КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/3856/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 вересня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Ганечко О.М.,
Федотова І.В.,
при секретарі: Агаркові Б.М.
за участю: представника позивача Осадчого О.П. (довіреність від 09.06.2015),
представника відповідача Михайлюк-Філімонова Є.В.(довіреність від 04.09.2015),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до Державноїподатковоїінспекції у Солом'янськомурайоні Головного управління ДФС у містіКиєві про визнання протиправними та скасування рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр", звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішенняДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 06 жовтня 2014 року № 0007061504 та № 0007071504.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2015 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено камеральнуперевіркуподатковоїзвітностіпозивача з податку на прибуток за 2013 рік, за результатами якоїскладено акт № 4234/26-58-15-04-30-31202310 від 17.09.2014 року, згідно з висновкамиякого, позивачем занижено грошовезобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 300618,00 грн. та завищеновід'ємнезначенняоб'єктаоподаткуванняподатком на прибуток у розмірі 42060,00 грн.
На підставі акта перевірки 06.10.2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0007061504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 300618,00 грн. за основним платежем та у розмірі 75155,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0007071504, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 42060,00 грн., які є предметом цього позову.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що камеральнаперевіркапозивача, фактично проводилась відповідачем у періоддіїмораторію на їїпроведення, установленого ЗакономУкраїни "Про Держаний бюджет України на 2014 рік", як наслідок,протиправнідії не можутьматиправомірнихнаслідків.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 31 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2014 рік", перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, який є територіальним органом Міндоходів, не надано доказів надання Кабінетом Міністрів України дозволу на проведення перевірки позивача чи подання ним відповідної заявки на її проведення, тому ця перевірка є протиправною.
Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» та наказу Державної фіскальної служби від 13.08.2014 року №14 «Про організацію утворення територіальних органів Державної фіскальноїслужби», реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.
Постановою Кабінету Міністрів Українивід 13 серпня 2014 р. N 408 затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до якого державні податкові інспекції не входять.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що ДПІ як територіальний орган Державної фіскальної служби мала законне право на проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Арсенал - Центр» без отримання дозволу Кабінету Міністрів України.
Розглядаючи позовні вимоги по суті, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість.
Так, згідно з п. 75.1 ст. 75, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановленихцим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платникаподатків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на доданувартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згодаплатникаподатків на перевірку та йогоприсутністьпід час проведеннякамеральноїперевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результаті вкамеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Так, за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем порядку перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік).
В декларації з податку на прибуток за 2013 рік (реєстраційний №9091318525 від 17,04.2014) рядок 06.5 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року) дорівнює 4 100 777 грн.
В декларації з податку на прибуток за І1-ІV квартали 2011 (реєстраційний №9017209168 від 07.06.2013.) рядок 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) дорівнює 302 969 253 грн., рядок 07 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності) має від'ємне значення у сумі 3 455 142 грн.
Враховуючи те, що від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік (рядок 07 декларації) складає 1 509 421 грн. та 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік складає 863 785 грн. сума, що підлягає відображенню в складі витрат декларації за 2013 р. (рядок 06.5) повинна дорівнювати 2 373 206 грн. (1 509 421 грн.+ 863 758 грн.).
Таким чином, позивачем було порушено пункт 3 Підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат 2013 року на 1 727 571грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 42 060 грн,, заниження об'єкта оподаткування на 1685 511 грн. та відповідно -заниження податку на прибуток на 300 618 грн.
Також, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем заповнення декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, що призвело до заниження податку на прибуток.
Так, 07.06.2013 підприємством подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 (№9087670638), згідно якої задекларовано об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності р.07 «-» 1 509 421 грн. значення р.08 додатку ТП (розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню) до р.08 Декларації (об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню) задекларовано «-» 3 116 226 грн.. рядок 11 декларації у сумі 0 грн., рядок 14 у сумі 0 грн. Значення рядка 11декларації має дорівнюватисумі (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09 (при позитивному значенні) * 2 1 %). або (-1 509 421 (- 116 226)*21 %) =337 429грн.. Значення рядка 14декларації має дорівнювати сумі 337429 грн.
Відповідно доп.150.1 ст.150 Податкового кодексу України (чинного на момент проведення перевірки), якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування :за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком ідо повного погашення такого від'ємного значення.
Відповідно до пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент проведення перевірки) пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується, зокрема, у 2013 році таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи зІ півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сумапідлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах. За звітні (податкові ) періоди 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення , не погашених за 2012 податковий рік.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що позивачем було порушено пункт 150.1 ст. 150 та пункт 48.1. ст. 48 Податкового кодексу України, яким передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, а саме:
-від'ємне значення об'єкта оподаткування від діяльності, яка підлягає патентуванню, відшкодовано за рахунок доходів від діяльності, що не підлягає патентуванню;
-заповнення декларації; з податку на прибуток за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України №1213 від 28.09.2011, що призвело до заниження податку на прибуток на 337 429 грн.
Доводи позивача, що Перехідні положення Податкового кодексу не поширюються на спірні правовідносини, на погляд судової колегії, є хибними, крім того, відсутні підстави для застосування п.56.21 ст.56 ПК України, оскільки колізії норм права в даному випадку не вбачається.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести тіобставини, на якихґрунтуютьсяїївимоги та заперечення, крімвипадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідач як суб»єкт владних повноважень, довів суду, що діяв правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, в той час, як суд першої інстанції ухвалив судове рішення при неповному з»ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, що, в свою чергу, відповідно до п.1 ст.202 КАС України, є підставою для його скасування з ухваленням нового.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві- задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2015 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Постанова в повному обсязі складена 18 вересня 2015 року.
Головуючий суддя: Л.В.Губська
Судді: О.М. Ганечко
І.В.Федотов
Головуючий суддя Губська Л.В.
Судді:
Судове рішення № 50684196, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/3856/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: