Постанова № 50670615, 27.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року справа №2а-20946/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів: Геращенка І.В.,Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі № 2а-20946/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглебудсервіс» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області про визнання недійсними податкові повідомлення рішення від 19.11.2009 року № 0000342342/0, № 0000352342/0 і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.11.2009 року № НОМЕР_1 та визнання протиправним проведення перевірки, за результатами якою складено акт № 369/23-11-1-23344334 від 12.11.2009 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглебудсервіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області про визнання недійсними податкові повідомлення рішення від 19.11.2009 року № 0000342342/0, № 0000352342/0 і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.11.2009 року № НОМЕР_1 та визнання протиправним проведення перевірки, за результатами якою складено акт № 369/23-11-1-23344334 від 12.11.2009 року,.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що посадовими особами державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт № 369/23-11-1-23344334 від 12.11.2009 року та на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 19.11.2009 року № 0000342342/0, № 0000352342/0, а також прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.11.2009 року № НОМЕР_1 за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Позивач вважає, що відповідачем порушений порядок проведення перевірки та порядок оформлення результатів документальних, невиїзних документальних та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, невірно розраховані штрафні санкції по податкам за прибуток та додану вартість, пропущені строки для притягнення до адміністративно господарських санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року (а.с.206-211) позов було задоволено, внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року №0000342342/0 та №0000352342/0 і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 листопада 2009 року №0000042240 Державної податкової інспекції у місті Димитрові; визнано протиправним проведення Державною податковою інспекцією у місті Димитрові перевірки, за результатами якої складено акт № 369/23-11-1-23344334 від 12 листопада 2009 року. Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ «Вуглебудсервіс» суму судового збору в розмірі 3,40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, співробітниками ГУ МВС України в Донецькій області, с посиланням на те, що працівники підприємства ВП «Шахта Білицька» ДП «Добропіллявугілля» викрадали гірничошахтне обладнання та перевезли його для подальшої реалізації на територію позивача, було проведено обшук в приміщеннях товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглебудсервіс» (далі ТОВ «Вуглебудсервіс») та вилучено усі документи, майно та печатки позивача.

Державною податковою інспекцією у м. Димитрові (далі ДПІ У м. Димитрові) у приміщенні відділу «ВВС та ОП ПО СУГУМВС» ГУ МВС України в Донецькій області за адресою м. Красноармійськ, вул. Фрунзе, 7 проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт № 369/23-11-1-23344334 від 12.11.2009 року по документам згідно протоколу обшуку б/н від 04.09.2009 року.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року № 0000342342/0, яким відповідач визначив позивачу суму податкового зобовязання за податком на прибуток на загальну суму 57928,00 грн. (у тому числі за основним платежем 30551,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27377,00 грн.); повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року №0000352342/0, яким відповідач визначив позивачу суму податкового зобовязання за податком на додану вартість на загальну суму 107119,00 грн. (у тому числі за основним платежем 20000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 87119,00 грн.); рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 листопада 2009 року №0000042240 на суму 329655,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав неправомірним дії податкового органу з проведення позапланової перевірки, оскільки фактично проводилась планова перевірка вдруге за рік поза місцезнаходженням субєкта господарювання,крім того не виникло обставин для проведення позапланової перевірки та порушено порядок оформлення результатів позапланової перевірки.

Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

29.09.2009 року від Державної податкової адміністрації в Донецькій області листом за № 13523/123-4133 до ДПІ у м. Димитрові для виконання надійшла постанова ГУВС України в Донецькій області про призначення перевірки ТОВ «Вуглебудсервіс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2008 року , в якому викладена інформація щодо взаємовідносин суб'єктів підприємницької діяльності з ВП «Шахта Беліцька» ДП «Добропіллявугілля»( а.с.194-195).

Державною податковою інспекцією у м. Димитрові (далі ДПІ У м. Димитрові) був направлений до позивача запит № 10303/10/23-13 від 05.10.2009 року щодо надання документів, які підтверджують фінансово - господарські відносини TOB «Вуглебудсервіс з ВП «Шахта Білецька» ДП «Добропіллявугілля» за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року ( а.с.111). На цей запит TOB «Вуглебудсервіс» надало відповідний лист № 75 від 09.10.2009 року у якому було зазначено, що TOB «Вуглебудсервіс» не має ніяких договірних відносин з ВП «Шахта Беліцька» ДП «Добропіллявугілля» та повідомила, що надати будь-яку документацію щодо підтвердження ведення фінансово-господарської діяльності між підприємством та з ВП «Шахта Білецька» ДП «Добропіллявугілля» не має можливості, оскільки всі документи підприємства, включаючи печатку та штамп на підставі протоколу обшуку від 04.09.2009 року були вилучені співробітниками Красноармійського відділу УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області ( а.с.60-68,112).

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу», якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, податковий орган має провести позапланову виїзну перевірку на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Колегія суддів погоджує доводи апелянта про те, що в Законі України «Про державну податкову службу» не вказано місце проведення позапланової перевірки, а тому не має підстав вважати порушенням проведення перевірки всіх документів , які підтверджують фінансово-господарську діяльність позивача у перевіряємий період, в приміщенні правоохоронного органу, яким вони вилучались на підставі протоколу обшуку.

Відповідно до п. 1.6 ч. 1 Наказу ДПА України від 27.05. 2008 № 355 обґрунтовані - пропозиції щодо необхідності проведення позапланової виїзної перевірки оформлюються доповідною запискою за підписом керівника підрозділу, який відповідно до функціональних обов'язків має інформацію, що може бути підставою для проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до чинного законодавства.

22.10.2010 року заступник начальника ДПІ у м. Димитрові звернувся з доповідною запискою до начальника інспекції з пропозицією проведення позапланової перевірки позивача( а.с.202).

З матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача була проведена на виконання Наказів керівника податкового органу № 287 від 23.10.2009 року та № 299 від 30.10.2009 року у відповідності до вимог п. 5 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу» у звязку з тим, що позивач не надав документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит ДПІ у м. Димитрові ( а.с.101,103).

Перевіркою був охвачений період який раніше не перевірявся, тобто з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року. Направлення на перевірку № 0760 від 23.10.2009 року та № 0772 від 30.10.2009 року було вручено 23.10.2009 року під підпис директору TOB «Вуглебудсервіс» ОСОБА_4,а 30.10.2009 року головному бухгалтеру ОСОБА_5, що підтверджується розписками , що підтверджує обізнаність посадових осіб позивача про факт проведення позапланової перевірки, яка проводилась з відома директора в приміщенні відділу ВВС та ОП ПО СУ ГУМВС України в Донецькій області, що також підтверджується записом в акті перевірки (а.с.14,109, 110).

Відповідно до п. 1.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року (надалі - Порядок) - позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами.

Згідно п. 1.3 ч. 1 Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року - за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства -довідка. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правомірним складання відповідачем за наслідками позапланової перевірки відповідного акту, оскільки у позивача були встановлені порушення податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" - органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєкта підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ платників податків.

Згідно Наказу ДПА України від 11.09.2008 року № 584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення» складається Акт про результати планової/позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Висновки акту ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку , оскільки відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (п. З ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ). При перевірці валових доходів та валових витрат були використані регістри аналітичного обліку , а тому колегія суддів не вбачає порушень у використанні документації під час перевірки та надання висновків за результатами її проведення , оскільки інших документів , зокрема первинних документів на які посилається позивач, податковому органу позивачем не було надано.

Позивачем податкове повідомлення-рішення від 19.11.09 р. № 0000342342/0 , яким відповідач визначив позивачу суму податкового зобовязання за податком на прибуток на загальну суму 57928,00 грн. (у тому числі за основним платежем 30551,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27377,00 грн.) оскаржується з підстав обґрунтування податковим органом порушення встановленого на даних бухгалтерського обліку, а не на первинних документах, а також в частині неправомірності нарахування штрафних санкцій у сумі 27377 грн. (при тому, що сума нарахованого податкового зобовязання за податком на прибуток склала 30551 грн.)

Колегія суддів вважає, помилковим рішення суду першої інстанції про повне скасування повідомлення-рішення від 19.11.09 р. № 0000342342/0 , оскільки позивачем не надано суду первинних документів, які б спростовували висновки акту перевірки в частині заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 30551 гривні , що унеможливлює перевірку правомірності прийняття податковим органом даного рішення.

Однак , відповідно до приписів пп. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року, у разі, коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тому колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині, що максимальний розмір штрафних санкцій за податком на прибуток повинен складати 15275,5 гривень з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 19.11.09 р. № 0000342342/0 підлягає визнанню недійсним на суму 12101,50 грн. (27377,00 грн.- 15275,5 грн.).

