Рішення № 5068995, 13.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.09 р. Справа № 29/265

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Мегасервіс” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення 53 914,69 грн. – заборгованості за надану теплову енергію в перегрітій воді; 6 224,00 грн. – пені; 952,00 грн. – 3% річних; 2 405,31 грн. – інфляційної складової.

За участю представники сторін:

Від позивача: Задорожнюк І.В., довір. № 20-644 від 15.10.07 р.

Від відповідач: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Мегасервіс” м. Донецьк про стягнення 53 914,69 грн. – заборгованості за надану теплову енергію в перегрітій воді; 6 224,00 грн. – пені; 952,00 грн. – 3% річних; 2 405,31 грн. – інфляційної складової

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на договір на постачання теплової енергії в перегрітій воді № 304973 від 01.11.2008 р., претензію № 17/87 від 04.06.09, рахунки-фактури № 10471D9 від 31.01.09 р., № 11637D9 від 28.02.09 р. № 12915D9 від 31.03.09 р., № 13998D9 від 30.04.09 р., реєстри послуг, списки відправлених листів.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник відповідача вимог ухвал суду від 02.09.09р. та від 22.09.09р. не виконав. До судових засідань не з’являвся, відзиву на позовну заяву не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно наданої позивачем довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-23/551 від 03.07.09року державна реєстрація змін юридичної адреси підприємства не проводилася, підприємство зареєстроване за юридично адресою: 83086, м. Донецьк, просп. Лагутенка, 13Г.

Відповідно до положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-IV від 15.03.2003 р. обов’язок щодо повідомлення органів державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу покладено на господарюючого суб’єкта.

Станом на час розгляду справи, інформація про внесення будь-яких змін стосовно юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Мегасервіс” м. Донецьк суду не відома, хоча 28.09.09р. за ініціативою суду було направлено запит до ЄДРПО, який на день винесення рішення залишився без відповіді.

Таким чином, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

Між ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбас-Мегасервіс” м. Донецьк (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії в перегрітій воді № 304973 від 01.11.2008 р., строком дії до 31.10.2009 р.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п. 1 договору Енергопостачальна організація зобов’язується постачати Споживачу теплову енергію в перегрітій воді у необхідній кількості, а Споживач, у свою чергу, зобов’язаний сплатити отриману теплову енергію у строку, передбачені спірним Договором.

Об’єкт опалювання, знаходиться за адресою: проспект Лагутенко, 13 Г .

Згідно п. 2.1. Договору, теплова енергія в перегрітій воді, під час опалювального сезону, відпускається Споживачу, у кількості, яка передбачена в Додатку 1, а саме Qгод = 1084,9 Гкал/рік, з максимальним тепловим навантаження Q = 0,51 Гкал/ч.

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Договору, орієнтована вартість 1 Гкал теплової енергії на момент укладення договору складає 530,70 грн. з ПДВ. В подальшому Споживач оплачує вартість теплової енергії по ціні Енергопостачальної організації, діючої на момент відпуску тепло, без узгодження з ним.

Розрахунковим періодом вважається календарний місяць (п.6. 2. договору)

Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки за спожиту теплову енергію провадяться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Енергопостачальної організації. За 5 днів до початку розрахункового періоду Споживач оплачує Енергопостачальній організації вартість вказаної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо Споживач розраховується по показникам приладів обліку:

- у випадку перевищення фактичного споживання теплової енергії з порівнянням із заявленим та оплаченим до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у падку, коли фактичне використання теплової енергії нижче заявленого та оплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається по фактичним показникам приладів обліку та буде враховано при розрахунку за наступний період або повернено за вимогою споживача на його розрахунковий рахунок.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, поставив відповідачу теплову енергію та пред’явив рахунки-фактури на оплату № 10471D9 від 31.01.09р., № 11637D9 від 28.02.09р. № 12915D9 від 31.03.09р., № 13998D9 від 30.04.09р.

Відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість з січня 2009 р. по квітень 2009 р. в розмірі 53 914,69 грн.

Позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Мегасервіс” м. Донецьк було направлено претензію № 17/87 від 04.06.09 на суму 59 472,00 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Сума боргу в розмірі 53 914,69 грн. підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.1.3 договору, за порушення вказаного у п. 6.1 договору строку оплати спожитої теплової енергії, Споживач зобов’язаний сплатити на користь Енергопостачальної організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 224,00 грн. за період з 26.01.2009 р. по 27.08.2009 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована без врахування умов ч. 6 ст. 232 ГК України та 7.1.3 договору стосовно нарахування штрафних санкцій. Так, за прострочення платежів за теплову енергію пеня за рахунком № 10471D9 від 31.01.09 нарахована з 26.01.09 по 27.08.09, тоді як виходячи з умов наведеної статті та пункту договору, за прострочення платежів позивач має право нараховувати пеню з 26.01.09 по 27.07.09.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні пені в сумі 306,91 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 5 917,09 грн. за період з 26.01.09 по 27.08.09.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за спірний період 3% річних в розмірі 952,00 грн.

Але як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, всього нарахована сума 3% річних складає 852,00 грн., тобто суд робить висновок, що в позові ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” зроблено арифметичну помилку, та фактично заявлено до стягнення 852,00 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму 3% річних.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні 3% річних на суму 0,40 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 851,60 грн. за період з 26.01.09 по 27.08.09.

Позивачем на суму заборгованості нараховані інфляційна складова в розмірі 2 405,31 грн. з лютого 2009 р. по червень 2009 р.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму інфляції.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні інфляційних нарахувань на суму 8,73 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 2 396,58 грн. за період з лютого 2009 р. по червень 2009 р.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Мегасервіс” м. Донецьк про стягнення 53 914,69 грн. – заборгованості за надану теплову енергію в перегрітій воді; 6 224,00 грн. – пені; 852,00 грн. – 3% річних; 2 405,31 грн. – інфляційної складової – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Мегасервіс” (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, Ворошиловський район, пр. Лагутенко, 13 „Г”; поштова адреса: 86600, м. Торез, Мікрорайон 1, буд. 13, кв. 35 , п/р 2600833234 в АППБ „Аваль” м. Київ, МФО 380805, ЗКПО 33394358) на користь Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” (83062, м. Донецьк, вул. Ткаченко, 122, п/р 26006198028081 ДФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЗКПО 30939178) 53 914,69 грн. – боргу, 5 917,09 грн. – пені; 851,60 грн. – 3% річних; 2 396,58 грн. – інфляційної складової, 630,80 грн. – державного мита, 234,82 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У задоволені вимог щодо стягнення пені в сумі 306,91 грн., 3% річних в сумі 0,40 грн. та індексу інфляції в сумі 8,73 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя