Ухвала суду № 50676302, 15.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2259/15-а Головуючий у 1-й інстанції:Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач:Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Мєзєнцева Є.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року подання Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, заявник звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити подання про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 зареєстрована реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції 02 вересня 1999 року та з 05 вересня 1999 року знаходиться на обліку у ДПІ у м. Чернігові, як платник податків.

На підставі наказу від 06 липня 2015 року № 243 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 06 липня 2015 року № 261, від 06 липня 2015 року № 262 працівниками Головного управління ДФС у Чернігівській області призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до акту від 07 липня 2015 року № 8/21/2817116880, направлення на проведення перевірки вручено офіціанту ОСОБА_4 Однак, ОСОБА_4 відмовилася поставити підпис в направленні на перевірку.

Також встановлено, що відповідачем не було допущено посадових осіб позивача до проведення перевірки, про що останнім було складено Акт від 07 липня 2015 року про відмову від допуску до перевірки № 7/21/2817116880.

08 липня 2015 року ДПІ у м. Чернігові на підставі п.94.2.3 п.94.2 статті 94 ПК України до ФОП ОСОБА_3 застосовано умовний адміністративний арешт майна.

Згідно статті 62 ПК України одним із способів податкового контролю, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплата податків і зборів, є проведення перевірок платників податків.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки.

У п. 81.2 статті 81 ПК України закріплено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до п. 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Слід зазначити, що відповідно до п.94.2.3. статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно п. 94.6 статті 94 Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до вимог пп.94.6.2 п.94.6 статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Наведені вище норми законодавства, яким регулюється підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами. Так, на виконання покладених на нього функцій з огляду на положення пп. 20.1.17 п. 20.1 статті 20 ПК України, податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідача податковий борг відсутній.

Відповідно до п. 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Положеннями п.16.1.9 статті 16 ПК України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, встановлено обов'язок не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи, тобто, визначено обов'язок платника податку надавати податковим органам та їх службовим особам необхідну інформацію, документи та виконувати їх законні вимоги під час здійснення ними своїх повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка ФОП ОСОБА_3 призначена за адресою: АДРЕСА_1

Однак, відповідно до договору оренди приміщення під бар від 01 квітня 2015 року № 2, ФОП ОСОБА_3 орендує тільки приміщення для розміщення бару, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 57 кв.м. (п.п. 1.1 п. 1). Строк дії договору до 01 серпня 2015 року (п.п. 4.1 п. 4).

Іншу частину приміщення під кафе, згідно із наданим суду договором оренди приміщення від 01 квітня 2015 року, на правах оренди прийняв у користування ФОП ОСОБА_5, площею 123,5 кв.м. (п.п 1.1 п. 1 ). Строк дії договору до 01 серпня 2015 року (п.п. 4.1 п. 4).

Таким чином, судом встановлено, що приміщення за вищевказаною в наказі на проведення перевірки адресою, орендується різними суб'єктами господарської діяльності.

В актах про відмову у допуску до проведення перевірки від 07 липня 2015 року № 7/21/2817116880 та відмову від підписання направлень на перевірку від 07 липня 2015 року № 8/21/2817116880, особою, яка проводила розрахункові операції та відмовилась від вчинення даних дій зазначена офіціант ОСОБА_4

Судом першої інстанції встановлено та відповідачем не спростовано, що громадянка, яка вказана в актах, як така що відмовилась від писання направлень та така, котра не допустила до проведення фактичної перевірки, не перебувала у трудових відносинах зі ФОП ОСОБА_3 і не могла проводити розрахункові операції у відповідача. Згідно договору про виконання функцій офіціанта від 06 липня 2015 року, ОСОБА_4 працювала у співорендаря відповідача ФОП ОСОБА_5

За таких обставин, відмова ОСОБА_4 від підписання направлення на перевірку та допуску до фактичної перевірки не є підставою для застосування до відповідача заходів адміністративного арешту майна.

Доводи та посилання на норми законодавства, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, так як, не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять правомірності позиції відповідача.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.