Постанова № 50697790, 14.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р. Справа № 917/1045/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. № 31 від 21.04.2015 року, ОСОБА_2 дог. № 15/05-2015 від 15.05.2015р.,

відповідача ОСОБА_3 дов. № 1 від 09.02.2015 р., ОСОБА_4 дов. № 1 від 15.01.2014 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4237 П/1-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.07.2015 р. у справі № 917/1045/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", м. Лубни, Полтавська обл.,

до Публічного акціонерного товариства "Велика Круча", с. Велика Круча, Полтавська обл.,

про визнання припиненим договору та стягнення 84 552,04 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.07.2015 р. (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено частково. Визнано припиненим договір № 8-ПК-П від 03.01.2014р. з 01.01.2015р. Стягнуто з ПАТ "Велика Круча" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" прямі збитки в розмірі 67744,44 грн. за період з 01.01.2015р. по 06.05.2015р. та 2439,70 грн. судового збору.

Відповідач, ПАТ "Велика Круча", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.07.2015р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом Полтавської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.01.2014p. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (постачальник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Велика Круча" (споживач, відповідач у справі) було укладено договір № 8-ПК-П на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до п. 1.1. якого позивач постачає природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість послуг з постачання газу (вартість газу і наданих послуг) у розмірах, строках, порядку і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору передача газу за договором здійснюється в межах балансової належності об'єктів відповідача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Пунктом 3.3. цього ж договору передбачено, що кількість реалізованого газу відповідачу визначається на межі балансової належності об'єктів відповідача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

В абзаці 3 пункту 3.3 даного договору зазначено, що у разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів відповідача витрати і втрати газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів облік.

У відповідності до п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору постачання газу здійснюється в разі відсутності заборгованості у відповідача за минулі періоди (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів.

Оплата послуг з постачання газу згідно з п. 4.6. договору здійснюється споживачем авансованими платежами, шляхом 100% попередньої оплати їх вартості із розрахунку договірного планового обсягу місячного постачання газу відповідно до додатку 2 до договору, не пізніше 10 календарних днів до місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числі місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 10.1. договору даний договір діє в частині поставки газу до 31.12.2014 р., а в частині проведення розрахунків за надані позивачем послуги з постачання газу - до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Як зазначив суд першої інстанції, відповідач взяті на себе зобовязання за договором щодо оплати послуг з постачання природного газу не виконував, в результаті чого станом на 14.11.2014р. у нього виникла заборгованість в розмірі 25916,02 грн., тому, позивач просить суд визнати договір № 8-ПК-П від 03.01.2014 р. припиненим з 01.01.2015 р.

28.11.2014р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №3895 від 27.11.2014р. про припинення дії договору, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.18-19).

Згідно наданої до матеріалів справи довідки Ф20 УДППЗ "Укрпошта", адресат відмовився від одержання кореспонденції.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що повідомлення про припинення дії договору направлено не належним чином, а тому термін його дії є продовженим, не відповідає дійсним обставинам справи та умовам договору № 8-ПК-П від 03.01.2014 р.

Так, умовами п. 10.1 спірного договору встановлено право сторони договору заявити про припинення дії договору за місяць до закінчення терміну його дії. Лише у разі, якщо жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії договору відбувається його пролонгація. При цьому, умовами договору не встановлено яким чином сторона має заявити про припинення дії договору, а також не встановлено вимоги, що повідомлення про припинення дії договору повинно бути доставленим другій стороні більше як за місяць до закінчення дії договору.

ПАТ "Лубнигаз" заявило про припинення договору, надіславши відповідне повідомлення до ПАТ "Велика Круча" 28.11.2014 р., тобто більше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору, на адресу, зазначену в договорі.

При цьому, відповідач відмовився від отримання повідомлення про припинення дії договору, про що зазначено працівником пошти на конверті у формі довідки Ф20 (довідка про причини повернення (досилання)), та відповідач зазначив в апеляційній скарзі.

