Постанова № 5068789, 12.10.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2009 року Справа № 28/249-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Резниченко С.Ю.

за участю представників:

Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву, місто Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2009 року у справі №28/249-09;

за позовом, Державного комітету України з державного матеріального резерву, місто Київ;

до відповідача, Дніпропетровського управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

про стягнення 55757,05 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов’язати відповідача, Дніпропетровське управління житлово - комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації негайно відпустити розброньовані матеріальні цінності відповідно до наряду Держкомрезерву України від 9 жовтня 2007 року та стягнути штрафні санкції в сумі 55757,05 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що для виконання управління державним резервом Держкомрезерв України наділений повноваженнями, щодо організації відповідального зберігання матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного, резерву відповідно до встановлених мобілізаційних та інших спеціальних завдань, а також повноваженнями, щодо контролю за виконанням підприємствами, відповідальними зберігачами зобов’язань щодо зберігання.

Рішенням господарського суду у справі №28/249 від 25 червня 2009 року (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що у спірному наряді відсутня адреса, на яку необхідно відвантажити розброньовані матеріальні цінності.

Крім того, позивач до теперішнього часу не звертався до Дніпропетровського управління житлово - комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації з вимогою на отримання матеріальних цінностей зазначених у спірному наряді №976/5.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

На апеляційну скаргу відповідач відзив не надав.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 24 липня 2001 року між Державним Агентством з управління державним матеріальним резервом, правонаступником якого є Державний комітет України з державного матеріального резерву, та Дніпропетровським УЖКГ Дніпропетровської ОДА укладено договір відповідального зберігання №72.

Відповідно до Закону України «Про державний матеріальний резерв»від 24 січня 1997 року №51/97-ВР, позивач, Державний комітет України з державного матеріального резерву, є центральним органом виконавчої влади.

Основним завданням Держкомрезерву України є управління державним резервом.

Для управління державним резервом Держкомрезерв України наділений повноваженнями, щодо організації відповідального зберігання матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного, резерву відповідно до встановлених мобілізаційних та інших спеціальних завдань.

А також повноваженнями щодо контролю за виконанням підприємствами - відповідальними зберігачами зобов’язань, щодо зберігання, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю даних цінностей затвердженій номенклатурі.

Дніпропетровським управлінням житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації не виконано наряд Держкомрезерву України від 9 жовтня 2007 року №976/5 на відпуск розброньованих матеріальних цінностей.

Держкомрезервом України на адресу Дніпропетровського управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації направлено претензію від 17 грудня 2008 року №2/5985 з проханням виконати вищевказаний наряд.

Однак, станом на 1 квітня 2009 року, відповідь на претензію Держкомрезервом України, не отримав.

Судова колегія не погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволені позовних вимог.

Як зазначалось вище позивач є центральним органом виконавчої влади з управління державним резервом.

У судовому засіданні Господарським судом Дніпропетровської області встановлено той факт, що відповідач є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, що підтверджується наданими документами, які були дослідженні у судовому засіданні.

Державний резерв є особливим запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях, і в порядку, передбачених законом України «Про державний матеріальний резерв».

У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Таким чином, правовідносини в даній справі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про державний матеріальний резерв».

Під відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву у розумінні, визначеному статтею 2 Закону України «Про державний матеріальний резерв»- зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей (прийнятих на зберігання) у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Таким чином, між сторонами виникли відносини по зберіганню, які врегульовані нормами глави 66 ЦК України та спеціальними нормами Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Відповідно до статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до статті 953 ЦК України, зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ.

Посилання господарського суду про те, що у спірному наряді відсутня адреса, на яку необхідно відвантажити розброньовані матеріальні цінності, та те що позивач до теперішнього часу не звертався до Дніпропетровського управління ЖКС Дніпропетровської обласної державної адміністрації з вимогою на отримання матеріальних цінностей зазначених у спірному наряді №976/5 є безпідставними.

Оскільки Державним комітетом України з державного матеріального резерву 9 жовтня 2007 року був виданий наряд №976/5 на відпуск матеріальних цінностей з відповідними реквизитами.

З метою досудового врегулювання даного спору Держкомрезерв звернувся з претензією від 17 грудня 2008 року №2/5985, проте вона залишилася без уваги.

Як передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного резерву»від 8 червня 2006 року №810 рішення Держкомрезерву, прийняті в межах його повноважень, є обов’язкові для виконання підприємствами, установами, організаціями.

Відповідно до пункту 9 статті 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»за несвоєчасне виконання розпорядження центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, про відвантаження матеріальних цінностей державного резерву підприємства, установи, організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 100 відсотків вартості не відвантажених у строк матеріальних цінностей і пеню за кожний день прострочення до повного виконання розпорядження.

Однак, порушуючи норми Закону України «Про державний матеріальний резерв»Дніпропетровське управління ЖКГ Дніпропетровської обласної державної адміністрації не виконало розпорядження Держкомрезерву.

Відповідач відмовився від виконання наряду, хоча знав, що за порушення вимог нестиме відповідальність відповідно до норм Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Таким чином, факт невиконання наряду від 9 жовтня 2007 року №976/5 є порушенням чинного законодавства, що є підставою притягнення відповідача до відповідальності, встановленої статтею 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Вартість не відвантажених у строк матеріальних цінностей 53103,47 гривень.

Отже 100% штраф за несвоєчасне виконання розпорядження центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, про відвантаження матеріальних цінностей державного резерву підприємства становить 53103,47 гривень.

Пеня нарахована відповідно до пункту 16 статті 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», яким передбачено, що розмір пені, передбачений пунктом 9 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені (сума боргу х кількість днів х подвійну ставку НБУ / кількість днів в році).

Отже, загальний розмір штрафних санкцій становить 55757,05 гривень за невиконання наряду Держкомрезерву України від 9 жовтня 2007 №976/5 з них 53103,47 гривень штрафу та 2653,58 гривень пені.

Відповідно до статей 552, 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки завдані порушенням зобов’язання, не звільняється від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З договірних зобов’язань зі зберігання стаття 936 ЦК України випливає, обов’язок відповідача, зберігача, зберігати майно, передане йому другою стороною, поклажодавцем, і повернути це майно у схоронності.

Відповідно до статті 949 ЦК України Зберігай зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву, місто Київ, задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2009 року у справі №28/249-09, скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати Дніпропетровське управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації негайно відпустити розброньовані матеріальні цінності відповідно до наряду Держкомрезерву України від 9 жовтня 2007 року №976/5.

Стягнути із Дніпропетровського управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації штрафні санкції в сумі 55757,05 гривень в доход Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву (Одержувач коштів: ГУ ДКУ код ЄДРПОУ 26077968; рахунок 31117106700011; Банк одержувача: ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019, код КЕКД - 21081100).

Стягнути із Дніпропетровського управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації судові витрати державне мито у розмірі 557, 57 гривень за розгляд справи у господарському суді Дніпропетровської області 118 гривень за інформаційне-технічне забезпечення, державне мито у розмірі 278,78 гривень за розгляд справи у Дніпропетровському апеляційному господарському суді.

Видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий П.П. Павловський

Судді В.В. Швець

О.В. Чус

З оригіналом згідно

Помічник судді О.В. Чабаненко