Постанова № 50676271, 14.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2024/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівський області до Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівський області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС та складу ПММ Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' за адресою вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область; зобов'язання Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' (вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецький район. Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи: 14304732) зупинити експлуатацію АЗС та складу ПММ за адресою: вул. Гнідаша, 2, смт Десна, Козелецький район, Чернігівська область, з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до наказу Козелецького РВ УДСНС України у Чернігівській області №1 від 27.04.2015 та посвідчення на проведення перевірки від 10.06.2015 №7 провідним інспектором Козелецького РВ УДСНС України у Чернігівській області Шинкаренко О.О. 12 червня 2015 року проведено планову перевірку Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Під час здійснення перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту було встановлені наступні порушення:

- територія, будівлі і споруди АЗС та складу ПММ, резервуари не обладнані пристроями блискавкозахисту відповідно до вимог ДСТУ Б.2.5- 38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", чим порушено п. 1.21. розділу IV "Правила пожежної безпеки в Україні";

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. розділу IV "Правила пожежної безпеки в Україні";

- на території АЗС відсутній заземлювальний пристрій, чим порушено п. 10.8. розділу VI "Правила пожежної безпеки в Україні";

- дерев'яні конструкції покрівлі будівель складу ПММ та АЗС не оброблено вогнезахисним розчином, чим порушено п. 2.5. розділу III "Правила пожежної безпеки в Україні";

- майданчик для АЦ не огороджений по периметру бортиком висотою 0,2 м. Місце в'їзду (виїзду) на майданчик для АЦ виконано без похилого підвищення (пандуса) з ухилом 2%, чим порушено п. 10.1. розділу VI "Правила пожежної безпеки в Україні", п. 2.1.1. НАПБ Б.05.019-2005. "Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій";

- будівля АЗС не обладнана автоматичною пожежною сигналізацією, чим порушено п. 1.2. розділу V, п. 10.1. розділу VI "Правила пожежної безпеки в Україні", п. 12.6., Таблиця В1, Додаток В ДБН В.2.5-56-2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту.", п. 4.11. НАПБ Б.05.019-2005 "Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій";

- будівля складу ПММ не обладнана системою пожежегасіння, чим порушено п. 1.2. розділу V "Правила пожежної безпеки в Україні", п. 12.6., п.п. 14.9.-14.11. Таблиця В1, Додаток В ДБН В.2.5-56-2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту.".

За результатами перевірки інспектором Шинкаренко О.О. був складений Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 12.06.2015 № 8.

Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 12.06.2015 № 8 отримав 12.06.2015 особисто під підпис директор Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' Судак В.П., підпис і дата отримання відображені в акті.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить вжити заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС та складу ПММ Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' за адресові вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область та зобов'язати Державне підприємство ''Остерський військовий лісгосп'' (вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецький район. Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи: 14304732) зупинити експлуатацію АЗС та складу ПММ за адресою: вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відтак, згідно частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", вжиття заходів, про які просить позивач відбувається в іншому порядку, а саме за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Крім того, повноваження позивача самостійно приймати відповідні постанови та забороняти роботу підприємств, передбачені Інструкцією про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказ МНС від 21.10.2004 № 130 (далі - Інструкція №130).

Так, пункт 1.2 Інструкції № 130 визначає порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів передбачає порядок оформлення матеріалів при застосуванні органами держпожнагляду запобіжних заходів, права посадових осіб органів держпожнагляду, обов'язки керівників (власників) об'єктів під час застосування запобіжних заходів, порядок та умови їх застосування, а також здійснення контролю за дотриманням законності в цій сфері діяльності.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 130, головні державні інспектори з пожежного нагляду міст, селищ міського типу, районів у містах, районів, підрозділів пожежної охорони на договірних об'єктах мають такі самі права, які визначені в абзацах третьому, восьмому - десятому пункту 3.2 цієї Інструкції, тільки за письмовим рішенням територіального органу держпожнагляду (у кожному окремому випадку).

Вони також мають право самостійно зупиняти: об'єкти, перелік яких визначається територіальним органом держпожнагляду; проведення будівельно-монтажних робіт, нагляд за якими здійснюють місцеві органи держпожнагляду; реалізацію пожежонебезпечної продукції; роботу (експлуатацію) окремих приміщень, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції № 130, протягом п'яти робочих днів з дня складення акта планової (позапланової) перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог у сфері пожежної безпеки або вручення довідки за результатами перевірки інших підконтрольних об'єктів посадова особа органу держпожнагляду виносить постанову про застосування запобіжних заходів.

Таким чином, позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.

Натомість, судом встановлено, що за наслідками Акта перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 12.06.2015 №8 позивачем не було складено відносно відповідача припису, протоколу чи розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час його перевірки та зафіксованих в акті перевірки від 12.06.2015 №8, застосування до відповідача інших заходів реагування, що свідчить про не реалізацію позивачем належним чином наданих йому законом повноважень.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що зазначений закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Чинним Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані з захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду - щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Крім того, згідно з частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до абзацу 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Статтею 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, відповідно до частини першої статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не дотримано порядок застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки останній звернувся з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а не з позовними вимогами щодо обґрунтованості вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування, як того вимагають норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу адміністративного судочинства України.

Норми пункту 5 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, на які посилається позивач, чітко встановлюють можливість застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) лише у разі, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням. Таким чином, до повноважень позивача відноситься застосування таких заходів, а суд у таких відносинах може лише підтвердити обґрунтованість вжиття цих заходів.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівський області.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Проте, судом першої інстанції в порушення п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 КАС України не зазначено позиції відповідача, пояснень осіб, які беруть участь у справі, інших доказів, досліджених судом. Також, в мотивувальній частині відсутні встановлені судом першої інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів, мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався, що є порушенням норм процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 163, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства ''Остерський військовий лісгосп'' - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівський області - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.