Рішення № 5068785, 12.10.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького 59

________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2009 р. Справа № 18/158

За позовом Закрите акціонерне товариство будівельна компанія "Рівнепромбуд"

до відповідача Акціонерне товариство закритого типу фірма "Рівнебуд"

про стягнення 14100 грн.

Суддя Гудак А.В.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В засіданні були присутні:

Від позивача : Світличний Р.В. дов. 30 від 21.05.09р.

Від відповідача : Берун Р.В. дов. б/н від 20.01.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ЗАТ будівельна компанія "Рівнепромбуд" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача Акціонерного товариства закритого типу фірми "Рівнебуд" заборгованості в сумі 14100 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтвердив зі стягнення судових витрат в сумі 141 грн. - державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, просить в позові відмовити, про що подав 17.09.09р. суду заяву № 17/09 від 17.09.09р. ( а.с. 18-20 ) про застосування строків позовної давності.

На думку відповідача, ЗАТ БК "Рівнепромбуд" дізналося або повинно було дізнатися про порушення свого права з наступного дня після здійснення поставки підкранової колії, тобто з 05.09.2003 року, саме з даного дня у Позивача виникло право на пред'явлення позову до АТЗТФ "Рівнепромбуд", а тому строк для захисту права ЗАТ БК "Рівнепромбуд" в частині стягнення заборгованості за підкранову колію закінчився 05.09.2006 року.

Вважає, що право пред'явити вимогу у ЗАТ БК "Рівнепромбуд" виникло у той же час, коли у відповідача виник обов'язок оплатити поставлений товар, тобто 05.09.03р., а тому перебіг позовної даності з оплати підкранової колії розпочався 05.09.2003 року і закінчився 05.09.2006 року, вважає, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права після спливу позовної давності. Просить в позові відмовити.

Позивач 12.10.09р. подав письмові пояснення щодо поданої заяви відповідача про застосування строків позовної давності. Позивач зазначив, що початок позовної давності за заявленими вимогами розпочав свій перебіг після закінчення семиденного строку, який встановлений ч.2 ст. 530 ЦК України, для виконання вимоги про виконання зобов'язання, що направлена позивачем відповідачу 15.07.09р. Вважає, що не порушено строк позовної давності, просить позовні вимоги задоволити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судових засіданнях, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні подані письмові пояснення та докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд виходив з наступного.

Згідно усної домовленості 04 вересня 2003 року між ЗАТ будівельна компанія "Рівнепромбуд" (Продавець) та Акціонерним товариством закритого типу фірмою "Рівнебуд" (Покупець) відбулися правовідносини купівлі-продажу, за якими покупець отримав у власність від продавця підкранові колії у кількості одна шт. ( надалі товар ), вартістю 14100 грн., що підтверджено довіреністю на отримання товару серії ЯЕЮ № 449882 від 04.09.03р. ( а.с. 8-9 ) та накладною № 222 від 04.09.03р. на суму 14100 грн. ( а.с. 10).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар в сумі 14100 грн., а тому позивач направив на адресу відповідача претензію № 44 від 15.07.09р. (а.с. 11) з вимогою перерахувати на рахунок позивача 14100 грн. протягом семи днів з моменту пред'явлення даної вимоги про оплату.

Відповідачем дана вимога не задоволена, оплата за товар не здійснена.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати переданого товару протягом семи днів з моменту пред'явлення йому вимоги про виконання. Тобто відповідач не оспорює розміру заборгованості, а лише вказує, що право позивача не підлягає захисту у наслідок пропуску строків позовної давності.

Позивач вважає, що початок позовної давності за заявленою позовною вимогою розпочав свій перебіг після закінчення семиденного строку, для виконання вимоги про виконання зобов'язання, що направлена позивачем відповідачу 15.07.2009 року.

Як свідчать матеріали справи, про застосування позовної давності відповідач покликається на ч. 1 ст. 245, ст. 224 ЦК Української РСР, вважає, що обов'язок покупця оплатити поставлений товар виникає після його прийняття.

Поряд з цим, згідно ч. 1 ст. 245 ЦК Української РСР за договором поставки організація-поставщик зобов'язується передати у певні строки або строк організації-покупцеві у власність певну продукцію згідно з обов'язковим для обох організацій плановим актом розподілу організація-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами. Згідно ст. 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 153 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами у потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди з усіх істотних умов.

Істотними умовами договору поставки, згідно ч. 1 ст. 245 ЦК Української РСР, є умови про строк поставки, предмет поставки, ціну. Істотними умовами купівлі-продажу є умови про предмет та ціну договору. Таким чином, правові норми, на які покликається відповідач не передбачають строку виконання грошового обов'язку по оплаті за поставлені товарно-матеріальні цінності.

В силу ст. 161 ЦК УРСР (чинному на момент виникнення правовідносин), зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 165 ЦК УРСР передбачала, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час; боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання. Аналогічні положення містить і ст. 530 ЦК України.

Ні законом, ні договором, ні змістом зобов'язання не визначено обов'язку відповідача здійснити розрахунок з отримані підкранові колії 05.09.2003 року.

Таким чином твердження відповідача про те, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права з наступного дня після закінчення поставки підкранової колії, тобто з 05.09.2003 року - не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Відповідно до п. 6 прикінцевих та перехідних положень правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 01.01.2004 року.

Оскільки на час набрання чинності ЦК України строк позовної давності, який був встановлений ЦК УРСР не сплинув, оскільки не розпочав свого перебігу, то відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до спору що виник, підлягають застосуванню правила ЦК України про позовну давність.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається із спливом цього строку (ч. 2п. 5 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням того, що строк виконання грошового зобов'язання АТЗТ фірми "Рівнебуд" по оплаті за отримані підкранові колії від ЗАТ БК "Рівнепромбуд" не був визначений, то відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності щодо стягнення зазначеної заборгованості розпочався з дня отримання відповідачем претензії № 44 від 15.07.2009 року.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. При цьому, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання; якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (також див. п. 26 листа ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

Враховуючи викладене, початок позовної давності за заявленими позивачем вимогами розпочав свій перебіг після закінчення семиденного строку, який встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України, для виконання вимоги про виконання зобов'язання, що направлена позивачем відповідачу 15 липня 2009 року.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача оплати за товар у сумі 14100 грн. є такою, що заявлена у межах загального строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України, і підлягає задоволенню судом.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються відшкодування на користь позивача витрат по сплаті держмита за подання позовної заяви у сумі 141 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Акціонерне товариство закритого типу фірма "Рівнебуд" (вул.С.Бандери,41, м.Рівне, код ЄДРПОУ 01273310) на користь Закрите акціонерне товариство будівельна компанія "Рівнепромбуд" (вул. Орлова, 40, м.Рівне, код ЄДРПОУ 30841255) основний борг в сумі 14100грн. ( чотирнадцять тисяч сто ) грн. витрати по сплаті державного мита в сумі 141грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

підписано 16 жовтня 2008 року