Постанова № 5067072, 24.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.09.09Справа №2а-4602/09/8/0170 (17:00) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сімферопольська міська рада

про скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача Кравчук Інна Анатолівна, довіреність б/н від 24.09.08р.;

від відповідача Кадиров Усеін Ібрамович, довіреність №35/10-0 від 23.03.09р. у справі;

від третьої особи Халаімов Володимир Геннадійович, довіреність №24/01-55/1680 від 01.07.09р.

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.09р. №0002302301/0 про нарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у м. Сімферополі на загальну суму 162754,30грн. та штрафних санкцій у розмірі 81377,19грн.; зобов'язання Сімферопольської міської ради укласти додаткову угоду до договорів оренди земельних ділянок №2-589 та №2-588 від 26.05.05р. та зареєструвати їх нотаріально.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведеної відповідачем перевірки та визначенні податкових зобовязань відповідачем порушенні норми чинного законодавства, що є підставою для скасування податкового повідомлення рішення від 05.03.09р. №0002302301/0, оскільки між позивачем та Сімферопольською міською радою, відповідно до вимог діючого законодавства, були укладені договори оренди земельних ділянок №2-589 та №2-588 від 26.05.05р. Наведеними договорами визначені суми орендної плати. Зміни щодо розміру орендної плати у вищенаведені договори не вносилися. Враховуючи вищенаведені обставини позивач вважає, що у період що перевірявся, ним вірно визначалися суми орендної плати у податкових розрахунках, виходячи з умов договорів оренди земельних ділянок №2-589 та №2-588 від 26.05.05р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.09р. відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сімферопольську міську раду, призначено попереднє судове засідання на 04.06.09р.

02.06.09р. до суду надійшло клопотання від позивача про часткову відмову від позовних вимог до Сімферопольської міської ради про зобов'язання укласти додаткову угоду до договорів оренди земельних ділянок №2-589 та №2-588 від 26.05.05р. та зареєструвати їх нотаріально.

У попереднє судове засідання, що відбулося 04.06.09р., відповідач надав заперечення на позов, у яких повідомляє суду, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України і підстав для його скасування немає, оскільки Рішенням 21-ої сесії Сімферопольської міської ради V скликання № 264 від 24.05.2007 року “Про орендну плату за землю по м. Сімферополю” з 01.06.2007 року встановлені нові коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати по м. Сімферополю, проте позивачем нараховувались податкові зобовязання з орендної плати за землю по старих ставках, внаслідок чого ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було донараховане податкове зобовязання по орендній платі за землю в сумі 162754,30грн., в тому числі за жовтень грудень 2007р. 31829,70грн., за 2008р. 130924,60грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 81377,19грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.09р. закінчено підготовче провадження та справу призначено до розгляду на 02.07.09р.

У судове засідання, що відбулося 02.07.09р., позивач надав пояснення до заперечень, у яких повідомляє суду, що наполягає на задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.09р. №0002302301/0.

У судовому засіданні, що відбулося 20.08.09р. судом був допитаний свідок ОСОБА_1, (спеціальне звання-інспектор податкової служби І рангу, посада головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за місцевими, ресурсними (рентними) та неподатковими платежами управління податкового контролю юридичних осіб), посвідчення серія УКР №003937 від 05.09.08р.

По суті позовних вимог свідок пояснив, що вважає позовні вимоги не обґрунтованими а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки Рішенням 21-ої сесії Сімферопольської міської ради V скликання № 264 від 24.05.2007 року “Про орендну плату за землю по м. Сімферополю” з 01.06.2007 року встановлені нові коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати по м. Сімферополю. Вищенаведене рішення було опубліковано в офіційному засобі масової інформації газети «Южаня столица» від 15-21.06.07р. №24 (805), тоді як в самому тексті рішення було вказано, що рішення вступає в силу з моменту опублікування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.09р. прийнято часткову відмову позивача - Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" від позову до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій, у частині позовних вимог про зобов'язання Сімферопольської міської ради укласти додаткову угоду до договорів оренди земельних ділянок №2-589 та №2-588 від 26.05.05р. та зареєструвати їх нотаріально; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Сімферопольської міської ради укласти додаткову угоду до договорів оренди земельних ділянок №2-589 та №2-588 від 26.05.05р. та зареєструвати їх нотаріально.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Кримта ДПА в АРК на підставі направлення від 29.01.09р. № 159/23-2 була проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07р. по 31.12.08р., в результаті якої складений акт перевірки №1838/23-2/00293350 від 24.02.09р. (а.с.46-54).

Відповідно до п.5 Висновків акту перевірки №1838/23-2/00293350 від 24.02.09р., перевіркою встановлені порушення ст.ст.2, 5 Закону України „Про плату за землю", рішення Сімферопольської міської ради № 264 від 24.05.07р. «Про орендну плату за землю по м. Сімферополю, донараховане податкове зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 162754,30грн., у тому числі за червень грудень 2007р. 31829,70грн., за січень-грудень 2008р. 130924,60грн. (а.с.53).

