Рішення № 50660023, 15.09.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2015 р.Справа № 916/3000/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Міський комерційний Банк (уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ „Міський комерційний Банк - ОСОБА_1 В.)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕТ-ОТ

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство „Меланж - М

Про: звернення стягнення на предмет застави.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: явка не встановлена;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Міський комерційний Банк (уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ „Міський комерційний Банк - ОСОБА_1 В.) (далі позивач, Банк) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕТ-ОТ (далі відповідач) про звернення стягнення на предмет застави (акції іменні прості, емітент) згідно договору застави укладеного з визначенням способу реалізації - продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії судового провадження, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 937/980-ЮО від 01.11.2013р., яка становить 112 709 496,42 грн.

При порушенні провадження по справі № 916/3000/15 суд залучив до участі у справі Приватне підприємство „Меланж - М, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2015р. розгляд справи було призначено у режимі відеоконференції з дорученням забезпечення цієї відеоконференції господарському суду м.Києва.

15.09.2015р. судове засідання відбулося, однак, без використання системи відеоконференцзв`язку, про що складено відповідну довідку.

15.09.2015р. у судове засіданні не з`явились представники відповідача та третьої особи. Про явку представника позивача у суду відомості відсутні, оскільки судове засідання відбулось без використання вищевказаної системи відеоконференцзв`язку.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

15.03.2015р. між позивачем (Банк) та Приватним підприємством „Меланж - М (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 7/980-ІОО про надання кредиту.

Відповідно до п.1.1, п.1.2, .3, п.1.6 вказаного Договору, Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 45 000 000,00 грн., строк дії кредитної лінії встановлений до 14 березня 2014 року.

В подальшому до Договору вносились зміни, зокрема: договором № 11 від 06.12.2014 року про внесення змін до Кредитного договору за згодою сторін пункт № 2.1 викладено у наступній редакції: „Виконання обов'язків Позичальника за даним Договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих штрафних санкцій, інших платежів передбачених цим договором, а також витрат на здійснення забезпеченою заставою вимоги забезпечуються заставою цінних паперів: Простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства „СП „ім. Петровського в кількості 5157409, номінальною вартістю 1,00 грн. та заставною вартістю 37 649 085,70 грн., що належать ТОВ „ЗЕТ-ОТ.

Відповідно до укладеного 27.06.2013р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЗЕТ-ОТ (Відповідач) Договору застави цінних паперів № 937/980-ЮО/ЗЦП-1 (Договір застави), Банку було передано в заставу, за вищенаведеним кредитним договором, належні Відповідачу на праві приватної власності цінні папери: Прості іменні акції Публічного акціонерного товариства „СП „ім. Петровського в кількості 5 157 409, номінальною вартістю 1,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 „Договору застави, застава забезпечує вимоги Банку за кредитними договором від 15.03.2013 № 937/980-ЮО, а також будь-якими змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, штрафні санкції та інші платежі передбачені Договором.

Згідно з п. 3.1.2 „Договору застави, у разі невиконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем за договором застави, заставодержатель (Банк) має право задовольнити свої вимоги шляхом реалізації Предмета застави згідно до законодавства України.

Пунктом 5.2.2 „Договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет на предмет застави може відбуватись відповідно до чинного законодавства будь-яким з обраних на власний розсуд способів, зокрема звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду.

Також, п. 5.3 „Договору застави передбачено, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, Банк має право задовольнити свої вимоги, що випливають із Кредитного договору в повному обсязі, а саме: несплачена сума кредиту відповідно до умов кредитного договору; несплачена сума відсотків за користування кредитом, в тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом; несплачені суми неустойки (пені, штрафів); вимоги щодо відшкодування збитків, в тому числі і не отриманих доході внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань перед Банком та інше.

03.02.2014р. було укладено договір про внесення змін до „Договору застави, відповідно до яких було змінено пункт 2.1 та визначено, що Банку передається в заставу, за вищенаведеним кредитним договором, належні Відповідачу на праві приватної власності цінні папери: Прості іменні акції Публічного акціонерного товариства „СП „ім. Петровського в кількості 5 157 409, номінальною вартістю 1,00 грн. та заставною вартістю 37649085,70 грн.

Отже, Банку в заставу виконання вимог Кредитного договору, Відповідачем було передано Прості іменні акції Публічного акціонерного товариства „СП „ім. Петровського в кількості 5 157 409, номінальною вартістю 1,00 грн.

Позичальник (Приватне підприємство „МЕЛАНЖ-М) за кредитним договором від « 15» березня 2013 року № 937/980-ЮО не виконав умови кредитного договору, чим порушив норми вищезазначених статей, тому до нього та його заставодавців повинні застосовуватися положення ст. 611 Цивільного кодексу України, які передбачають правові наслідки за порушення зобов'язання.

У строк, визначений договором. Позичальник кошти не повернув, внаслідок чого станом на 17.02.2015р., як стверджує позивач, утворилась заборгованість у загальному розмірі 112709496,42 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України „Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно зі ст. 19 Закону України „Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Згідно зі ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі, зокрема - рішення суду. При цьому, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості ^про звернення стягнення на предмет обтяження. Банк виконав вимоги закону та зареєстрував звернення стягнення в Державному реєстрі (докази надані в додатках до позовної заяви).

У відповідності до статті 25 цього ж Закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду, зокрема, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Стаття 26 цього Закону визначає, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати зокрема такий позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Позивач в позовній заяві просить визначити спосіб реалізації предмету застави обтяжувачем шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах з визначенням початкової ціни продажу предмета застави на підставі оцінки, проведеної на стадії судового провадження.

Між тим, приймаючи до уваги те, що рішенням суду має бути встановлено безальтернативний спосіб реалізації предмету застави (а не той або інший, як це просить позивач в позовній заяві) суд вважає за необхідне встановити спосіб реалізації у вигляді продажу предмета застави обтяжувачем на публічних торгах.

Також, з огляду на те, що судом не проводилась судова експертиза з визначення вартості початкової ціни продажу предмета застави, суд вважає можливим встановити таку початкову ціну, виходячи із встановленої у договорі застави заставної вартості акцій в розмірі 37649085,7грн.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору виходячи із заставної вартості предмету застави.

Суд вважає опискою позивача зазначення у прохальній частині позовної заяви про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 937/980-ЮО від 01.11.2013р., оскільки фактично в описовій та мотивувальній частинах позову мова йде про кредитний договір № 937/980-ЮО від 15.03.2013р. До того ж, копію саме останнього договору додано до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Звернути стягнення на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства „СП „ім. Петровського в кількості 5157409 штук, номінальною вартістю 1 гривня та заставною вартістю 37649085,70 гривень, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „ЗЕТ-ОТ (65005, м. Одеса, вул. Середня 83/1, код 38438389) з визначенням способу реалізації - продажу обтяжувачем - Публічним акціонерним товариством „Міський комерційний Банк (уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ „Міський комерційний Банк - ОСОБА_1) на публічних торгах з визначенням початкової ціни продажу в розмірі 37649085,70 гривень - в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством „Міський комерційний Банк (03141, м.Київ, вул.Солом`янська, 33, код 34353904) за кредитним договором 937/980-ЮО від 15.03.2013р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕТ-ОТ (65005, м. Одеса, вул. Середня 83/1, код: 38438389) до Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі, Код отримувача ЄДРПОУ 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997): 73080 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин