Ухвала суду № 50685541, 17.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/624/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Домусчі С.Д.,

-ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Худик С.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

24 лютого 2015 року публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось з позовом до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, в якому просило скасувати рішення відповідача від 21.11.2014 року № 17404468 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул.Галицинівська,68, м.Миколаїв та зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на зазначену земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 15.03.2013 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10.09.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок зі всіма будівлями та спорудами, який розташований за адресою: вул.Галицинівська,68, м.Миколаїв, що знаходиться на земельній ділянці, площею 944 кв.м. ОСОБА_3 не зареєструвала право на земельну ділянку за вищезазначеною адресою, а тому, на підставі рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва, позивач вважає себе повноважною особою, для здійснення реєстрації земельної ділянки від її імені, для подальшої реалізації предмету іпотеки.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи що земельна ділянка за адресою вул.Галицинівська 68, м.Миколаїв не є предметом договору іпотеки, та рішенням Корабельного районного суду не визначено право позивача подавати від імені ОСОБА_3 заяву на проведення державної реєстрації земельної ділянки. Крім того відповідач зазначив, що згідно діючого законодавства ПАТ КБ «ПриватБанк» не надало жодних доказів, які б підтверджували його повноваження подавати документи для державної реєстрації з приводу земельної ділянки, розташованої за адресою вул.Галицинівська 68, м.Миколаїв.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015р. в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

10 вересня 2007 року ОСОБА_3 уклала з відповідачем іпотечний договір за яким, в забезпечення виконання іпотекодавцем зобовязань за кредитним договором, надала в іпотеку нерухоме майно, а саме цілий житловий будинок з усіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою вул..Галицинівська, 68, м.Миколаїв. Пунктом 8 та п. 35.4 договору визначено, що іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, і яка буде належати іпотекодавцю на праві власності.

У січні 2012 року, через невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, позивач звернувся з позовом до Корабельного районного суду м.Миколаєва з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок та земельну ділянку за адресою вул.Галицинівська, 68, м.Миколаїв.

15 березня 2013 року рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва позовні вимоги задоволені частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки цілий житловий будинок з усіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці площею 944 кв.м., що знаходиться за адресою вул..Галицінівська, 68, шляхом продажу предмета іпотеки, з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу та наданням інших повноважень ПАТ КБ «ПриватБанк», необхідних для вчинення продажу вказаного предмету іпотеки.

Позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 не зареєструвала належним чином право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою вул.Галицинівська, 68, м.Миколаїв. Через це, та для реалізації предмету іпотечного договору, 17.11.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію земельної ділянки на імя ОСОБА_3, для подальшого продажу предмету іпотеки, на підставі рішення суду від 15.03.2013 року.

21.11.2014 року рішенням відповідача № 17404468 позивачу відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_3, в зв'язку із зверненням неналежної особи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 повинна особисто звернутись з відповідною заявою до відповідача, або через представника, повноваження якого підтверджуються відповідним документами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна та регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відмовляючи позивачу в державній реєстрації права власності на земельну ділянку, відповідач послався на п.3 ч.1 ст.24 Закону № 1952-IV, яким передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо із заявою про державну реєстрацію звернулась неналежна особа.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).

Пунктом 10 та пунктом 11 цього Порядку встановлено, що заявник під час подання заяви особисто пред'являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу. У разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, предявляється документ, що підтверджує її повноваження. Під час подання заяви шляхом надсилання поштою справжність підпису заявника засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат".

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернутися з заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 може лише особисто вона або уповноважена нею особа.

Позивач не надав до суду належних доказів своїх повноважень представництва інтересів ОСОБА_3 щодо державної реєстрації земельної ділянки. Посилання позивача на рішення Корабельного районного суду, як на підставу для реєстрації за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, судова колегія вважає не мотивованим, оскільки предметом іпотечного договору є житловий будинок з усіма господарськими та побутовими спорудами. Земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, відповідно умов договору іпотеки, а також ст.6 Закону України "Про іпотеку", мала бути предметом іпотеки в разі оформлення іпотекодавцем, тобто ОСОБА_3, права власності на таку земельну ділянку.

Зазначені обставини враховані Корабельним районним судом м.Миколаєва при прийнятті рішення від 15.03.2013р. у справі № 2/1414/1062/2012 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, яким звертуто стягнення лише на житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані по вул.Галицинівська, 68, м.Миколаїв.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: С.Д.Домусчі

Суддя: О.О.Кравець