Разом з тим, відповідач в апеляційній скарзі помилково зазначив, що оскільки поштове відправлення доставлене на ПАТ "Велика Круча" 05.12.2014 р., то договір автоматично пролонгується. Такі посилання апелянта суперечать наявним в матеріалах справи доказам, а саме: поштовому календарному штемпелю на довідці Ф20, де значена дата 03.12.2014 р., що означає що в цю дату представник ПАТ "Велика Круча" відмовився від отримання поштового відправлення. Також, таке твердження не відповідає умовам договору, оскільки така вимога у ньому не передбачена.

Тобто, позивач належним чином відповідно до п. 10.1. договору у місячний строк до закінчення терміну його дії заявив про те, що не має наміру продовжувати договір з відповідачем на наступний період.

Відповідно до п. 5.3.9. договору відповідач зобов'язаний самостійно припинити відбір газу у випадку припинення або розірвання договору.

Відповідно до п. 1.5 Постанови НКРЕ від 13.09.2012 № 1181 Гарантовані постачальники на території здійснення ліцензованої діяльності, затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, не мають права відмовити споживачу (субспоживачу), об'єкти якого розташовані на цій території та для яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 705 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" цей постачальник визначений гарантованим, в укладенні договору на постачання природного газу за умови дотримання споживачем вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативних документів.

Пунктом 7.2 спірного договору передбачено, що позивач має право обмежити або припинити постачання газу на об'єкти відповідача з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначаються порядок обмеження газу, у випадках: не проведення розрахунків за спожитий газ та надані послуги згідно умов договору; споживання природного газу в обсязі, що перевищує установлений договором; письмової заявки відповідача з обґрунтуванням таких заходів.

Згідно з п. 7.1 Правил користування природним газом для юридичних осіб, що затверджені Постановою НКРН від 13.09.2012 №1181 Газопостачальне (газорозподільне/газотранспортне) підприємство або основний споживач має право припинити або обмежити постачання (розподіл/транспортування) газу на об'єкти газоспоживання споживача (субспоживача) з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок припинення (обмеження) газу споживачу у разі: проведення неповних розрахунків за договором.

У повідомленні про припинення дії договору позивач зазначив, що відповідач повинен сплатити наявну заборгованість та має законне право звернутись із заявою про укладення договору на постачання газу на новий період. В п. 4.8. договору передбачений механізм дій сторін у разі виникнення заборгованості, а саме: погодження сторонами графіку погашення заборгованості.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача із заявами про укладення нового договору та доказів сплати заборгованості за послуги з постачання газу.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції позовні вимоги в частині припинення договору № 8-ПК-П від 03.01.2014 р. з 01.01.2015р. є правомірними, а тому підлягають задоволенню

Відповідно до наданих пояснень ПАТ "Лубнигаз", під час чергової перевірки комерційних вузлів обліку, які знаходяться на території відповідача позивачем було виявлено, що з 01.01.2015 р. відповідач самовільно не припинив відбір газу, а продовжує використовувати природний газ для власних потреб в порушення вимог закону (акти а.с.76-83).

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" отримання природного газу споживачами можливе лише на підставі договорів, укладених з постачальниками. Несанкціонований відбір природного газу є правопорушенням на ринку природного газу (ч. 2 ст. 23 цього ж Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" несанкціонованим відбором природного газу вважається, у тому числі, й відбір без укладення відповідного договору з постачальником.

Пунктом 8.5.1. Правил користування природним газом для юридичних осіб, що затверджені Постановою НКРЕ 13.09.2012 р. № 1181 передбачено, що споживач зобов'язується у тому числі: 1)не допускати несанкціонованого відбору газу, 2) забезпечувати допуск уповноважених представників газопостачального (газорозподільного/газотранспортного) підприємства за пред'явленням службового

посвідчення на територію об'єктів газоспоживання для огляду вузлів обліку, газопроводів, газоспоживного устаткування, у тому числі: для проведення перевірки, зняття показів, зчитування даних із засобів вимірювальної техніки; для контрольного огляду газових мереж від межі балансової належності до точки встановлення комерційного вузла обліку, а також для виконання заходів з відключення/підключення газового обладнання в порядку, визначеному чинним законодавством; 3) самостійно обмежити (припинити) відбір газу у випадках припинення або розірвання відповідного договору.

