Ухвала суду № 50686155, 16.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

16 вересня 2015 року м. Київ К/800/10869/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Голяшкіна О.В.,Цуркана М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Прогрес-Цивільпроект» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування постанови № 250 від 26.09.2013, за касаційною скаргою ТОВ «Прогрес-Цивільпроект» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року ТОВ «Прогрес-Цивільпроект» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило:

визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області щодо складання постанови № 250 від 26.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 250 від 26.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 250 від 26.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 250 від 26.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, і ухвалено у ній нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті постанову суду першої інстанції залишено в силі.

У касаційній скарзі ТОВ «Прогрес-Цивільпроект», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, на підставі звернення ОСОБА_4 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_5 на об'єкті будівництва: «Гараж з мансардою за адресою: АДРЕСА_1». За результатом проведення перевірки складно акт від 05.07.2013, у якому зафіксовано, що генеральний план с. Білосарайська Коса, Мелекінвської сільської ради розроблено ТОВ «Прогрес-Цивільпроект» із порушенням вимог державних будівельних норм та Закону України «Про природно-заповідний фонд».

05.07.2013 на цій підставі відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 253, у якому вимагалось до 12.08.2013 усунути виявлені порушення.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - акт перевірки, протокол, припис, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області складено спірну у цій справі постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 250 від 26.09.2013, якою ТОВ «Прогрес-Цивільпроект» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 103230 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 250 від 26.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволення позову у цій частині, апеляційний суд виходив з наступного.

Суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

У пункті 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI від 17.02.2011) визначено поняття генерального плану населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Планування і забудова територій, як визначено у частині 1 статті 2 Закон № 3038-VI від 17.02.2011 - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, в тому числі, обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням.

Відповідно до вимог статей 16, 17, 25 Закону № 3038-VI від 17.02.2011 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Зі схеми генерального плану с. Білосарайська Коса, Мелекінвської сільської ради вбачається наявність двокілометрової прибережної смуги та 100 метрової пляжної зони. Згідно примітки до пункту 5.28 ДБН 360-92** в указаній зоні сформованих курортних міст і селищ допускається збереження існуючих капітальних споруд житлово-громадського призначення за умови забезпечення збереження існуючих капітальних споруд житлово-громадського призначення та забезпечення санітарно-гігієнічних умов їх експлуатації. Проектом передбачається збереження існуючих капітальних закладів відпочинку та житлової забудови в 100 м пляжній зоні при умові забезпечення централізованою каналізацією всієї забудови з направленням стічних вод на очисні споруди м. Маріуполь.

В розділі «Переважні, супутні та допустимі види використання території» вказаний перелік видів використання 100 метрової пляжної зони, а саме: пляжі, рятувальні станції, лодочні станції, яхт-клуби, елінги, сквери, бульвари, відкриті спортивні майданчики, тенісні корти, душові кабіни, кабіни для перевдягання, дитячі майданчики та майданчики для відпочинку, лінійні мережі, пункти першої медичної допомоги. Генеральним планом згідно пункту 5.5.5 ДБН Б.1.1- 15:2012 визначаються: - території містобудівних потреб, існуюча та проектна межа населеного пункту; - перспективне функціональне зонування території (житлові, громадської забудови, ландшафтно-рекреаційні, виробничі, складські, комунальні та інші).

Таким чином, вказаним генеральним планом розміщення нової житлової громадської забудови та закладів відпочинку як на вільних, так і на забудованих ділянках 100 метрової зони, не передбачається. На кресленнях генерального плану вказана узгоджена службами Першотравневого району територія регіонального ландшафтного парку з урахуванням охоронної зони парку.

Пунктом 8.2 пояснювальної записки до Генерального плану визначено, що територія Білосарайської Коси є державним заказником, входить до складу регіонального ландшафтного парку «Меотида».

За змістом частини 1 статті 39, та частини 4 статті 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» № 2456-XII, 16.06.1992 для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідного фонду враховуються під час розробки проектно-планувальної та проектної документації.

За приписами частини 1 статті 3 цього ж Закону до природно-заповідного фонду України належать, в тому числі, природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.

За таких обставин регіональний ландшафтний парк «Меотида» є природним комплексом та на нього поширюються вимоги статті 39 Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Відповідно до статті 17 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Рішенням Мелекінської сільської ради № 6/20-1173 від 12.11.2012 затверджено Генеральний план с. Белосарайська коса Мелекінської сільської ради Першотравневого району.

Згідно з пунктом 4.3 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту». Вказаним ДБН Б.1.1-15:2012, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 368 від 13.07.2013 генеральний план повинен відповідати вимогам нормативно-правових та нормативних актів, стандартів; умовам щодо узгодження громадських державних та приватних інтересів, охорони навколишнього середовища та ефективного ресурсо-користування, збереження історико-культурної спадщини.

Таким чином під час розробки генерального плану проектувальник має орієнтуватися не тільки на ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», а і інші нормативно-правові акти, державні будівельні норми, які містять певні вимоги щодо правильності розміщення об'єктів будівництва.

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» встановлює, що ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Згідно пункту 5.28 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого наказом Держкоммістобудування № 44 від 17.04.1992, у приморських курортах підлягає охороні зона суворого режиму (перша зона санохорони), включаючи прибережну смугу моря, пляжі і територію, що підлягає до пляжів, завширшки не менше 100 м., яка повинна використовуватися переважно для організації зелених насаджень загального користування, набережних, бульварів, скверів, кліматолікувальних споруд, спортивних і дитячих майданчиків.

Примітка цього пункту ДБН встановлює, що у вказаній зоні курортних міст і селищ, що склалися, допускається збереження існуючих капітальних споруд житлово-цивільного призначення за умови забезпечення санітарно-гігієничних умов їх експлуатації.

Відповідно до пункту 10.17 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» у трикілометровій зоні узбережжя Азовського і Чорного морів забороняється будівництво: а) промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних з розвитком і обслуговуванням курортів, крім морських портів та інших об'єктів морського транспорту, об'єктів рибної промисловості і організацій, які виконують берегозміцнювальні та протизсувні роботи; б) індивідуального житла, крім населених пунктів, вказаних у розпорядженні Кабінету Міністрів України; в) будинків, споруд і комунікацій у приморських прибережних смугах завширшки менше 100 м від урізу води, а у приморських курортних зонах за наявності пляжу - менше 100 м від його суходільної межі.

В генеральному плані також не зазначені незабудовані земельні ділянки, які знаходяться у 100-метровій охоронній зоні моря з метою попередження нового будівництва або з метою будівництва із дотриманням вимог чинного законодавства, що є порушенням пункту 10.17 ДБН, про що зафіксовано відповідачем в акті перевірки.

З урахуванням описаного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про вчинення ТОВ «Прогрес-Цивільпроект» правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а відтак про законність та обґрунтованість спірної постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 250 від 26.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ТОВ «Прогрес-Цивільпроект» залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у не скасованій частині і постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: