Ухвала суду № 50686079, 16.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Київ К/800/12866/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року

у справі № 2а-1180/12/1370 (137871/12)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» (далі - позивач, ТОВ «Інвестиції і консалтинг»)

до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Інвестиції і консалтинг» звернулось у лютому 2012 року до суду з позовом до Дрогобицької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0001101500, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 404 867,00 гривень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби його правонаступником Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 08.11.2011 року № 166/15-00/32323202, яким встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 5 404 867,00 гривень. Також перевіркою встановлено завищення позивачем суми отриманої податкової пільги з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 1 243 120,00 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0001101500, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на суму 5 404 867,00 гривень.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

З 1.01.2011 року набрав чинності ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Проте відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України розділ III («Податок на прибуток підприємств») цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

З дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий четвертий квартали 2011 року (пункт 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток застосовувалися норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, то ці питання регламентуватися нормами п. 6.1 ст. 6 цього Закону.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзацом другим п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 цього Закону. Зокрема, було встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у першому кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 1.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2010 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням першого кварталу 2011 року.

Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказані норми ПК України узгоджуються з положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами першого календарного кварталу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем в рядку 08 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року вказано від'ємне значення в сумі 6 283 856,00 гривень. При цьому, визначений в цьому рядку показник - це показник І кварталу 2011 року.

При розрахунку вищевказаного показника позивачем відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Враховуючи положення п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, позивач в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року переніс показник, відображений в рядку 08 декларації, складеної за І квартал 2011 року.

Судами вірно зазначено, що положення п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містять заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 1.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивач правомірно відобразив у складі витрат другого кварталу 2011 року в податковій декларації з податку на прибуток підприємства від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 6 283 856,00 гривень, отримане в першому кварталі 2011 року з врахуванням збитків 2010 року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року у справі № 2а-1180/12/1370 (137871/12) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. БухтіяроваСудді: (підпис) І.В. Приходько (підпис) Ю.І. Цвіркун