Ухвала суду № 50672325, 08.04.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/844/13 Головуючий в суді 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 27 Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року квітня місяця 08 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого: Склярської І.В.

суддів:Цуканової І.В.

ОСОБА_2

при секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Суворовського районного суду міста ОСОБА_5 від 28 листопада 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Західінкомбанк до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 від імені якої діють законні представники: ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Західінкомбанк» звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки , посилаючись на те, що 08.06.2007 року між КБ «Західінкомбанк» ТОВ (після реорганізації - ПАТ "Західінкомбанк") та Приватним підприємцем ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 0806-07, згідно якого останньому було надано довгостроковий кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для розвитку підприємницької діяльності в розмірі 80000,00 грн. зі сплатою 19 % річних, з терміном користування до 08.06.2012 року.

18.10.2007 року між позивачем та ПП ОСОБА_6 підписано додаткову угоду №1 до договору № 0806-07, якою банк збільшив розмір кредитного ліміту на 25 000,00 грн. строком до 08.06.2012 року зі сплатою 19% річних. Разом з тим, додатковою угодою №2 від 15.07.2008 до договору № 0806-07 розмір кредитного ліміту ОСОБА_6 було збільшено на суму З0 000,00 грн. зі сплатою 25% річних. З метою забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 0806-07, 08.06.2007 року між ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, від імені якої діють законні представники матір - ОСОБА_7 та батько - ОСОБА_6, та позивачем укладено договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є двокімнатна квартира загальною площею 49,10 кв.м., житлова площа 27,38 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві приватної спільної сумісної власності. Так як відповідачем було порушене зобовязання, станом на 25.06.2012 року по кредитному договору № 0806-07 від 08.06.2007 року склалася заборгованість 214126,40 грн., яка складається: поточна заборгованість за кредитом 135 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками 34 222,12 грн., пеня нарахована на суму прострочених відсотків - 3 519,03 грн., пеня нарахована на прострочену заборгованість по кредиту - 885,25 грн., штраф у розмірі З0 % від простроченої суми боргу - 40500,00 грн., після уточнення позовних вимог, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, двокімнатну квартиру, загальною площею 46,10 кв. м., житловою площею - 27,38 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. належну ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Західінкомбанк» за кредитним договором № 0806-07 від 08.06.2007 р. станом на 06.09.2012 р. в розмірі 220603, 38 грн.

Заочним рішенням Суворовського районного суду міста ОСОБА_5 від 28 листопада 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу банк доводи апеляційної скарги не визнає, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради вважає рішення суду першої інстанції таким, що порушує права неповнолітньої дитини, а тому є незаконним.

Заслухавши доповідача, осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з підстав законності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, 08.06.2007 року між КБ «Західінкомбанк» ТОВ (після реорганізації - ПАТ "Західінкомбанк") та Приватним підприємцем ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 0806-07, згідно якого останньому було надано довгостроковий кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для розвитку підприємницької діяльності в розмірі 80000,00 грн. зі сплатою 19% річних, з терміном користування до 08.06.2012 року.

З метою забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 0806-07, 08.06.2007 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, від імені якої діють законні представники матір - ОСОБА_7 та батько - ОСОБА_6, та позивачем укладено договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є двокімнатна квартира загальною площею 49,10 кв.м., житлова площа 27,38 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві приватної спільної сумісної власності(а.с.19-21).

У звязку з підписанням додаткових угод №1, №2, умови кредитного договору № 0806-07 змінювалися. Тому між банком та відповідачами 18.10.2007 року та 15.07.2008 року було підписано договори про внесення змін до вищевказаного іпотечного договору.

Укладення договору іпотеки квартири, співвласником якої є малолітня ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено з дозволу органу опіки та піклування, яке надано рішенням виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради №65 від 11 травня 2007року ( а.с.24). Також зазначений орган повідомлявся банком про порушення виконання зобовязання та умов договору іпотеки (а.с.35).

Відповідно до п. 6.2.1 Іпотечного договору у разі порушення Іпотекодавцями умов, встановлених цим Договором та/або порушення Позичальником будь-якої з умов кредитного договору та додаткових до нього договорів, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, передбаченого кредитним договором та додатковими до нього договорами, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки (а.с. 20). Сторонами не заперечується невиконання рішення суду від 03 квітня 2012 року про стягнення заборгованості за кредитним договором ( а.с.66-69).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, заборгованість ОСОБА_6 станом на 06.09.2012 року складала 220603,38 грн., яка складається: поточна заборгованість за кредитом 135 000,00 грн., поточні відсотки 424,18 грн., прострочена заборгованість за відсотками 37 361,05 грн., пеня нарахована на суму прострочених відсотків 2449,30 грн., пеня нарахована на прострочену заборгованість по кредиту 4868,58 грн., штраф у розмірі 30 % від простроченої суми боргу - 40500,00 грн.

Банком на адресу позичальника та іпотекодавців направлені повідомлення про необхідність виконати зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 40-47).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

Згідно із ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності права банку вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки зобов'язання не припинилося, а тому відповідно до ст. 526 ЦК України, статей 3, 33, 39 Закону України «Про іпотеку» наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру відповідачів за адресою: АДРЕСА_1, з метою погашення заборгованості за кредитом.

На думку колегії суддів, помилковими є доводи апеляційної скарги про закінчення строку дії кредитного договору 08 листопада 2011року - датою використання права на дострокове стягнення, оскільки строк дії кредитного договору встановлений п.6 договору, термін користування кредитними коштами встановлений до 08 червня 2012 року .

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення строків позовної давності для стягнення пені та штрафу, оскільки, вимоги про стягнення цих сум заявлені в межах строку позовної давності з урахуванням строку дії договору та терміну повернення кредитних коштів - 08 червня 2012 року, а також без врахування періоду за який стягувалася пеня станом на 08 червня 2011року за рішенням суду від 03 квітня 2012 року (а.с.68-69).

Як зазначив представник банку в суді апеляційної інстанції, нарахування штрафу в розмірі 30% від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень здійснено відповідно до п.4.2.10 за порушення умов кредитного договору, які полягають у порушенні строку повернення кредитних коштів 08 червня 2012року, після настання якої у банку виникло право на стягнення штрафу.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги про неправомірне нарахування штрафу та закінчення строку позовної давності для його нарахування є необґрунтованими та колегією суддів не приймаються до уваги.

Посилання апелянта на те, що відповідно до ст. 32 ЦК України, ст. 177 СК України, ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» звернення стягнення на предмет іпотеки, для задоволення вимог позивача, яке частково належить дитині недопустимо, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявне рішення виконавчого комітету Суворовської районної у місті ОСОБА_5 від 11.05.2007 року № 65, про дозвіл укладення ОСОБА_6, ОСОБА_7 договору іпотеки на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, співвласником якої є їхня малолітня дочка, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24). Також відповідно до п.3.6. договору іпотеки, іпотекодавці гарантували що цей іпотечний договір не суперечить інтересам та не порушує прав малолітніх або неповнолітніх дітей та вчиняються за попередньою згодою органу опіки та піклування., у звязку з чим, колегія суддів не вбачає порушення вищезазначених норм закону.

Доводи апеляційної скарги щодо підписання додаткових угод до договору іпотеки при збільшенні обсягу відповідальності без дозволу органу опіки та піклування, що на думку апелянта є порушенням, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки для здійснення правочину стосовно нерухомого майна була отримана згода зазначеного органу, додаткові угоди змін щодо предмету іпотеку не вносили. Відповідно до ст..11 Закону України «Про заставу», ст..ст.1,11 Закону України «Про іпотеку», ст..546 ЦК України, іпотекодавець відповідає перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобовязання в межах вартості іпотеки, а тому підвищення відсоткової ставки за кредитним договором без його повідомлення не впливає на його права та обовязки як іпотекодавця.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про припинення іпотеки, оскільки зобовязання припиняється виконанням проведеним належним чином ( ст..599 ЦК України), та з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). У правовідносинах, що виникли між сторонами, з урахуванням вищевикладених обставин, зобовязання не припинено.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що не підтверджені належними доказами, не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, та не спростовують мотивованих висновків суду.

Порушень норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста ОСОБА_5 від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді