Ухвала суду № 50687730, 25.08.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 серпня 2015 року Справа № 907/63/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шаргала В.І.

суддів Прокопанич Г.К.

Алєєвої І.В.,

розглянувши касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015

у справі № 907/63/15 господарського суду Закарпатської області

за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Чопської міської ради

до СП "Геліос"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки у землі запасу Чопської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 рішення господарського суду Закарпатської області від 02.04.2015 скасовано, а у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим судовим актом, Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та залишити в силі рішення господарського суду Закарпатської області від 02.04.2015.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини першої статті 1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Втім, скаржником до касаційної скарги на підтвердження доказів направлення скарги додано лише ксерокопії фіскальних чеків, з яких неможливо встановити, хто був відправником та, водночас, відсутні докази направлення скарги сторонам у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 110, п.3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 907/63/15 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 907/63/15 повернути до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддя В.І. Шаргало

Судді Г.К. Прокопанич

І.В. Алєєва