Постанова № 50669564, 14.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р. Справа№ 925/400/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Рудченка С.Г.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Яцук Є.В. (довіреність №382 від 20.04.2015 р.)

від відповідача - Литвин Б.О. (довіреність б/н від 06.08.2015 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест»

на рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 р.

у справі №925/400/15 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест» про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 115907,16 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 115200,00 грн. штрафу та 2304,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 р. скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

04.07.2011 р. Одеська залізниця в особі начальника Шевченківської дирекції залізничних перевезень та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест» уклали договір №2393 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею додаткові послуги.

У встановленому порядку до вищевказаного договору №2393 сторонами вносились відповідні зміни (а.с.42-47).

Як зазначає позивач у позовній заяві, у вересні 2014 p. пo залізничним накладним №№ 38646873, 38606356, зі станції Стрий Львівської залізниці товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Компанія-Агроінвест» було відправлено вагон № 95400651, із вантажем «Пшеница», «Семена масляничних культур», на станцію призначення Ксенієве Одеської залізниці. Одержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівський зерновий термінал».

За приписами ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.

У серпні, вересні 2014 р. станцією Котовськ Одеської залізниці було складено комерційні акти, якими засвідчено, що по прибуттю поїзда під час контрольного зважування на тензометричних вагах виявлено та зафіксовано:

1) Комерційний акт БК №391944/58/2

- вага у вагоні №95400651 брутто 81150 кг., тара з документа 21300 кг., нетто 59850 кг, що складає різницю ваги проти документа (накладної №38646873) в сторону зменшення на 10050 кг.;

2) комерційний акт БК №391942/56/1

- вага у вагоні № 95650636 брутто 80300 кг., тара з документа 22200 кг., нетто 58100 кг., що складає різницю ваги проти документа (накладної №38606356) в сторону зменшення на 9400 кг. (а.с.16-17).

Позивач стверджує, що коли вантаж прибув на станцію призначення, дані, які були записані в комерційному акті були перевірені, та ставилась відмітка станції призначення Ксенієве про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції. Так на станції Ксенієве було відмічено, що при комісійному вивантаженні та перевантаженні вагону різниці проти даного комерційного акта не виявлено.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України, передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.

Статтею 118 Статуту залізниць України, передбачено штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пунктом «А» ч. 2 ст. 129 Статуту залізниць України, передбачено, що комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси та кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

За приписами пункту 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші представники залізниці.

Відповідно до п.9. Правил, у комерційному акті детально описуються стан

вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість. а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбережепості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбережепості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

Статтею 37 Статуту залізниць України та абз. 6 п.1.2. Правил оформлення передбачено, що заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. За змістом Правил оформлення, обов'язок заповнення окремих граф накладної покладається одночасно як на відправника так і на залізницю та одержувача.

Таким чином, комерційний акт підписується з боку перевізника щонайменше трьома особами: начальником станції (його заступником), начальником вантажного району (або особою, яка передбачена у Правилах) та прийомоздавальником станції.

З комерційних актів, які знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що вони не відповідають вимогам п.п. 9, 10 Правил. Вказані акти підписано начальником станції, та комерційними агентами (в Правилах не зазначено, що комерційний агент уповноважений підписувати Комерційні акти). У графі: «завідуючий вантажного двору» підпис відсутній, зазначено, що немає по штату. Однак, у матеріалах справи відсутні, а позивачем не подані докази того, що за штатом відсутні посади начальника вантажного двору (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старшого прийомоздавальника).

Також не підтверджено й правосуб'єктність комерційних агентів на підписання долучених до матеріалів справи комерційних актів.

Водночас, колегія суддів зазначає, що накладні на які посилається позивач в обґрунтування висунутих ним вимог в матеріалах справи відсутні.

Разом з цим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 р. зобов'язано позивача надати суду оригінали або належним чином засвідчені копії накладних №№38646873, 38606356 про відправлення вагонів №№95400651, 95650636 з вантажем «Пшеница. Семена масляничних культур» зі станції Стрий Львівської залізниці, ТОВ «Компанія-Агроінвест» до станції призначення Ксенієве Одеської залізниці, ТОВ «Іллічівський зерновий термінал», оригінали комерційних актів БК 391944/58/2 від 06.09.2015 р., БК 391942/56/1 від 31.08.2014 р., а також письмові пояснення щодо підписів відповідальних осіб залізниці та їх повноважень на підписання зазначених комерційних актів БК 391944/58/2 від 06.09.2015 р., БК 391942/56/1 від 31.08.2014 р. з урахуванням вимог п. 10 Правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 р. №334.

Позивачем вимог вищезазначеної ухвали суду виконано не було. В судовому засіданні були надані для огляду лише оригінали комерційних актів.

У оформлених працівниками станції Котовськ комерційних актах, що були долучені позивачем до матеріалів позовної заяви наявна відмітка в розділі «Ж» акта - про стан вантажу, що прибув за актом попутної станції.

У комерційних актах, які були долучені до апеляційної скарги відповідачем відсутня відмітка станції призначення Ксенієве в розділі «Ж» комерційного акта - про стан вантажу, що прибув за актом попутної станції, що свідчить про те, що на станції Ксенієве при вивантаженні вантажу зі спірних вагонів дані, які були викладені в вищезазначених комерційних актах, станцією не були перевірені, вагони не переважувались.

З урахуванням вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів приймає до уваги комерційні акти долучені відповідачем до матеріалів справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції дана справа була розглянута без участі представника відповідача.

Крім того, в судовому засіданні 14.09.2015 р. колегією суддів оглядались оригінали вищезазначених комерційних актів, які були надані позивачем для огляду, і в них також була відсутня відмітка в розділі «Ж».

А тому посилання позивача в позовній заяві на перевірку вантажу на станції призначення Ксенієве оцінюється колегією суддів критично.

Згідно Правил оформлення перевізних документів, що затверджені Наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2011 р. (п. 5.5), штраф стягується при виявленні під час перевезення вантажу або на станції його призначення неправильного зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви тощо.

Згідно Правил видачі вантажів (Наказ Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 р.) вантажі, завантажені відправником і ті, що прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами відправника, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Акт загальної форми про допущені порушення чи виявлені недоліки залізницею не складався.

Крім того, до матеріалів справи позивачем не було додано доказів перевірки маси тари вагонів на станції призначення Ксенієве після вивантаження вантажу з вагонів, що теж має суттєве значення.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 115907,16 грн. є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем 707, 16 грн. додаткових зборів, то колегія суддів в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції, що правових підстав для нарахування вказаної суми додаткових зборів позивачем не обґрунтовано, а відтак вказана вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому вона підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 р. у справі №925/400/15 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест» задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 р. у справі №925/400/15 скасувати частково.

В позові відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 17, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест» (18011, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, оф. 227, код ЄДРПОУ 37715277) 1152 (одну тисячу сто п'ятдесят дві) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Черкаської області.

Справу №925/400/15 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

С.Г. Рудченко