Ухвала суду № 50676512, 16.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7542/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича (далі - відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач 2) про визнання дій відповідача 1 щодо розгляду скарги від 19.02.2015 року на постанову № 13 незаконними; зобов'язання відповідача 1 надіслати скаргу від 19.02.2015 року разом зі справою для розгляду відповідача 2; визнання бездіяльності відповідача 2 незаконною; зобов'язання відповідача 2 вирішити питання щодо притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства відповідача 1 за перевищення службових повноважень.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 26 травня 2015 року адміністративний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з пояснень позивача, 09.02.2015 року начальником управління ДАБІ у Миколаївській області Малієм К.А. було винесено постанову № 13 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800, 00 грн. за невиконання припису ІДАБК у Миколаївській області від 11.08.2014 року № 276 у відповідності до ст. 188-42 КпАП України.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач направив Голові Держархбудінспекції України скаргу від 19.02.2015 року в порядку ст. 288 КпАП України через управління ДАБІ у Миколаївській області, в якій просив скасувати постанову № 13 від 09.02.2015 року.

Листом від 25.02.2015 року № 1014-978-15 за підписом відповідача 1 позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування постанови від 09.02.2015 року № 13, оскільки остання відповідає вимогам чинного законодавства.

Вважаючи, що розгляд скарги від 19.02.2015 року безпідставно здійснювався відповідачем 1, позивач направив безпосередньо голові Держархбудінспекції України скаргу від 11.03.2015 року, в якій просив витребувати від управління ДАБІ у Миколаївській області скаргу від 19.02.2015 року разом з необхідними для її розгляду матеріалами, а також притягнути до відповідальності відповідача 1 за перевищення службових повноважень.

Своїм листом від 07.04.2015 року №40-501-19/3161 відповідач 2 повідомив позивача про те, що питання, які порушуються у скарзі від 11.03.2015 року, за інформацією управління ДАБІ у Миколаївській області є предметом судового розгляду, від результату якого залежить об'єктивність і правомірність прийняття відповідних рішень. Крім того, в зазначеному листі вказано, що розгляд питань, порушених у скарзі позивача від 11.03.2015 року, можливий лише після набрання законної сили судовим рішенням щодо спору ОСОБА_3

Вважаючи дії відповідача 1 щодо розгляду скарги від 19.02.2015 року та бездіяльність відповідача 2 щодо не розгляду скарги від 11.03.2015 року незаконними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КпАП України) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-42 КпАП України, згідно якої невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, необладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152-1, стаття 188-42).

Повноваженнями щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення наділені керівник та заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що розгляд скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення здійснюється вищестоящим органом (посадовою особою) або судом. У той же час можливості перегляду власного рішення про притягнення до адміністративної відповідальності у спірних правовідносинах положення чинного законодавства не закріплюють.

Так, всупереч вимогам наведеної статті, відповідачем 1 розглянуто матеріали скарги позивача від 19.02.2015 року та прийнято оформлене листом рішення від 25.02.2015 року № 1014-978-15. Чинне законодавство не наділяє особу, яка винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення, розглядати скаргу та цю ж постанову, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком колегії суддів першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача 1 щодо розгляду скарги від 19.02.2015 року на постанову від 09.02.2015 року № 13.

Частиною 2 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга на постанову від 09.02.2015 року № 13, адресована відповідачу 2, була направлена позивачем на адресу управління ДАБІ у Миколаївській області, тобто була подана в орган, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено приписами ч. 2 ст. 288 КпАП України.

Управлінням ДАБІ у Миколаївській області як суб'єктом владних повноважень не доведено вчинення будь-яких дій щодо направлення у триденний строк скарги позивача разом із справою до вищестоящого органу - ДАБІ України. З огляду на викладене, доводи позивача про необхідність покладення на відповідача 1 прямо передбаченого положеннями КпАП України обов'язку з направлення скарги разом зі справою до вищестоящого органу, уповноваженого її розглядати, є обгрунтованими.

Що стосується посилання позивача на допущення відповідачем 2 незаконної бездіяльності щодо нерозгляду належним чином скарги ОСОБА_3, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У скарзі від 11.03.2015 року позивач просив витребувати від управління ДАБІ у Миколаївській області скаргу від 19.02.2015 року разом із всіма необхідними матеріалами для її розгляду, а також притягнути відповідача 1 до відповідальності згідно чинного законодавства за перевищення службових повноважень.

Водночас, судом враховується, що ні положеннями КпАП України, ні приписами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцією України» не передбачено повноваження щодо витребування у нижчестоящого органу матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у той час як обов'язок направлення скарги разом зі справою імперативно покладено на орган, до якого така скарга подана.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача 1 надіслати скаргу позивача від 19.02.2015 року разом зі справою для розгляду відповідача 2 є належним та достатнім способом захисту прав особи, а тому підстави для визнання незаконною бездіяльності ДАБІ України щодо невитребування у відповідача 1 скарги та необхідних для її розгляду матеріалів відсутні.

Крім того, судом враховується, що за своєю суттю лист ДАБІ України від 07.04.2015 року № 40-501-19/3161 не є рішенням, прийнятим відповідачем 2 за результатами розгляду скарги позивача від 11.03.2015 року, а лише повідомленням про неможливість розгляду порушеного у скарзі питання до настання певної обставини, що, на думку, суду, свідчить про передчасність тверджень позивача про розгляд скарги від 11.03.2015 року з порушеннями вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян».

Що стосується вимог про зобов'язання відповідача 2 вирішити питання щодо притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства відповідача 1 за перевищення службових повноважень, суд звертає увагу на наступне.

Згідно пп.12 п.11 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцією України» голова Держархбудінспекції вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держархбудінспекції, керівників територіальних органів Держархбудінспекції, присвоює їм ранги державних службовців.

Таким чином, вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держархбудінспекції, керівників територіальних органів Держархбудінспекції, належить до виключної компетенції голови ДАБІ України.

З таких обставин, враховуючи, що до виключної компетенції голови ДАБІ України належить повноваження щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів Держархбудінспекції, покладання судом будь-яких обов'язків на відповідача 2 з цього питання є формою втручання у дискреційні повноваження керівника ДАБІ України, що в силу вищевикладеного є неприпустимим.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання оскаржуваних дій відповідача 1 протиправними та зобов'язання його вчинити певні дії.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малія Костянтина Анатолійовича - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.