За результатами проведеної перевірки на підставі акту перевірки №1838/23-2/00293350 від 24.02.09р. було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.03.09р. №0002302301/0 на суму 244131,57грн., яким за порушення ст.ст. 2, 3 Закону України „Про плату за землю", згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачу донараховано орендну плату з юридичних осіб в розмірі 162754,38грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 81377,19грн. (а.с.8).

Не погодившись з висновками акту перевірки №1838/23-2/00293350 від 24.02.09р. та податковим повідомленням-рішенням від 05.03.09р. №0002302301/0 позивач просить суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський склотарний завод" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 05.06.1996 року з ідентифікаційним кодом 00293350, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7).

Судом також встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський склотарний завод" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.6).

Таким чином, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський склотарний завод"є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

"У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що на підставі Законів України «Про оренду землі», «Про місцеве самоврядування в Україні» та на виконання рішення 25-ої сесії Сімферопольської міської ради ІV скликання № 378 від 18.02.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський склотарний завод"та Сімферопольською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки №2-588 від 26.05.05р., відповідно до якого Сімферопольська міська рада надає у тимчасове платне користування земельну ділянку площею 0,1441га для експлуатації та обслуговування існуючого заводу, що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Індустріальна, 41 (а.с.11-15).

Судом встановлено, що вищенаведений договір посвідчений державним нотаріусом Першої Сімферопольської нотаріальної контори АРК, України Леоновою О.В. 26.05.2005р. та зареєстрований в реєстрі за №2-588 (зворотній бік а.с.15).

Відповідно до п.2.2 договору №2-588 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 167802,00грн. (а.с.12).

Відповідно до розділу 4 договору №2-588 орендна плата складає 16787,65грн за 5 років та перераховується щомісячно до 15 числа місяця за звітним місяцем в сумі 279,79грн. на місяць з проведенням індексації орендної плати (зворотній бік а.с.12).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.4.3 договору №2-588 розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін, всі зміні, що вносяться до договору повинні бути оформлені додатковою угодою (зворотній бік а.с.12).

Судом також встановлено, що на підставі Законів України «Про оренду землі», «Про місцеве самоврядування в Україні» та на виконання рішення 25-ої сесії Сімферопольської міської ради ІV скликання № 378 від 18.02.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський склотарний завод"та Сімферопольською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки №2-589 від 26.05.05р., відповідно до якого Сімферопольська міська рада надає у тимчасове платне користування земельну ділянку площею 3,3745га для експлуатації та обслуговування існуючого заводу, що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Індустріальна, 41 (а.с.30-34).

Судом встановлено, що вищенаведений договір посвідчений державним нотаріусом Першої Сімферопольської нотаріальної контори АРК, України Леоновою О.В. 26.05.2005р. та зареєстрований в реєстрі за №2-589.

Відповідно до п.2.2 договору №2-589 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 3929538,00грн. (а.с.12).

Відповідно до розділу 4 договору №2-589 орендна плата складає 1965646,25грн. за 25 років та обчислюється наступним чином: щомісячно до 15 числа місяця за звітним місяцем в сумі 6552,15грн. на місяць з проведенням індексації орендної плати (зворотній бік а.с.31).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.4.3 договору №2-589 розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін, всі зміні, що вносяться до договору повинні бути оформлені додатковою угодою (зворотній бік а.с.34).

Перевіркою встановлено, що позивач у період з 01.10.07р. по 31.12.08р. надавав податкові розрахунки по орендній платі за землю до ДПІ у м. Сімферополі АРК і сплачував податок до місцевого бюджету Залізничного району м. Сімферополя, за місцем розташування земельної ділянки.

Перевіркою також встановлено, що за період з 01.10.07р. по 31.12.08р. задекларовано орендної плати за землю до ДПІ у м. Сімферополі АРК у сумі 108441,78грн. за договорами оренди земельних ділянок № 2-588, № 2-589 від 26.05.09р. (а.с.49).

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових розрахунках по орендній платі за землю за період з 01.10.07р. по 31.12.08р. встановлено наступне.

Відповідно до Рішення Сімферопольської міської ради № 264 від 24.05.2007 року “Про орендну плату за землю по м. Сімферополю” з 01.06.2007 року встановлені коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати по м. Сімферополю (а.с.45).

Відповідно наданим до перевірки розрахункам по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності платником не застосовані нові коефіцієнти до ставок орендної плати за землю відповідно до Рішення Сімферопольської міської ради № 264 від 24.05.2007 року “Про орендну плату за землю по м. Сімферополю”. Дане рішення було опубліковане в офіційному засобі масової інформації газети «Южная столица» від 15-21.06.07р. №24 (805).

Відповідно до листа управління економіки та регіональної політики Сімферопольської міської ради №02-01/182Р від 05.02.09р. (відповідь на запит ДПІ у м. Сімферополі від 03.02.09р. №1395/9/23-9) орендна плата за земельні ділянки, розташовані в м. Сімферополі по вул. Індустріальній, 41, складає:

-за земельну ділянку площею 3,3745га за період з 01.06.07р. по 31.12.07р. 16956,86грн. в місяць, за період з 01.01.08р. по 31.12.08р. 17434,92грн. в місяць;

-за земельну ділянку площею 0,1441га за період з 01.06.07р. по 31.12.07р. 724,10грн. в місяць, за період з 01.01.08р. по 31.12.08р. 744,52грн. в місяць (а.с.50,51).

