Ухвала суду № 50689534, 14.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/115/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.09.2015 Справа № 908/4480/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.

за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера» про надання відстрочки виконання рішення суду від 18.12.14 р.

у справі № 908/4480/14

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера», м. Запоріжжя

про стягнення 761 056,53 грн.

за участю представників:

від стягувача не зявився.

від боржника ОСОБА_1, довіреність від 10.12.15р., ОСОБА_2, довіреність від 07.09.15р.

ВСТАНОВИВ:

Боржник у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Соцсфера», звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою в порядку ст. 121 ГПК України та просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.14 р. строком на 12 місяців рівними частинами, посилаючись при цьому на скрутне фінансове становище.

Представник стягувача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заяву, зясувавши підстави звернення із заявою боржника, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.12.14 р. у справі № 905/4480/14 позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району задоволено, зокрема стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера» на користь: Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району основний борг в сумі 707 971 (сімсот сім тисяч девятсот сімдесят одна) грн. 53 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 14 159 (чотирнадцять тисяч сто пятдесят девять) грн. 43 коп., видавши наказ.

На виконання вказаного рішення судом було видано наказ від 12.01.15 р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.15 року було розстрочено виконання рішення суду від 18.12.14 року у справі № 908/4480/14 про стягнення суми 722 130,96 грн. строком на 6 місяців частинами шляхом сплати:

-суми 120355,16 грн. у строк до 12.07.2015 року;

- суми 120355,16 грн. у строк до 12.08.2015 року;

- суми 120355,16 грн. у строк до 12.09.2015 року;

- суми 120355,16 грн. у строк до 12.10.2015 року;

- суми 120355,16 грн. у строк до 12.11.2015 року;

- суми 120355,16 грн. у строк до 12.12.2015 року;

Заява Боржника обґрунтована приписами статті 121 ГПК України, які передбачають наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Мотивуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду, боржник, з посиланням на Звіт про фінансові результати Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера» за 1 квартал 2015р., Звіт про фінансові результати Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера» станом на 31.07.2015р., Звіт про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера» станом на 31.03.2015р., Звіт про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера» станом на 31.07.2015р., наголошує на неможливості виконання рішення суду від 18.12.15 р. у справі № 905/4480/14 через відсутність відповідних коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера». Разом з тим, боржник зазначає, що на теперішній час виконання рішення суду та ухвали від 12.06.15 р. вкрай ускладнене, у звязку зі скрутним фінансовим становищем та незадовільною платіжною дисципліною громадян, які проживають у житловому фонді Боржника. В якості обґрунтування поданої заяви надає суду підтверджуючи документи скрутного матеріального становища та зазначає, що товариство намагалось докласти максимум зусиль для дотримання графіку платежу.

Вказані у заяві обставини, боржник вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають своєчасно виконати рішення у спосіб та порядок визначені судом, а тому клопоче про задоволення його заяви щодо надання йому розстрочки виконання наказу суду.

Дослідивши матеріали справи, спосіб та порядок виконання рішення суду по даній справі, суд вважає заяву боржника не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Стаття 129 Конституції України та стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України Про виконавче провадження.

Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законодавець визначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Так, в якості доказів неможливості виконання рішення суду боржник надав суду довідку банку № 38400-1264 від 28.08.15 р., відповідно до якої банк повідомляє, що залишок на поточному рахунку № 260025000565646 ТОВ Соцсфера складає 2108, 11 грн. Разом з тим Боржником надано звіт про фінансовий результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2015 рік, звіт про фінансовий результати (звіт про сукупний дохід) на 31.07. 2015 р. та Баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.15р., Баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.07.15 р. Із звіту про фінансові результати станом на 31.07.2015 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» за звітний період має збиток 197000, 00 грн. Баланс підприємства свідчить що Товариство з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» станом на 31.07.15 р. має поточну кредиторську заборгованість, зокрема за:

-товари, роботи, послуги в сумі 2788000, 00 грн.;

-розрахунками з бюджетом в сумі 177000, 00 грн.;

-розрахунками зі страхування в сумі 100000, 00 грн.;

-розрахунками з оплати праці в сумі 225000, 00 грн.

Відтак з наданих доказів дійсно вбачається негативні тенденції щодо фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцсфера». Однак, з наданих балансів підприємства вбачається, що станом на 31.07.15 р. на балансі підприємства обліковуються грошові кошти в сумі 4134000, 00 грн.,, тоді як станом на 31.03.15р. обліковувалися грошові кошти в сумі 4115000, 00 грн.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності и власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Слід зазначити, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення, господарський суд враховує негативні наслідки для стягувача при затримці виконання даного рішення суду, порушення його матеріальних інтересів, ступінь вини боржника у виникненні спору та наявність інфляційних процесів в економіці держави. Одночасно судом враховано, що як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, невиконання відповідачем зобовязань з оплати отриманого товару негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Наявність або відсутність заперечень з боку інших учасників судового процесу щодо застосування судом приписів ст. 121 ГПК України не позбавляє заявника обовязку доведення ускладнення виконання рішення або неможливості такого виконання у строк або встановленим господарським судом способом.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що він не позбавлений права та можливості звернутися до суду із відповідною завою знову із наданням доказів неможливості виконання рішення суду у встановлений судом спосіб та порядок, а також обґрунтуванням строку такої розстрочки саме на 12 місяців.

За такими обставинами, у задоволенні заяви боржника у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера» про надання розстрочки виконання рішення суду від 18.12.15 р. у справі № 908/4480/14 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 86, 115, 121 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера» про надання розстрочки виконання рішення суду від 18.12.15 р. у справі № 908/4480/14 відмовити.

Суддя О. Г. Смірнов