Постанова № 50697504, 16.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа№ 910/11280/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Дейнеко П.В. за довіреністю від 03.03.2015

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015

у справі №910/11280/15 (суддя І.І. Борисенко)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК"

про стягнення 93169,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК" про стягнення 93169,29грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмарк" на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" 80064грн заборгованості за кредитом, 10376грн 61коп заборгованості за відсотками, 2271грн 24коп пені, 457грн. 44коп штрафу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енмарк" в доход державного бюджету України 1863грн 39коп судового збору.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №910/11280/15 головуючий суддя Смірнова Л.Г. судді: Чорна Л.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 16.09.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Український бізнес Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015, апеляційну скаргу - без задоволення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Український бізнес Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015, апеляційну скаргу - без задоволення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК" надійшли додаткові пояснення по справі.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015, у зв'язку з перебуванням судді КропивноїЛ.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., судді Агрикової О.В. та ЧорноїЛ.В.

У судове засідання 16.09.2015 з'явився представник відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

04.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" (далі - ПАТ "Укрбізнесбанк", Банк або Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енмарк" (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір №90/Ю (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 205860,00грн на придбання транспортного засобу для передання в лізинг на строк з 04 лютого 2013 року до 15 січня 2016 року зі сплатою 28% річних. Проценти нараховуються за кожен календарний день за методом "факт/360", тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році.

Пункт 4.1 Кредитного договору встановлює обов'язок Відповідача в процесі користування кредитом дотримуватися принципів кредитування: строковості, зворотності, платності, цільового використання, забезпеченості.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору Боржник зобов'язаний щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на рахунок №37396000657331 суму процентів за користування кредитом у відповідності до Договору.

Згідно з п. 4.4 Кредитного договору Відповідач зобов'язується використовувати кредит на вказані у цьому Договорі цілі.

У відповідності до п. 4.5 Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний погасити наданий Банком кредит до 15 січня 2016 року включно згідно з графіком погашення (Додаток № 1).

Відповідно до п. 4.6. Кредитного договору, у разі невиконання зобов'язань згідно до п. 4.5 цього Договору, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі 56% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Згідно з п. 5.3. Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового розірвання Кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок і збитків у разі: непогашення процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно Графіка впродовж двох місяців; недотримання Позичальником умов цього договору.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним ордером №206_8 від 04.02.2013 та банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, що спростовує твердження відповідача про відсутність доказів надання кредиту.

Таким чином, Банком було здійснено кредитування Позичальника на умовах та в порядку, встановлених Кредитним договором.

Проте, Позичальник належним чином не виконав умови Кредитного договору внаслідок чого, за даними Банка станом на 27.04.2015 загальна сума заборгованості Позичальника становить 90440,61 грн., а саме:

- заборгованість по тілу кредиту становить - 80064,00 грн.;

- заборгованість по відсоткам - 10376,61 грн.;

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до листа Верхового Суду України від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин" із змінами і доповненнями, внесеними повідомленням Верховного Суду України від 1 грудня 2011 року, звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.

Отже, враховуючи дані норми та умови статті 5.3 Кредитного договору, позивач правомірно просить стягнути з відповідача достроково суму наданого кредиту.

Щодо відсутності письмового повідомлення відповідача про дострокове повернення кредиту суд вказує наступне.

В матеріалах справи наявна вимога Банку від 03.04.2015вих. 14/502/2196 адресована директору відповідача. На вказаній вимозі міститься відмітка про отримання 07.04.2015 Якименко О.В.

Суд вказує, що право Банку на дострокове стягнення суми боргу передбачено як в законі так і в договорі. Щодо надіслання повідомлення про дострокове погашення кредиту, яке визначено у п. 5.3 Договору це також є правом Банку та визначено в розділі V Договору (Банк має право).

У будь-якому випадку у зв'язку зі зверненням Банком до суду, станом на час розгляду справи факт дострокового стягнення боргу є відомий відповідачу.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що відповідачем сплачувались проценти за Кредитним договором. Відтак, йому були відомі рахунки для сплати процентів.

Так, частиною 1 статті 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, зокрема, у разі ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Однак, матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем відповідних заходів для погашення заборгованості за Кредитним договором.

Таким чином, станом на 27.04.2015 за відповідачем обліковується заборгованість за Кредитним договором, а саме:

- заборгованість по тілу кредиту становить - 80064,00 грн.;

- заборгованість по відсоткам за період з 04.02.2013 до 27.04.2015 - 10376,61грн.

Розрахунок суми вказаної заборгованості, доданий позивачем до матеріалів справи, відповідає умовам Кредитного договору та матеріалам справи.

Доказів сплати вказаної суми заборгованості станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять.

Відтак, суд вважає за законні та обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати суми кредиту та нарахованих процентів у загальній сумі 2271,24 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 5.10. Кредитного договору при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п. 4.2., 4.3., 4.5.) Банк має право вимагати від Позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню, відповідно в заявленій сумі 2271,24грн Розрахунок визнаний судом обґрунтованим.

Відповідно до п. 5.4. Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у пункті 4.5. Договору Банк має право вимагати від Позичальника сплатити штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Вимога про стягнення з відповідача 457,44грн штрафу також підлягає задоволенню, оскільки відповідає умовам договору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 у справі №910/11280/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 у справі №910/11280/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 у справі №910/11280/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/11280/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

О.В. Агрикова