Постанова № 50669912, 15.09.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа № 918/213/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Крейбух О.Г. ,

суддя Юрчук М.І.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від стягувача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 09.06.2015р. №42/16

від боржника: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 16.12.2014р. №681-юв

від ДДВС: ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 27.04.2015р. №20-22/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, м.Київ

на ухвалу господарського суду Рівненської області

від 06.08.15 р. у справі № 918/213/13-г (суддя Качур А.М.)

за скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеазот", м.Рівне

про стягнення 3% річних в сумі 19 701 252 грн. 76 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.08.2015р. у справі №918/213/13-г за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 3% річних в розмірі 19701252,76грн. скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Визнано бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 при виконанні виконавчого провадження №43695159 неправомірною.

В решті - скаргу відхилено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати в частині визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 при виконанні виконавчого провадження №43695159, а в решті увалу залишити без змін, та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- вказує, що 07.10.2014р. постановою державного виконавця виконавче провадження ВП №4369159 з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області №918/213/13-г від 16.05.2014р. було зупинено на підставі п.13 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із надходженням заяви ПАТ "Рівнеазот" вих.№4261 від 02.10.2014р. про встановлення судом відстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р по справі №918/213/13-г. Дана постанова була надіслана сторонам та не оскаржена в судовому порядку. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р. по справі №918/213/13-г. Таким чином. покликаючись на зазначене скаржник вказує, що до закінчення дії зазначених обставин виконавчі дії проводитись не могли;

- заперечуючи, що державному виконавцю було відомо про зміну строку відстрочки виконання рішення, апелянт посилається на те, що позивачем ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", при подачі скарги про бездіяльність заступника начальника щодо невинесення постанови про поновлення виконавчого провадження, не надано доказів того, що виконавцю надана постанова Вищого господарського суду України від 19.02.2015р., якою скорочено термін дії відстрочки. Вказує на те, що про надходження даної постанови до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не зазначено ні в скарзі, ні у відзиві на скаргу;

- не погоджуючись із висновком суду про те, що у зв`язку із закінченням строку відстрочки виконання рішення суду, виконавче провадження підлягало поновленню згідно пункту 5 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", адже підставою для зупинення виконавчого провадження слугувала саме ухвала суду від 01.10.2014р.", посилаючись на п.13 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", вказує, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Також зазначає, що вказана стаття не містить посилання на наявність конкретної ухвали суду, її надходження до органу ДВС чи будь-яких інших обставин, а винесення судом ухвали від 05.05.2015р. відбулося у тій же справі, що і винесення ухвали від 01.10.2014р. та з того самого приводу;

- звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції необґрунтовано залишено поза увагою твердження, викладене у відзиві, щодо продовження строку обставин, які слугували для зупинення виконавчого провадження , та переходу від одного строку до іншого в межах трьох днів;

- покликається на те, що судом першої інстанції не досліджувалося питання про дотримання скаржником ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" строків звернення до суду. Скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на бездіяльність подала лише 02.07.2015р., що підтверджується копією даної скарги з відміткою господарського суду Рівненської області про її отримання. При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на діяльність органу державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. відновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 15.09.2015р.. Крім того, даною ухвалою клопотання Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору в порядку ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" - задоволено та надано можливість останньому сплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги до 15.09.2015р., а докази сплати судового збору подати суду.

Згідно розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" №01-07/141 від 07.09.2015р., враховуючи, що останнім днем строку, встановленого ГПК України для розгляду апеляційної скарги у даній справі є 15.09.2015 р., а головуючий суддя Дем'янчук Ю.Г. перебуває у відпустці з 07.09.2015р. по 21.09.2015р. включно, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, проведено повторний автоматизований розподіл справи №918/213/13-г.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2015р. та проведеного повторного автоматичного розподілу справи №918/213/13-г, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

04.09.2015р. на поштову адресу суду, на виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2015р., від Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України надійшло клопотання від 08.09.2015р. №3219 про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення від 20.08.2015р. №365, яким сплачено судовий збір.

Представник скаржника в судовому засіданні 15.09.2015р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.08.2015р. у справі №918/213/13-г скасувати в частині визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 при виконанні виконавчого провадження №43695159.

Представник стягувача у письмовому запереченні від 31.08.2015р. №31/13-3312 на апеляційну скаргу, у додаткових поясненнях від 07.09.2015р. №31/13-3408 та в судовому засіданні 15.09.2015р. заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.08.2015р. у справі №918/213/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник боржника в судовому засіданні 15.09.2015р. підтримав доводи апеляційної скарги, представника скаржника та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Боржник не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

У судовому засіданні складено протокол згідно ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, а фіксація його здійснювалася за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали господарського суду Рівненської області від 06.08.2015р. у справі №918/213/13-г, рішенням господарського суду Рівненської області від 26.03.2015р. у справі №918/213/13-г позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 3 % річних в розмірі 19701252,76грн. задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

16.05.2014р. на виконання рішення господарського суду Рівненського області від 26.03.2013р. у справі №918/213/13-г видано наказ, яким стягнуто з ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 19701252,76грн. 3 % річних та 68820,00грн. судового збору.

На підставі зазначеного наказу, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 (нині заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) 18.06.2014р. відкрито виконавче провадження №43695159, про що винесено відповідну постанову.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р. у справі №918/213/13-г строком на 3 роки, у зв'язку з чим виконання судового рішення зупинено на час відстрочки (виконавче провадження за №43695159).

07.10.2014р. державним виконавцем виконавче провадження №43695159 зупинено відповідно до п.13.ч.1.ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з наданням господарським судом Рівненської області ПАТ "Рівнеазот" відстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р. у справі №918/213/13-г строком на три роки.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2014р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р., ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. змінено та викладено пункт 2 в такій редакції: "Відстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року в цій справі строком на 7 місяців до 01.05.2015 року". В іншій частині ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.05.2015р. заяву ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р. у справі №918/213/13-г задоволено частково та відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області строком на 10 місяців, тобто до 06.03.2016р.. Вказана ухвала постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. скасована, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення суду.

За вказаних обставин, 02.07.2015р. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтобаз України" звернулась до господарського суду Рівненської області з скаргою на бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Обґрунтовуючи подану скаргу на дії посадових осіб органу ДВС скаржник ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначає, що 18.06.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження №43695159 по виконанню наказу господарського суду Рівненської області №918/213/13-г від 16.05.2014р., про що винесено відповідно постанову.

07.10.2014р. державним виконавцем виконавче провадження №43695159 зупинено відповідно до п.13 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з наданням господарським судом Рівненської області ПАТ "Рівнеазот" відстрочки виконання рішення суду від 26.03.2013р. у справі №918/213/13-г строком на 3 роки (ухвала суду від 01.10.2014р. у справі №918/213/13-г).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2014р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р., ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. змінено, викладено п.2 в такій редакції: "Відстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року в цій справі строком на 7 місяців до 01.05.2015 року". В іншій частині ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. у даній справі залишено без змін.

30.04.2015р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до Департаменту державної виконавчої служби Міністрерства юстиції України з заявою №31/13-1617 про поновлення виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки ПАТ "Рівнеазот" та з заявою №31/13-1618 про надіслання запиту до ПАТ "Укртрансгаз" щодо надання відомостей про належне боржнику майно, що перебуває у ПАТ "Укртрансгаз".

Скаржник зазначає, що вказані заяви були отримані органами ДВС 05.05.2015р.. У зв'язку з тим, що виконавче провадження №43695159 станом на 12.05.2015р. не поновлено представники стягувача 12.05.2015р. звернулись з даного питання на особистому прийомі до заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5. Мотивуючи причини не поновлення виконавчого провадження, останній послався на ухвалу суду від 05.05.2015р. у справі № 918/213/13-г, якою частково задоволено заяву ПАТ "Рівнеазот" та відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р. у справі №918/213/13-г строком на 10 місяців, тобто до 06.03.2016р..

20.05.2015р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з повторною заявою №31/13-1696 про поновлення виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки ПАТ "Рівнеазот".

Скаржник зазначає, що вказану заяву державною виконавчою службою отримано 22.05.2015р..

У зв'язку з тим, що виконавче провадження №43695159 станом на 09.06.2015р. не було поновлено стягувач 09.06.2015.р. звернувся з даного питання на особистому прийомі до заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6.

Того ж дня представники стягувача звернулись з даного питання на особистому прийомі до заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5.

Однак, не дивлячись на те, що виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2015р. у справі №918/213/13-г відстрочено строком до 01.05.2015р., станом на 22.05.2015р. виконавче провадження №43695159 не поновлено.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з відповідною скаргою, в якій скаржник просить суд:

- визнати бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 при виконанні виконавчого провадження №43695159 неправомірною;

- визнати бездіяльність заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 при виконанні контролю за виконанням виконавчого провадження №43695159 неправомірною;

- зобов'язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 поновити виконавче провадження №43695159 та вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення суду;

- для визначення можливих збитків, заподіяних бездіяльністю заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, витребувати в банківських установах рух коштів по всіх рахунках ПАТ "Рівнеазот", відкритих останнім з 18.06.2015р. по теперішній час.

Ухвалою від 02.07.2015р. господарським судом Рівненської області прийнято скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до розгляду.

Як вже зазначалося, ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.08.2015р. у справі №918/213/13-г, за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 3% річних в розмірі 19701252,76грн., скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.ст.115, 116 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язує державного виконавця вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.13 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

За приписами п.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

З матеріалів оскарження ухвали господарського суду вбачається, що 07.10.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №43695159 відповідно до п.13 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з наданням господарським судом Рівненської області ПАТ "Рівнеазот" відстрочки виконання рішення суду від 26.03.2013р. по справі № 918/213/13-г строком на 3 роки (ухвала господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. у справі № 918/213/13-г).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2014р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р.у, ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. змінено, викладено п.2 в такій редакції: "Відстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року в цій справі строком на 7 місяців до 01.05.2015 року". В іншій частині ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014р. в цій справі залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.05.2015р. заяву ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р. у справі №918/213/13-г задоволено частково та відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області строком на 10 місяців, тобто до 06.03.2016р.. Вказана ухвала постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. скасована, прийнято нове рішення - про відмову в задоволенні заяви ПАТ "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення суду.

30.04.2015р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою №31/13-1617 про поновлення виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки ПАТ "Рівнеазот".

20.05.2015р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з повторною заявою №31/13-1696 про поновлення виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки ПАТ "Рівнеазот".

Проте виконавче провадження за номером 43695159 в строк передбачений п.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" поновлено не було.

Як зазначає Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що оскільки строк обставин, який слугував для зупинення виконавчого провадження продовжився, а перехід від одного строку до іншого відбувся в межах трьох днів, то підстава для поновлення виконавчого провадження не виникла. Відтак виконавче провадження поновленню не підлягало. А тому дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, який встановив необґрунтованість таких тверджень органу ДВС, оскільки підставою для зупинення виконавчого провадження №43695159 від 07.10.2014р. слугувала саме ухвала господарського суд від 01.10.2014р. (з врахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2014р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р.), якою відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р. у справі № 918/213/13-г строком на 7 місяців до 01.05.2015р..

Таким чином, у зв'язку з закінченням строку відстрочки виконання рішення суду на підставі п.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягало поновленню.

