Ухвала суду № 50676341, 10.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1592/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС- Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.06.15р. у справі №810/1592/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.03.15р. №0000383903.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивач в порушення Закону №266/95-ВР не подавав до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій, а відтак накладення штрафних санкцій - є правомірним.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДФС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку позивача у господарській одиниці - м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28ч, за результатами якої складено акт від 28.01.15р. №17/21-00/32294926.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. № 265/95-ВР, а саме: позивач не подавав до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій в кількості 270 випадків неподання звітності з 01.07.2013 року по 13.07.13р.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення 03.03.15р. №0000383903, яким на підставі п.9 ст. 17 Закону № 265/95-ВР до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 45 900 грн. (170 грн. х 270).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що модель РРО, яку використовував позивач не була вилучена з Реєстру у встановленому законодавством порядку; Законом від 21.06.13р. № 357-VII відсторочено настання відповідальності за неподання електронної звітності до 01.01.14р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднанні.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.

Порядок передачі інформації до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється Державною податковою службою України на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої Державною податковою службою України.

Відповідальність за недодержання вимог п. 7 ст. 3 № 265/95-ВР передбачена п.9 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу» від 02.12.10 р. №2756-VI із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 24.05.12р. №4834-VI відповідальність передбачена п.9 ст. 17 Закону № 265/95-ВР застосовується до суб'єктів господарювання починаючи з 1 липня 2013 року.

21.06.13р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» щодо відстрочення настання відповідальності за неподання електронної звітності № 357-VII (набрав законної сили 14.07.13р.), яким у розділі II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» цифри і слово « 1 липня 2013» замінено цифрами і словом « 1 січня 2014».

Таким чином, законодавець висловив свою позицію і продовжив строк, протягом якого не застосовувалась відповідальність за недодержання вимог п. 7 ст. 3 № 265/95-ВР передбачена п.9 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 01.07.13р. по 13.07.13р. у магазині за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28-ч, ТОВ «Фоззі-Фуд» використовувало реєстратори розрахункових операцій (далі РРО) моделі DATECS FP 3530 Т., що підтверджується копіями реєстраційних посвідчень із відміткою про взяття таких РРО на облік.

У період з 01.07.13р. по 08.07.13р. діяв Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений Наказом Міндоходів України від 04.06.2013 р. №144.

Згідно цього Державного реєстру у рядку 62 була зареєстрована модель РРО DATECS FP 3530 Т з версією внутрішнього програмного забезпечення, яка забезпечує передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС.

В період з 08.07.13р. по 13.07.13р. діяв Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений Наказом Міндоходів України від 08.07.2013 р. № 249.

Згідно цього Державного реєстру у рядку 127 була зареєстрована модель РРО DATECS FP 3530 Т з версією внутрішнього програмного забезпечення, що перенесені з першої частини Державного реєстру, оскільки не забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС відповідно до вимог, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.12р. № 1057, а з 01.10.13р, у разі невиконання цих вимог, будуть вилучені з Державного реєстру.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем вживались заходи щодо приведення вказаної касової техніки у відповідність до вимог Закону № 265/95-ВР шляхом звернення до виробника РРО з листами про доопрацювання внутрішнього програмного забезпечення РРО, однак нова версія внутрішнього програмного забезпечення РРО моделі DATECS FP 3530Т доопрацьована не була, за відсутності відповідного рішення Технічної комісії, яким мало б бути затверджена нова редакція Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з оновленою версією внутрішнього програмного забезпечення РРО вказаної моделі.

Податковим органом всупереч Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00р. №614, зареєстрованого в Мін'юсті 05.02.01р. за №105/5296 та наказу Міндоходів від 28.08.13р., яким Порядок викладено у новій редакції, не скасовано реєстрацію РРО, який використовував позивач у господарській діяльності, а відтак використання такого реєстратора не суперечило вимогам законодавства.

Отже, з огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не забезпечив можливості виконати п.7 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в період з 01.07.13р. по 13.07.13р., притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності є необґрунтованим.

За своєю правовою природою штрафні санкції застосовані спірним рішенням є адміністративно-господарськими. Таку позицію висловив Верховний суд України у справі № 21-391а12 у постанові від 18.12.12р.

Так, відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Верховний суд України у справі № 21-391а12 в постанові від 18.12.12р. зазначив, що на підставі частини другої статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Позивач вжив усіх заходів для приведення касової техніки у відповідність до вимог законодавства, тоді як орган Міністерства доходів та зборів України позбавив позивача такої можливості не затвердивши своєчасно оновлену версію програмного забезпечення, а тому підстави для відповідальності - відсутні.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.06.15р. у справі №810/1592/15 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.06.15р. у справі №810/1592/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 14.09.15р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.