Постанова № 50669512, 16.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа № 922/5030/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя

ОСОБА_1, суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників сторін:

позивача не зявився,

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №38-4055/391 від 27.10.2010р.),

відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - ОСОБА_3 (довіреність №20-22/195 від 28.04.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4292 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.08.15р. у справі № 922/5030/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ,

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

про стягнення 56 980 219,93 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.2015р. (суддя Ємельянова О.О.) скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (вх. №27 від 12.02.2015р.) на дії органу ДВС України задоволено частково. Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 від 22.01.2015р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44685588. В частині визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень Державної служби України щодо винесення 22.01.2015р. постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №44685588 з примусового виконання наказу №922/5030/13 скаргу залишено без розгляду. В решті задоволення скарги відмовлено.

Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо винесення постанови від 22.01.2015р. про зупинення виконавчого провадження №44685588 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 28.01.2014р. у справі №922/5030/13 та визнання цієї постанови незаконною.

Скарга обґрунтована тим, що заборгованість, яка стягується за наказом №922/5030/13 виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії- природний газ, поставлений за договором купівлі-продажу природного газу №06/11-15 ТЕ від 29.09.2011р., а також враховуючи, що боржник за виконавчим провадженням КП «Харківські теплові мережі» внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», то за наявності вказаних обставин, суд дійшов невірного висновку про неправомірність вчинення державним виконавцем дій з винесення постанови про зупинення виконавчого провадження на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», та незаконність цієї постанови, у звязку з чим задовольнив скаргу, подану стягувачем на підставі ст.121-2 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник ДВС у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Представник позивача у судове засідання не зявився, але 16.09.2015р. до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №13107), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та ДВС, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В грудні 2013р. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до КП «Харківські теплові мережі» про стягнення 56980219,93 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 47428133,10 грн., сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 250071,38 грн., 3% річних у розмірі 4202155,20 грн., 7% штраф у розмірі 3319969,32н., пеня у розмірі 1779890,93 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2014р., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 47428133,10 грн., 3% річних у розмірі 4202155,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 250071,38 грн., 7% штрафу у розмірі 471435,64 грн., пеню у розмірі 252744,51 грн., судовий збір у розмірі 68820,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

28.01.2014р. на виконання рішення господарського суду було видано відповідний наказ.

12.02.2015р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби України (вх. № 27), в якій просило визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної служби України щодо винесення 22.01.2015 року постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 44685588 з примусового виконання наказу № 922/5030/13, виданого господарським судом Харківської області 28.01.2014 року про стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" суми основного боргу у розмірі 47428133,10 грн., 3% річних у розмірі 4202155,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 250071,38 грн., 7% штрафу у розмірі 471435,64 грн., пені у розмірі 252744,51 грн., судового збору у розмірі 68820,00 грн. В даній скарзі також скаржник просив визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 від 22.01.2015 року про зупинення виконавчого провадження ВП №44685588 з примусового виконання наказу №922/5030/13.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2015р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р., у задоволенні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2015р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

10.08.2015р. від відповідача до суду надійшли заперечення на скаргу (вх. №32040), в яких відповідач зазначив, що дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України по зупиненню виконавчого провадження ВП № 44685588 є законними та правомірними.

10.08.2015 року від позивача до суду надійшла заява (вх. №32037), в якій позивач просив залишити без розгляду скаргу в частині визнання незаконними дій Державного виконавця по виконавчому провадженню ВП № 44685588.

10.08.2015р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, 14.01.2014р. господарським судом Харківської області прийнято рішення по справі № 922/5030/13 про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 47428133,10 грн., 3% річних у розмірі 4202155,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 250071,38 грн., 7% штрафу у розмірі 471435,64 грн., пені у розмірі 252744,51 грн. та судового збору у розмірі 68820,00 грн.

28.01.2014р. господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення № 922/5030/13.

11.09.2014 року постановою старшого державного виконавця Попівим Р.І. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 28.01.2014 року у справі № 922/5030/13, який був пред'явлений стягувачем (позивачем) до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

22.01.2015 року старшим державним виконавцем Попівим Р.І. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області виданого 28.01.2014 року по справі № 922/5030/13 до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємства паливно-енергетичного комплексу, оскільки комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Законом України "Про виконавче провадження" визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу".

Частиною 2 ст.2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що дія закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005р. №568 "Про затвердження переліку підприємств".

Згідно з п 3.4 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2016 року.

Згідно з абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року. Відтак, заходи примусового виконання рішення щодо заборгованості, яка виникла після 1 січня 2013 року повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону.

Статтею 150 Конституції України встановлено, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно п.1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2711-IV від 23.06.2005р. заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 01.01.11, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 01.07.11, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 2711 розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 01.01.13р., а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 01.01.11 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії -01.07.11р.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2711 визначено, що учасники розрахунків -підприємства ПЕК, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Абзацом 6 п. 3.7 ст. З Закону № 2711 встановлено, що на строк участі підприємства ПЕК у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.13р., що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом № 606, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 01.01.11р., і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Також, колегія суддів зазначає, що Закон № 2711 встановлює підприємствам ПЕК умови, дотримання яких надає право боржникам застосовувати визначені цим Законом механізми погашення заборгованості.

Так, п. 6.1 ст. 6 Закону № 2711 визначено, що однією з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, встановленого цим Законом (списання, взаєморозрахунки, реструктуризація, часткова оплата), є підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.10. ст.1 Закону № 2711 звітність - періодичне та/або разове подання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, документів, що складаються за наслідками підтвердження заборгованості, визначених Законом. Порядок, зміст та періодичність подання звітності встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі.

Одним з важливих чинників для процедури погашення заборгованості є те, що сторони повинні підтвердити заборгованість на розрахункову дату.

Як зазначалося вище Законом № 2711 розрахунковою датою визначено 01 січня 2013 року.

Приписами Закону № 2711 встановлено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій. Процедура погашення заборгованості підприємствами ПЕК діє до 01.01.16. На строк участі підприємства ПЕК у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.13, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом № 606.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з розрахунком штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, який міститься в матеріалах справи, частина вказаних нарахувань здійснена за період з 01.01.13р. по 25.11.13р. Отже, частина заборгованості за вказаним рішенням суду у відповідача виникла вже після 01.01.13р.

Відтак, до заборгованості, яка виникла після 1 січня 2013 року заходи примусового виконання рішення повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", та не передбачають зупинення виконавчого провадження.

Крім того, відповідачем не надано документів щодо підтвердження розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених цим Законом та документів, що складаються за наслідками підтвердження заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання незаконною постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 від 22.01.2015р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44685588.

Щодо скарги позивача в частині скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 від 22.01.2015 року про зупинення виконавчого провадження ВП №44685588 щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 28.01.2014 року у справі № 922/5030/13, колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з метою правильного і однакового застосування розділу XIV Господарського процесуального кодексу України щодо порядку виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів надані такі роз'яснення у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті 121-2 ГПК України господарським судам слід мати на увазі таке: за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, враховуючи те, що ст. 39 та 82 Закону України "Про виконавче провадження", на які посилається позивач у своїй скарзі, не передбачено можливості скасування постанов державного виконавця, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні скарги позивача в частині скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 від 22.01.2015 року про зупинення виконавчого провадження ВП №44685588 щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 28.01.2014 року у справі № 922/5030/13.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу господарського суду Харківської області від 10.08.15р. у справі № 922/5030/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.08.15р. у справі № 922/5030/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.09.2015р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.