Рішення № 5068878, 14.10.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

14.10.2009 р. Справа № 19/91

За позовом Приватного підприємства „Ельба – Інвест”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДДСА – Продакшн”, смт. Міжгір’я

про стягнення 61 153 грн. 59 коп., в тому числі 58 374 грн. 19 коп. основного боргу за надані охоронні послуги, 2 458 грн. 36 коп. пені та 321 грн. 04 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача –

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Ельба – Інвест”, м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДДСА – Продакшн”, смт. Міжгір’я про стягнення 61 153 грн. 59 коп., в тому числі 58 374 грн. 19 коп. основного боргу за надані охоронні послуги, 2 458 грн. 36 коп. пені та 321 грн. 04 коп. три проценти річних.

Позивач просить задоволити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач не виконав умови договору про надання охоронних послуг № 446 від 20.04.2007 року, а саме не сплатив в узгоджений строк за надані охоронні послуги в розмірі 58 374 грн. 19 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 25.08.2009 року, 02.09.2009 року, 16.09.2009 року та 30.09.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 14745624 від 27.08.2009 року; повідомлення – судова повістка № 14781078 від 05.09.2009 року, повідомлення – судова повістка № 14842565 від 21.09.2009 року та повідомлення – судова повістка № 14805842 від 06.10.2009 року), у судові засідання 2 вересня 2009 року, 16 вересня 2009 року, 30 вересня 2009 року та 14 жовтня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Між Приватним підприємством „Ельба – Інвест”, м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДДСА –Продакшн”, смт. Міжгір’я 20.04.2007 року був укладений договір про надання охоронних послуг № 446. Згідно умов даного договору замовник (відповідач) передає, а охорона (позивач) приймає під охорону об’єкт, вказаний в дислокації (Додаток № 1 до договору). Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони. Охорона об’єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (Додаток № 1 до договору) та згідно регламенту несення служби на постах. Система охорони об’єкту та дислокація постів визначається охороною (позивачем) та узгоджується замовником (відповідачем).

Розділом 7 договору сторони встановили, що сума даного договору складає 22 100 грн. щомісяця. Строк оплати – щомісячно. Сплата замовником (відповідачем) вартості охоронних послуг здійснюється до 5 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок охорони (позивача) без попереднього надання охороною (позивачем) рахунка для здійснення оплати. Факт надання замовнику (відповідачу) охоронних послуг, підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками замовника (відповідача) та охорони (позивача), які підписали даний договір. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликаю зміну суми витрат на утримання охорони, вартість охоронних послуг здійснюється на основі наданого охороною (позивачем) обґрунтованого розрахунку без переоформлення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами відноситься до договірних зобов’язань по наданню послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов’язання – кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами є надання охоронних послуг. Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданих охоронних послуг є безспірним.

Відповідно до договору № 446 від 20.04.2007 року, рахунків-фактур (арк. спр. 24 – 31; 131 – 150) та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (арк. спр. 46 – 53; 151 – 170) за період з квітня 2007 року по липень 2009 року, позивачем було надано відповідачу охоронні послуги на загальну суму 476 377 грн. 19 коп.

У зв’язку з частковим погашенням боргу за надані охоронні послуги за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість у розмірі 58 374 грн. 19 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість наданих йому охоронних послуг в розмірі 58 374 грн. 19 коп., що підтверджується також довідкою підприємства № 347/1/Ю від 09.09.2009 року. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 58 374 грн. 19 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 58 374 грн. 19 коп. основного боргу за надані охоронні послуги.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 458 грн. 36 коп.

Згідно п. 7.6. укладеного між сторонами договору у випадку несвоєчасної сплати замовником (відповідачем) вартості послуг охорони згідно до договору, замовник (відповідач) зобов’язаний сплатити охороні (позивачу) пеню у розмірі 0,6% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 2 458 грн. 36 коп., підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума трьох процентів річних за період прострочки складає 321 грн. 04 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 611 грн. 54 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 509, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДДСА – Продакшн”, смт. Міжгір’я, вул. Добролюбова, 12 (код ЄДРПОУ 22360822) на користь Приватного підприємства „Ельба – Інвест”, м. Київ , вул. Молдавська, 2, офіс 55 (код ЄДРПОУ 31808088) суму 61 153 (Шістдесят одна тисяча сто п’ятдесят три гривень) грн. 59 коп. в тому числі 58 374 (П’ятдесят вісім тисяч триста сімдесят чотири гривень) грн. 19 коп. основного боргу за надані охоронні послуги, 2 458 (Дві тисячі чотириста п’ятдесят вісім гривень) грн. 36 коп. пені та 321 (Триста двадцять одна гривень) грн. 04 коп. три проценти річних, а також суму 611 (Шістсот одинадцять гривень) грн. 54 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 (Триста п'ятнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.