Ухвала суду № 50685465, 10.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р.Справа № 820/2536/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Калитки О. М. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2015р. по справі № 820/2536/15

за позовом Управління пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі

до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачевському районі Закарпатської області (далі по тексту - позивач, УПФУ в м. Мукачевому та Мукачевському районі Закарпатської області) , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач, Московський ВДВС ХМУЮ ), в якому просить суд поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання до Червонозаводського відділу ДВС Харківського МУЮ виконавчий лист № 820/10676/13-а від 04.12.2013р., виданий Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з ПАТ "УкрСиббанк" на користь УПФУ в м. Мукачевому та Мукачевському районі Закарпатської області заборгованості у сумі 3848, 37 грн. та визнати неправомірними дії Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року по справі №820/2536/15 у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачевському районі Закарпатської області до Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій - відмовлено.

Роз'яснено позивачу, що із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу йому слід звернутись до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку, визначеному ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року по справі №820/2536/15; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у спірних правовідносинам державним виконавцем було порушено, зокрема, вимоги ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" п.3.8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій. З викладених підстав вважає постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження нечинною, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. у справі № 820/10676/13-а задоволений адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, проспект Московський, будинок 60, код ЄДРПОУ 09807750) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області (89600, м. Мукачево, вул. Миру, 151ж, р/р 25602303120699 у ПАТ "Держощадбанк", МФО 312356, код ЄДРПОУ 37857963) заборгованість зі сплати фінансової санкції в сумі 3848, 37 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили і судом був виданий виконавчий лист по даній справі.

Виконавчий лист був пред'явлений Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до виконання до Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції.

07.02.2014р. постановою державного виконавця Московського відділу ДВС ХМУЮ від 07.02.2014р. ВП № 41957795 відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Фактичною підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження слугувало пред'явлення стягувачем виконавчого документу не за місцем виконання рішення суду, оскільки проспект Московський, 60 (адреса боржника) знаходиться у Червонозаводському районі м. Харкова та обслуговується Червонозаводським ВДВС ХМУЮ.

Не погодившись із вказаною постановою державного виконавця, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання неправомірними дій Московського ВДВС ХМУЮ та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання до Червонозаводського відділу ДВС Харківського МУЮ виконавчого листа № 820/10676/13-а від 04.12.2013р., виданого Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з ПАТ "УкрСиббанк" на користь УПФУ в м. Мукачевому та Мукачевському районі Закарпатської області заборгованості у сумі 3848, 37 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності у державного виконавця правових підстав для прийняття спірної постанови від 07.02.2014року про відмову у відкритті виконавчого провадження

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Вимоги до виконавчого документа встановлені ст. 18 Закону України Про виконавче провадження. Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Підстави для відкриття виконавчого провадження перелічені в ст. 19 Закону України Про виконавче провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 25 вказаного Закону, державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 26 Закону України Про виконавче провадження визначено вичерпний перелік підстав для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 26 Закону встановлено, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, УПФУ в м. Мукачевому та Мукачевському районі Закарпатської області було пред'явлено виконавчий документ не за місцем виконання рішення суду, оскільки проспект Московський, 60 (адреса боржника) знаходиться у Червонозаводському районі м. Харкова та обслуговується Червонозаводським ВДВС ХМУЮ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у державного виконавця Московського відділу ДВС ХМУЮ підстав для прийняття постанови від 07.02.2014року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 41957795.

Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії виконавчого провадження №41957795, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 07.02.2014 року була відправлена стягувачу 07.02.2014 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_1

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що у спірних відносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність власних дій, які є предметом оскарження позивачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання до Червонозаводського відділу ДВС Харківського МУЮ виконавчого листу № 820/10676/13-а від 04.12.2013р., не може бути предметом судового розгляду в рамках даної адміністративної справи, а позивачу слід звернутися із вказаною вимогою в порядку, визначеному ст. 261 КАС України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року по справі №820/2536/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2015р. по справі № 820/2536/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 15.09.2015 р.