Постанова № 50669653, 16.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.09.2015 справа №908/1202/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапова О.Л. суддівКододової О.В., Малашкевича С.А.При секретарі судового засідання Дьома К.Г. За участю представників сторін: від позивача: Остапенко В.М. (довіреність №14-109 від 18.04.2014р) від відповідача:не з'явився ВДВС:не з'явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»,м.Київна ухвалу господарського суду Запорізької області від06.08.2015р. у справі№908/1202/15-г (суддя Зінченко Н.Г.)за позовом:Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»до відповідача: Комунального підприємства «Макіївтепломережа» м.Макіївка, Донецька областьна діїВідділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ, Донецька областьпростягнення 3724992,75 грн

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 року відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ (далі ВДВС) щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.06.2015року ВП № 47933844 з виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року у справі № 908/1202/15-г.

ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подана апеляційна скарга на ухвалу суду, в якій заявник скарги просить скасувати ухвалу суду через порушення ним норм матеріального права.

Відповідач у справі та представник органу державної виконавчої служби у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду не з'явилися . Представник апелянта скаргу підтримав.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

14.07.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області, в порядку ст.121-2 ГПК України надійшла скарга Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , м. Київ (позивача у справі) на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.06.2015 р. ВП № 47933844 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.05.15р. у справі №908/1202/15-г.

Скаржник - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України вказував на те, що 22.06.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області Шмаковим Р.С. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 47933844 на підставі наказу №908/1202/15-г , виданого 15.05.2015р. господарським судом Запорізької області про стягнення з Комунального підприємства Макіївтепломережа, Донецька область, м. Макіївка на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ 3165 209 грн. 33 коп., на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 530562 грн. 75 коп. - 3% річних, суму 72506 грн. 73 коп. судового збору.

Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження зазначено п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших, невизначених ч. 1 ст. 26 Закону, але передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Скаржник вказував, що згідно оскаржуваної Постанови такими обставинами орган ДВС визначив неможливість проведення виконавчих дій на території проведення АТО та зупинення з 27.11.2014р. ДП «Укрпошта» приймання і доставки поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою. Оскаржувана Постанова мотивована тим, що «...направлення документів виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до сторін виконавчого провадження, боржнику неможливо, що в свою чергу порушує права боржника....». Однак, наслідками прийняття оскаржуваної Постанови, винесення якої орган ДВС мотивує захистом прав Боржника, порушують права Стягувача та дають останньому усі підстави стверджувати про упередженість державного виконавця при здійсненні ним покладених державою функцій з виконання судових рішень. Таким чином, усі обставини винесення постанови про відмову в відкритті виконавчого провадження свідчать про її неправомірність та незаконність. Скаржник просив визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.06.2015 р. ВП № 47933844 та визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.06.2015 р. ВП № 47933844 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.05.15р. у справі №908/1202/15-г.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З огляду на викладені у спірній постанові обставини, слідує, що стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із неможливістю здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документу на певній території не підконтрольній державній владі України внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів.

В апеляційній сказі заявник зазначає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме не звернув увагу на той факт, що посилання державного виконавця у постанові від 22.16.2015р. на п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, неправомірне, оскільки жодним законом України не встановлено обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» основними стадіями виконавчого провадження є:

1) відкриття виконавчого провадження;

2) підготовка до примусового виконання;

3) вжиття заходів примусового виконання рішення;

4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Питання про порушення виконання (відкриття виконавчого провадження) вирішує державний виконавець у триденний строк із моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документу від суду. У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії. При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання боржником рішення суду; попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій; за заявою стягувача державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням. Як правило, обов'язковою ознакою стадії (етапу) примусового виконання рішення є його оплата, що її покладено на боржника як особу, що зобов'язана за виконавчим документом вчинити певну дію або утриматися від її вчинення.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершення проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певними виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Статтею 11 Закону України «про виконавче провадження» передбачені обов'язки і права державних виконавців при виконанні судових рішень.

Аналіз положень зазначеної статті свідчить, що виконання державним виконавцем обов'язків, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім всіх необхідних заходів для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки.

Законодавець покладає на державного виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання виконавчого документу.

Закон України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто, виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу і порушувати цей порядок або ставити виконання рішення суду в залежність від певних обставин незаконно.

Як свідчать надані до суду документи, боржник зареєстрований у місті Макіївка Донецької області, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій.

Згідно з п.п. 1. п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наведеного слідує, що навіть перша стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо також має бути відкрите виконавче провадження (ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження»).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, судова колегія вважає доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження таким, що не підтверджені обставинам справи.

Крім того, при розгляді скарги судова колегія враховує і положення Постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" від 21.05.2015року №462, відповідно до п.9 якої (заяви) Україна користується своїм правом на відступ від зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6 (право на справедливий суд), 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в окремих районах Донецької та Луганської областей України, визначених Антитерористичним центром при Службі безпеки України у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України та повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй та Генеральному секретарю Ради Європи про продовження застосування у повному обсязі Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду та прийняття нової ухвали про задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.101-103,105,106 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.08.2015р. у справі №908/1202/15-г залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.08.2015р. у справі №908/1202/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя: О.Л.Агапов

Судді: О.В.Кододова

С.А.Малашкевич

Надруковано 6 прим

1-позивачу

1-відповідачу

1-ВДВС

1-ДАГС

1-у справу

1-ГСЗО