вказаного висновку пожежно - технічної експертизи найбільш ймовірною причиною пожежі є несправність паливної системи автомобіля, зокрема розгерметизація паливної системи.

Проаналізувавши обставини справи, а також висновок старшого інженера дослідно - випробувальної лабораторії ГУ МНС України в Полтавській області майора внутрішньої служби Горбаня А.Г. колегія суддів зазначає, що йдеться про саме ймовірну причину пожежі - несправність паливної системи автомобіля, оскільки причина є ймовірною, вона не є остаточною.

Але як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано інших доказів, які б підтверджували факт, що відповідачу були відомі інші причини пожежі автомобілю Volkswagen Toureg, державний номер ВІ 0433 АО, що належить гр. Ващенку Ю.Ф. на день прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи, колегія констатує, що здійснена Ващенку Ю.В. виплата страхового відшкодування є обґрунтованою та правомірною.

Крім того, колегія суддів вважає, що здійснена Ващенку Ю.В. виплата страхового відшкодування за Оригінальним договором страхування не можна віднести до компромісного збитку.

Згідно положень п.3.1.8 Договору перестрахування „Компромісний збиток” - це виплата Перестрахувальником страхового відшкодування внаслідок події, що відповідно до умов оригінального договору страхування, правил страхування страховика і чинного законодавства України, може бути визнана страховою або в разі якщо Перестрахувальник відповідно до умов оригінального договору страхування , Правил страхування страховика і чинного законодавства України мав підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування , але не скористався такими підставами”.

Відповідності до п.20.3 Оригінального договору страхування „До страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищені, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом внаслідок або під час використання страхувальником транспортного засобу, технічний стан якого не відповідає п.31 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.01.2001 №1306, або використовується не за цільовим призначенням”.

Згідно п.31.4.6. Правил дорожнього руху – забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і відповідності таким вимогам : негерметична паливна система.

Таким чином, для наявності підстав відмови у виплаті страхового відшкодування згідно п.23.3 Оригінального договору страхування є необхідним точне встановлення факту пошкодження застрахованого транспортного засобу саме внаслідок його експлуатації з розгерметизовано паливною системою. Доказів зазначеного позивачем надано не було.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для відмови позивачем у сплаті його частки страхового відшкодування в розмірі 43658,62 грн. по випадку пожежі, яка сталася 15.01.2008р. в автомобілі Volkswagen Toureg, державний номер ВІ 0433 АО не було.

За таких обставин, враховуючи положення пунктів 1, 2 ст. 104 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2009 по даній справі підлягає скасуванню з підстав неповного з’ясування обставин справи, з прийняттям нового рішення в порядку п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України, а апеляційна скарга - задоволенню.

В порядку п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат у разі скасування рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладається, зокрема, при відмові в позові - на позивача.

Таким чином, судові витрати покладаються за розгляд справи в першій інстанції на позивача. За розгляд справи в суді апеляційної інстанції судові витрати також підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарантія” задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2009 року скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Добробут та захист” по даній справі відмовити повністю.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Добробут на захист”(ідентифікаційний код 31571133, адреса: 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1, п/р 26501014343001 в філії КБ „Надра” КРУ, МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія”(ідентифікаційний код 14229456, адреса: 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 218 (двісті вісімнадцять )

грн. 30 коп. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бут оскаржена у касаційному порядку

Головуючий суддя

Судді