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.11.09 р. №0000352342/0 у сумі 87119 грн. ( податкового зобовязання за податком на додану вартість складає 20000 грн.) , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2 висновків акту перевірки № 369/23-11-1-23344334 від 12.11.2009 року встановлено порушення заниження податку на додану вартість на суму 20000 гривень, у тому числі за жовтень місяць 2007 року на суму 20000 гривень( а.с.55). В той же час відповідно до описовій частині акту перевірки встановлено включення двічі до складу податкового кредиту по рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість в травні 2009 року податкової накладної № 23071 від 23.07.2007 року на суму 20000 грн., тобто завищення податкового кредиту за травень 2009 року в сумі 20000 грн., що не відповідає висновкам акту перевірки( а.с.38,55).

Як вбачається з акту про результати планової перевірки позивача за № 63/23-11-1-23344334 від 06.03.2009 року дане порушення заниження податку на додану вартість на суму 20000 гривень, у тому числі за жовтень місяць 2007 року на суму 20000 гривень було встановлено під час перевірки позивача за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року з яким погодився позивач , за наслідками якого прийнято інше повідомлення - рішення.

Оскільки, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України обовязок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, колегія суддів зазначає, що відповідачем як в суді першої інстанції, так само в апеляційної інстанції не доведено правомірність прийняття повідомлення-рішення від 19.11.09 р. №0000352342/0 у сумі 87119 грн. , а тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до акту перевірки № 369/23-11-1-23344334 від 12 листопада 2009 року , встановлено порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам №1/31/30/33/ від 30.01.2007 року, №USS/01/08 від 08.02.2008 року, №USS/02/08 від 08.02.2008 року та Державною податковою інспекцією у місті Димитрові прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 листопада 2009 року №0000042240 на суму 329654,85 грн.

Спірним є застосування строків прийняття відповідного рішення податковим органом.

Даючи правову оцінку спірному податковому рішенню, суд першої інстанції виходив з того, що положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не поширюються на пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не надають вказаному виду пені статусу податкового платежу, а зобовязанню по її сплаті статусу податкового зобовязання. Така правова оцінка судами є законною, виходячи з наступного.

За визначенням пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором /обовязковим платежем / до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Види та перелік податків і зборів / обовязкових платежів /, що справляються на території України, встановлені статтями 14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування».

Отже, аналіз наведених правових норм свідчить, що податкове зобовязання стосується обовязку платника податків сплатити до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду податку, збору /обовязкового платежу/, встановленого Законом України «Про систему оподаткування», тоді як пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті /поставки/ за своєю суттю є адміністративно-господарською санкцією за порушення субєктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності. Оскільки порушення терміну зарахування виручки в іноземній валюті є триваючим, то строк, встановлений статтею 250 ГК України, за таке порушення застосовується за таким правилом, що пеня може бути нарахована не більш ніж за один рік до дати прийняття контролюючим органом рішення про нарахування пені при умові, що це порушення було виявлено в межах шестимісячного строку.

Наведене дає підстави для висновку про дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при вирішенні спору у справі в цій частині , оскільки як вбачається з листа філії Промінвестбанку у м. Димитрові Донецької області та не заперечується апелянтом, про наявність цих порушень відповідачу стало відомо у 2008 році та відповідно до додатку № 5 до акту перевірки, пеня розраховувалась на граничний термін 09.11.2008 року, тобто строки про прийняття рішення за порушення сплинули.

Приймаючи викладене до уваги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, що мають значення для справи та частково порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 24 ч. 3, 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.3 ч. 1 ст.198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі № 2а-20946/09/0570 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі № 2а-20946/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглебудсервіс» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області про визнання недійсними податкові повідомлення рішення від 19.11.2009 року № 0000342342/0, № 0000352342/0 і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.11.2009 року № НОМЕР_1 та визнання протиправним проведення перевірки, за результатами якою складено акт № 369/23-11-1-23344334 від 12.11.2009 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглебудсервіс» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області-задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області від 19.11.2009 року № 0000342342/0 на суму 12101,50 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 серпня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 01 вересня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.Г. Арабей

Судді І.В.Геращенко

ОСОБА_6