Як зазначив позивач, в порушення Правил користування природним газом для юридичних осіб відповідач систематично не допускає представників позивача (газопостачального підприємства) на свою територію для перевірки вузлів обліку природного газу та відключення від газопостачання, що підтверджується актами про відмову посадових осіб ПАТ "Велика Круча" допустити на територію товариства представників ПАТ "Лубнигаз", що наявні в матеріалах справи. Тому, позивач не має можливості припинити газопостачання відповідачу та припинити несанкціонований відбір природного газу відповідачем.

Таким чином, дії відповідача щодо відбору та використання (споживання) природного газу з розподільних трубопроводів позивача є несанкціонованим відбором природного газу, а отже неправомірними.

Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено до стягнення збитки в розмірі 84 552,04 грн., які завдані неправомірними діями відповідача з несанкціонованого відбору природного газу за період з 01.01.2015р. по 06.05.2015р.

До складу збитків позивач включив реальні збитки в розмірі 67 744,44 грн. Та упущену вигоду в розмірі 16 807,60 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі заперечує проти розрахунку завданої шкоди, наданої позивачем до суду та надає свій розрахунок. Проте, судова колегія вважає, що розрахунок наданий відповідачем здійснено на основі актів, складеними працівниками ПАТ "Велика Круча" в односторонньому порядку, без участі представників ПАТ "Лубнигаз", що є порушенням Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання. Тому, акт № і від 31.01.2015 р., акт № 2 від 28.02.2015 р., акт № 3 від 31.03.2015 р., акт № 4 від 30.04.2015 р. та акт № 5 від 06.05.2015 р., які надані відповідачем на підтвердження своїх вимог та заперечень, не є належними та допустимими доказами по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, поданий позивачем розрахунок реальних обґрунтовано тим, що відповідно до акту прийому-передачі природного газу та його транспортування від 31.12.2014 р. станом на 31.12.2014 р. показники лічильника № 683709 складали 763X3 куб. м, а показники лічильника № 683754 - 76734 куб. м.

Проте, відповідно до акту перевірки комерційних вузлів обліку відповідача від 10.03.2015 р. показники лічильників вже складали 78570 куб. м та 78885 куб. м відповідно. Із зазначеного випливає, що відповідач з 01.01.2015 р. по 10.03.2015 р. здійснило відбір природного газу в об'ємі 4 338 куб. м.

02.04.2015 р. була здійснена ще одна перевірка комерційних вузлів обліку відповідача, за результатами якої показники його лічильників були такими: 79022 та 79333 відповідно. Таким чином, перевіркою комерційних вузлів обліку встановлено, що з 10.03.2015 р. по 02.04.2015 р. відповідач здійснив несанкціоновану виїмку природного газу в об'ємі 900 куб. м.

Відповідно до акту перевірки комерційних вузлів обліку відповідача від 22.04.2015 р. показники лічильника № 683709 складали вже 79327 куб. м, а лічильника № 683754 - 79631 куб. м. Відбір природного газу відповідачем за період з 02.04.2015 р. по 22.04.2015 р. склав 603 куб. м.

06.05.2015 р. показники лічильника відповідача були наступними: 79449 куб. м та 79748 куб. м. Тому, з 22.04.2015 р. по 06.05.2015 р. відповідач здійснив відбір природного газу в обсязі 239 куб. м.

Таким чином, за період з 01.01.2015 р. по 06.05.2015 р. відповідач здійснив несанкціонований відбір природного газу в загальному об'ємі 6 080 куб. м.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на день виявлення факту несанкціонованого відбору природного газу відповідачем, тобто станом на березень 2015 p., ціна на природний газ для промислових споживачів ПАТ "Лубнигаз" становила 11 383,44 гри. за 1 000 куб. м., куди входить: 1) граничний рівень ціни - 8900 грн. (10 680 грн. з врахуванням ПДВ) - Постанови НКРЕ № 226 від 26.02.2015 р. та № 227 від 26.02.2015 р.; 2) цільова надбавка 2 % - 178 грн. (213,60 грн. з врахуванням ПІДВ); 3) тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами 342,60 грн. (411,12 грн. з ПДВ) - Постанови НКРЕ № 596 від 30.04.2014 p.; 4) тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом 41,50 грн. (49,80 грн. з врахуванням ПДВ) - Постанови НКРЕ № 596 від 30.04.2014 p.; 5) тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 24,10 грн. (28,92 грн. з врахуванням ПДВ) - Постанова НКРЕ № 578 від 30.04.2014 р. (у редакції постанови НКРЕ № 786 від 30.05.2014).