Враховуючи зазначене, державному виконавцю слід було у будь-якому випадку поновити виконавче провадження у зв'язку з тим, що підстава - надання відстрочки виконання рішення відпала починаючи з 01.05.2015р., а лише після того, встановивши наявність обставин щодо можливого зупинення провадження, в тому числі наявність чинних ухвал господарського суду щодо надання повторної відстрочки або розстрочення виконання рішення суду, повторно зупинити виконавче провадження з посиланням на нову підставу для такого зупинення виконавчого провадження. Прийняття ж господарським судом ухвали від 05.05.2015р. про відстрочку виконання рішення у справі №918/213/13-г строком на 10 місяців, тобто до 06.03.2016р., яка скасована постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. станом на 05.05.2015р. могло слугувати для державного виконавця підставою для зупинення виконавчого провадження, але в розумінні п.13 ч.1 ст.37 та п.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" це є зовсім інша підстава для зупинення та поновлення виконавчого провадження.

Отже, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про те, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 не вчинено дій щодо поновлення виконавчого провадження №43695159 у строки встановлені п.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", а скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в частині визнання бездіяльності заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 при виконанні виконавчого провадження №43695159 неправомірною є обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає до задоволення.

Згідно ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.83 Закону України "Про виконавче провадження", контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 9.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. встановлено, що начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом.

У разі наявності порушень у діях державного виконавця виноситься постанова про перевірку виконавчого провадження, у якій зазначаються:

а) підстави перевірки цього виконавчого провадження;

б) строки проведення перевірки;

в) у мотивувальній частині - реквізити виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює виконання, опис дій державного виконавця або документ виконавчого провадження, які визнаються незаконними, та посилання на норму Закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій (документа);

г) у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, особа, яку зобовязано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови;

ґ) строк виконання даної постанови;

д) коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок оскарження постанови;

е) інша необхідна інформація.

Виходячи з викладеного, в розумінні ст.83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право, а не зобов'язаний, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Однак, будь-які докази здійснення дій щодо перевірки та контролю начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6 при здійсненні виконавчого провадження №43695159 в матеріалах справи відсутні, відсутні також і докази звернення 09.06.2015р. до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6 з клопотанням про вчинення дій щодо контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень.

У матеріалах справи наявне клопотання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз" від 09.06.2015р. зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.06.2015р. (згідно штампу) про вжиття заходів щодо здійснення контролю за ходом виконавчого провадження №43695159.

При цьому в даному випадку, відсутність доказів здійснення дій щодо перевірки та контролю начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України при здійсненні виконавчого провадження №43695159 не є достатнім підтвердженням бездіяльності останнього при здійсненні контролю за виконанням рішення господарського суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та не вбачає підстав для задоволення скарги в частині визнання бездіяльності заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 при виконанні контролю за виконанням виконавчого провадження № 43695159 неправомірною.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Рівненської області про необґрунтованість скарги в частині зобов'язання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 поновити виконавче провадження №43695159 та вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення суду, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що станом на час звернення скаржника з скаргою та станом на час розгляду скарги виконавче провадження №43695159 поновлено згідно постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення виконавчого провадження №43695159 від 23.06.2015р., а тому в цій частині скарга підлягає відхиленню.

За приписами 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки згідно з вимогами статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України вказані дії не передбачені, разом з тим, клопотання про витребування доказів у справі згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Враховуючи те, що скаржником не зазначено перелік доказів та не обґрунтовано обставини, що перешкоджають їх наданню та їх необхідності для розгляду справи, а тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість скарги в частині витребування в банківських установах руху коштів по всіх рахунках ПАТ "Рівнеазот", відкритих останнім з 18.06.2015р. по теперішній час, та не вбачає підстав для її задоволення.

Пунктом 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розяснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.08.2015р. у справі №918/213/13-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.08.2015р. у справі №918/213/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, м.Київ - без задоволення.

2. Справу №918/213/13-г повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Віддрук. прим.:

1 до справи,

2 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1),

3 ПАТ "Рівнеазот" (33017, м.Рівне, 17),

4 Департаменту ДВС України Міністерства юстиції України

(01001, м.Київ, вул. Городецького, 13),

5 в наряд.