Ухвала суду № 50685586, 15.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1551/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Скуляк І.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Першотравневого відділу Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправною бездіяльність начальника Першотравневого відділу Державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ щодо неповідомлення позивача про результати розгляду скарги позивача від 11.12.2014 на постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45238164 від 28.10.2014 про стягнення з позивача виконавчого збору; визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Першотравневого відділу Державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП № 45238164 від 28.10.2014 про стягнення з позивача виконавчого збору на суму 153 451 грн.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13.08.2015 провадження по справі закрито. Роз'яснено позивачу, що для вирішення його позову йому слід звертатися до суду в порядку цивільної юрисдикції.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з подальшим направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи слідує, що 02.07.2015 позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови.

22 липня 2015 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду дану адміністративну справу передано до Першотравневого районного суду м. Чернівці.

Поряд з тим 13.08.2015 ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці провадження по справі закрито. Роз'яснено позивачу, що для вирішення його позову йому слід звертатися до суду в порядку цивільної юрисдикції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а дану справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки бездіяльністю державного виконавця державної виконавчої служби оскаржується саме під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Так, згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з поданої до суду позовної заяви, позивач оскаржує рішення органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Окрім цього, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" зазначив, що враховуючи приписи п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" справи щодо оскарження постав державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належить до компетенції адміністративних судів.

В порушення наведених норм, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дану адміністративну справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства, однак не навів мотивів з яких він прийняв таке рішення.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність між сторонами спору щодо виконання рішення в порядку цивільного судочинства, адже постанова про стягнення виконавчого збору є окремим виконавчим документом та рішенням державного виконавця, як суб'єкта владних повноважень, а тому на даний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів.

При розгляді даної справи, суду першої інстанції, з врахуванням наведених норм та положень КАС України, слід вирішити питання щодо предметної підсудності даного спору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 серпня 2015 року скасувати.

Справу направити до Першотравневого районного суду міста Чернівці для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

ОСОБА_4