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про заниження орендної плати за землю в сумі 162754,30 грн. стосуються періоду користування земельними ділянками за період жовтень - грудень 2007 року в сумі 31829,70грн., січень-грудень 2008 року в сумі 130924,60грн. (а.с.51).

Такі висновки ДПІ у м. Сімферополі засновані на тому, що Рішенням 21-ої сесії Сімферопольської міської ради V скликання № 264 від 24.05.2007 року “Про орендну плату за землю по м. Сімферополю” з 01.06.2007 року встановлені нові коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати по м. Сімферополю, проте позивачем нараховувались податкові зобовязання з орендної плати за землю по старих ставках, встановлених вищенаведеними договорами.

Суд вважає таки доводи відповідача та свідка неспроможними з наступних підстав.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” N 161-XIV від 06.10.1998 року оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч.2 ст. 4 Закону України “Про оренду землі”).

Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 статті 21 Закону України “Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Закон України “Про плату за землю” визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до положень абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про плату за землю” оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Згідно до ст. 13 Закону України “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 19 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору.

Тобто у даному випадку позивач вірно визначив договірну природу спірних правовідносин, визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою передбачається договором оренди земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи, позивач та Сімферопольська міська рада уклали вищенаведені договори оренди землі, де визначено розміри орендної плати за користування земельною ділянкою з урахуванням індексації орендної плати.

Судом встановлено, що зміни до договорів оренди земельної ділянки щодо збільшення розміру орендної плати за землю не вносились, додаткові угоди не укладались та не реєструвались у відповідному порядку.

Інших умов збільшення розміру орендної плати законами України не передбачено, у тому числі і за рішенням податкового органу.

Натомість позивач сумлінно здійснював декларування та сплату орендної плати у розмірах, передбачених наведеними договорами.

При цьому суд зазначає, що орендна плата за землю, незважаючи на віднесення її до обовязкових загальнодержавних податків і зборів (ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”) має іншу правову природу ніж інші податки та збори, розмір та порядок визначення яких встановлюється нормативними актами.

З аналізу законів України, що встановлюють правила та порядок користування земельними ділянками випливає, що орендна плата за користування земельними ділянками має договірне походження. Таким чином, встановлення розміру орендної плати за користування земельними ділянками в порядку та у спосіб, встановлений нормативними актами України, є функціями тільки органів місцевого самоврядування та не можуть здійснюватися іншим способом ніж внесенням змін в договір оренди земельної ділянки.

Стосовно умов договору оренди необхідно зазначити, що перегляд орендної плати може бути зроблений тільки при наявності волевиявлення та досягнення домовленості щодо внесення змін в договір. Тобто розмір орендної плати не може бути підвищений автоматично, оскільки це не відповідає нормам Закону України “Про оренду землі” та Закону України “Про плату за землю”.

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України “Про плату за землю” в частині заниження розміру орендної плати за земельну ділянку в сумі 162754,30грн. стосуються періоду користування земельними ділянками за період жовтень - грудень 2007 року в сумі 31829,70грн., січень-грудень 2008 року в сумі 130924,60грн. є необґрунтованими, в звязку з чим суд вважає донарахування податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 162754,30грн. безпідставним.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України “Про плату за землю”).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, підпунктом “б”пункту 4.2.2. якого зазначено обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. У цьому разі, згідно з п. 17.1.3., такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стало порушення відповідачем п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тобто донарахування податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 162754,30грн.

Враховуючи те, що суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведеної суми податкового зобовязання, нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.

Відповідно до ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.03.09р. №0002302301/0.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до акту перевірки №1838/23-2/00293350 від 24.02.09р. донараховано податкове зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 162754,30грн., тоді як у спірному податковому повідомленні рішенні основний платіж визначено у сумі 162754,38грн.

Судом встановлено, що позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.09р. №0002302301/0 про донарахування суми податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у м. Сімферополі на загальну суму 162754,30грн. та штрафні санкції -81377,19грн.

Розглянувши спірне податкове повідомлення рішення суд встановив, що позивачем допущена помилка при вказівці загальної суми податкового повідомлення-рішення від 05.03.09р. №0002302301/0 .

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, приймаючи до уваги, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК від 05.03.09р. №0002302301/0 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у м. Сімферополі на загальну суму 244131,57грн., з яких 162754,38грн. основний платіж та 81377,19грн. - штрафні санкції повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 24.09.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 29.09.2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК від 05.03.09р. №0002302301/0 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у м. Сімферополі на загальну суму 244131,57грн., з яких 162754,38грн. основний платіж та 81377,19грн. - штрафні санкції.

3.Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський склотарний завод" (95051, АРК, м. Сімферополь, вул. Індустріальна, 41, ЄДРПОУ 00293350, р\р 26008300001686, СФ АКБ «Форум» у м. Сімферополі, МФО 344890) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03гривні 40 копійок.

4.Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.