За вказаною ціною варто вираховувати розмір завданої шкоди станом на день виявлення порушення, а також обраховувати вартість природного газу, виїмку якого було здійснено у березні 2015 р. За результатами перевірок комерційних вузлів обліку, що знаходяться на території відповідача, станом на 02.04.2015 р. здійснило виїмку природного газу в об'ємі 5 238 куб. м, завдавши таким чином шкоди ПАТ "Лубнигаз" у розмірі 59 626,46 грн.

У квітні 2015 р. ціна на природний газ для промислових споживачів ПАТ "Лубнигаз" становила 9 699,60 грн. за 1000 куб. м., до якої включено: 1) граничний рівень ціни - 7200 грн. (8 640 грн. з врахування ПДВ) - відповідно до постанови НКРЕКП від 31.03.2015р. № 966 з 1 квітня 2015 року; 2) цільова надбавка 2 % - 144 грн. (172,80 грн. з врахуванням ПДВ); 3) тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами 561,20 грн. (673,44 грн. з врахуванням ПДВ) - постанова НКРЕКП України від 03.03.2015 р. № 519; 4) тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - 82,80 грн. (99,36 грн. з врахуванням ПДВ) - постанова НКРЕ України від 03.03.2015 р. № 559; 5) тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 95.00 грн. (114 грн. з врахуванням ПДВ) - постанова НКРЕ від 03.03.2015 р. № 503.

За вказаною ціною варто визначати розмір шкоди, що було завдано ПАТ "Лубнигаз" у квітні 2015 p., яка відповідно становить 5 848,86 грн.

У квітні 2015 р. ціна на природний газ для промислових споживачів ПАТ "Лубнигаз" становить 9 222,24 грн. за 1000 куб. м, до якої включено: 1) граничний рівень ціни 6 810 грн. (8172 грн. з врахуванням ПДВ); 2) цільова надбавка 2 % - 136,20 грн. (163,44 грн. з врахуванням ПДВ); 3) тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами 561,20 грн. (673,44 грн. з врахуванням ПДВ) - постанова НКРЕ України від 03.03.2015 р. № 519; 4) тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - 82,80 грн. (99,36 грн. з врахуванням ПДВ) - постанова НКРЕ України від 03.03.2015 р. № 559; 5) тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 95,00 грн. (114 грн. з врахуванням ПДВ) - постанова НКРЕ від 03.03.2015 р. № 503.

Для обрахування розміру завданої шкоди за період з 22.04.2015 р. по 06.05.2015 р. слід застосувати формулу:

Ш = С*ДК* ЦК/1000 + С*ДТ* ЦТ/1000, де

Ш- розмір шкоди за період з 22.04.2015 р. по 06.05.2015 p.;

С- середній об'єм відбору природного газу з розрахунку на 1 календарний день;

ДК - кількість днів, які припадають на квітень;

ЦК - тариф на природний газ у квітні;

ДТ - кількість днів, які припадають на травень;

ЦТ- тариф на природний газ у травні. 17,07* 8*9699,60/ 1000+ 17,07*6*9 222,24/ 1000= 1324,58 + 944,54-2 269,12

Таким чином, розмір шкоди, завданий відповідачем за період з 22.04.2015 р. по 06.05.2015 р. становить 2 269,12 грн.

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку нарахування прямих збитків, що завдані відповідачем за період з 01.01.2015 р. по 06.05.2015 р. в розмірі 67 744,44 грн., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про його правомірність та обґрунтованість.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача упущеної вигоди, то суд першої інстанції правомірно не задовольнив цю вимогу, оскільки позивач не надав суду доказів та не довів що він міг і повинен був отримати доходи коли б не неправомірні дії відповідача, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі 16 807,60 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про припинення договору №8-ПК-П від 03.01.2014р. з 01.01.2015р. та стягнення прямих збитків в розмірі 67 744,44 грн. за період з 01.01.2015р. по 06.05.2015р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 16.07.2015 р. у справі № 917/1045/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.07.2015 р. у справі № 917/1045/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.09.2015 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.