Постанова № 50669794, 15.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа№ 910/19870/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Разіної Т.І.

Шипка В.В.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,

представника заявника - Перепелюка О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податкова інспекція, заявник)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2015

у справі № 910/19870/15 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Приватного підприємства "МТІ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2015 року податкова інспекція звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання банкрутом Приватного підприємства "МТІ".

Заяву обґрунтовано наявністю податкової заборгованості, не погашеної боржником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 заяву про порушення справи про банкрутство повернуто без розгляду.

Обґрунтовуючи ухвалу, суд першої інстанції послався на відсутність доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора у розумінні ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, заявник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2015, справу скерувати до суду першої інстанції для розгляду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме положень ч. 3 ст. 10, п. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 95 Податкового кодексу Уукраїни, п. 12.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Боржник повноважного представника в судове засідання апеляційної інстанції не направив, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників провадження про час та місце розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника боржника.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника податкової інспекції, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "МТІ" у порядку ст.ст. 10 - 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З матеріалів справи вбачається, що кредитор, звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, на підтвердження безспірності своїх грошових вимог до боржника надав копію судового рішення, зокрема копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2014 року у справі № 826/8460/14 за позовом податкової інспекції до Приватного підприємства "МТІ" про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1664608,37 грн., копії інкасових доручень, а також докази вжиття заходів для отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Повертаючи без розгляду подану заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів безспірності кредиторських вимог у розумінні ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте з таким висновком не можна погодитися.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України , іншими законодавчими актами України.

Так, за змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95- 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

За змістом абзаців 2 та 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу держаної фіскальної служби, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу держаної фіскальної служби про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів із рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи, що податковою інспекцією були подані відповідні докази на підтвердження безспірності вимог до боржника, зокрема, відповідні інкасові доручення з відміткою банківської установи про неможливість її виконання, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 у справі № 910/19870/15 підлягає скасуванню як незаконна і необґрунтована, прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а справа - направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 у справі № 910/19870/15 скасувати.

3. Справу № 910/19870/15 за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного підприємства "МТІ" про банкрутство направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Т.І. Разіна

В.В. Шипко