Ухвала суду № 50686106, 16.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Київ К/9991/18450/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року

у справі № 2а-3151/09/0770 (№ 29560/10/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес»

до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2007 року № 0006682350/0.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року було скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області № 0006682350/0 від 24 грудня 2007 року, яким визначено ТОВ «Вест-Експрес» податкове зобов'язання усього на суму 32176,00 грн., було скасовано частково, а саме: скасовано в його частині, що перевищує податкове зобов'язання у сумі 12104,00 грн., в тому числі: 11004,00 грн. за основним платежем та 1100,00 грн. за штрафних (фінансових) санкцій. В решті податкове повідомлення-рішення ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області № 0006682350/0 від 24 грудня 2007 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року і залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області провела виїзну планову перевірку ТОВ «Вест-Експрес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої був складений акт № 93/23-01/32637362 від 18 грудня 2007 року.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які полягали у заниженні податку на за 4 квартал 2006 року на суму 22983,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що у період з 01 жовтня 2004 року по 30 вересня 2006 року ТОВ «Вест-Експрес» застосовувало спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку за ставкою 6%. З 01 жовтня 2006 року позивач перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну. При цьому, станом на 01 жовтня 2006 року у товариства обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 52002,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 4086,00 грн.), як факт неповної оплати покупцями вартості отриманих від позивача послуг. Оскільки товариство не отримало оплату за надані послуги під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вказані послуги не оподатковувались єдиним податком (відсутній об'єкт оподаткування), то, як наслідок, вартість таких послуг повинна бути оподаткована після переходу підприємством на загальну систему оподаткування, в період надходження таких коштів за загальним правилом. Так як дебіторська заборгованість перед позивачем у сумі 52002,00 грн. була погашена споживачами послуг у 4 кварталі 2006 року, то відповідно позивач повинен був включити цю суму до складу валових доходів за підсумками діяльності 4 кварталу 2006 року.

24 грудня 2007 року ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006682350/0, згідно підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Вест-Експрес» податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток в розмірі 32176,00 грн., у тому числі: 22983,00 грн. - за основним платежем, 9193,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що в порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач не включив до складу валового доходу за 4 квартал 2006 року, погашену у цьому періоді суму дебіторської заборгованості на загальну суму 47916,00 грн., оскільки вартість послуг, наданих позивачем під час перебування на спрощеній системі оподаткування, повинна була бути врахована ним після переходу на загальну суму оподаткування і в період надходження оплати за надані послуги вартість таких послуг повинна була бути включена до складу валового доходу в той період, коли така заборгованість була погашена, а саме у 4 кварталі 2006 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно не включив до складу валових доходів за 4 квартал 2006 року дебіторську заборгованість, що виникла у нього під час перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки в силу положень статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не був платником податку на прибуток, у зв'язку з чим, виходячи з правила першої події, товариство не повинно було формувати валові доходи за такою господарською операцією.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За визначенням, наведеним у пункті 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Положеннями підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

При цьому, відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, у разі, якщо компенсація вартості за товари (послуги), які були поставлені (надані) в період, коли такий платник не був платником податку на прибуток, відбувається в період, коли платник перейшов із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на загальну систему оподаткування, то за правилом першої події позивач не повинен був формувати валові доходи за вказаною господарською операцією.

Таким чином, позивач правомірно не включив до складу валового доходу за 4 квартал 2006 року дебіторську заборгованість, яка виникла у нього під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна