Ухвала суду № 50685534, 16.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 р. Справа № 815/4568/15

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Лукянчук О.В.

суддів Градовського Ю.М.

ОСОБА_1

при секретарі Аврамовій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Любашівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року у справі за поданням Любашівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Приватного підприємства Форсаж-Л про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И Л А :

11 серпня 2015 року о 10 год. 14 хв. до суду надійшло подання Любашівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Приватного підприємства Форсаж-Л, в якому заявник просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Приватного підприємства Форсаж-Л (код ЄДРПОУ 38147765) згідно рішення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.08.2015р. та прийняти рішення про його обґрунтованість.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року провадження по адміністративній справі закрито.

В апеляційній скарзі Любашівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що ПП «Форсаж-Л» зареєстровано 04.09.2013р. за №15411020000000605 та перебуває на обліку як платник податків в Любашівській обєднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області. При цьому автозаправна станція, що належить ПП «Форсаж-Л», до проведення перевірки якої відповідачем не допущено перевіряючих осіб, знаходиться за адресою: шоссе, с. Михайлівка, Новоодеський район Миколаївської області.

Рішення про застосування адміністративного арешту майна ПП «Форсаж-Л» прийнято Любашівською ОДПІ на підставі звернення головного державного інспектору юридичного сектору Любашівської ОДПІ за результатами розгляду матеріалів, отриманих від ГУ ДФС у Миколаївській області, які свідчили про недопуск посадових осіб Головного управління ДФС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки підприємства, підставою для якої став Наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області № 291 від 28 липня 2015 року про проведення фактичної перевірки.

ПП «Форсаж-Л», не погоджуючись із зазначеним наказом, звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування зазначеного наказу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2015р. відкрито провадження по справі №815/4633/15 за позовом Приватного підприємства Форсаж-Л (код ЄДРПОУ 38147765) до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області № 291 від 28 липня 2015 року про проведення фактичної перевірки та призначено судовий розгляд.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі за поданням ДПІ до ПП «Форсаж Л» щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, суд першої інстанції зазначив про те, що існує спір про право.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом подання є підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, застосованого на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна ПП "Форсаж Л» від 10.08.2015 року, прийнятого на підставі акту відмови у допуску посадових осіб ДПІ до проведення фактичної перевірки.

Як правильно враховано судом першої інстанції, 13.08.2015 року ПП Форсаж - Л звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області № 291 від 28 липня 2015 року про проведення фактичної перевірки .

14.08.2015 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду відкрито провадження № 815/4633/15 за вказаним адміністративним позовом та призначено адміністративну справу до судового розгляду.

При цьому, в обґрунтування доводів апеляційної скарги основним доводом апелянта є посилання на те, що на момент звернення Любашівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до суду з зазначеним поданням будь якій спір про право був відсутній .

Проте, даний довід відхиляється колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні норм процесуального права.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183- 3 цього Кодексу суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Враховуючи, що платник податків не погодився з призначенням фактичної перевірки та оскаржив наказ про призначення такої перевірки в судовому порядку, що стало підставою виникнення обставин для внесення відповідного подання, колегія суддів, вважає за неможливе розгляд подання в порядку, визначеному ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з наявністю спору про право.

За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки між сторонами існує спір про право, а тому висновок про закриття провадження у справі є обґрунтованим та відповідає положенням чинного законодавства, з чим погоджується колегія суддів.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів та не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Любашівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лукянчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В.Кравченко