Постанова № 506591, 19.02.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.02.07р.

Справа № А23/274

За позовом Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області

до Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання", м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області

За участю прокуратури Дніпропетровської області

про стягнення 1725766 грн. 27 коп.

Суддя Добродняк І.Ю.

Представники сторін:

Від прокурора: Зіма В.Б.-прокурор, посв. №167

Від позивача: Кізік А.М. - головдержподатінспектор, дов. від 03.01.07, №2/10-023

Бойко В.П. - заст. нач. відділення, дов. від. 29.01.07, № 509/10-023

Від відповідача: Плескогуз Н.І - представник, дов. від 01.11.06

Шаврова Н.М. - представник, дов. від 01.11.06

В засіданні присутній головдержподатінспектор ДПА України в Дніпропетровській області Чернета В.Є, дов. від 11.01.07, №318/10/10-029

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог (т.1 а.с.38) про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1725766,27 грн шляхом звернення стягнення на активи відповідача.

27.11.06 прокурором подано повідомлення про вступ прокурора у справу № А23/274.

Провадження у справі зупинялось за клопотаннями позивача до 28.11.06, 12.12.06, 23.01.07, 05.02.07, за клопотанням відповідача –до 19.02.07.

Сторони зобов'язувались здійснити звірку взаєморозрахунків в строк до 12.12.06, сторони вимоги суду не виконали.

12.12.06 позивачем подані додаткові докази і усне клопотання про уточнення позовних вимог, а саме збільшення розміру позовних вимог: стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 2072829,59 шляхом звернення стягнення на активи відповідача. Докази в обґрунтування уточнених вимог позивачем не подані.

12.12.06 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що позивач не виконав повторно ухвалу суду про усунення недоліків заявленого позову, яке залишено судом без задоволення ухвалою 12.12.06.

23.01.07 в судовому засіданні позивачем подана письмова заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 2122359,02 грн шляхом звернення стягнення на активи відповідача.

Відповідачем подано письмове клопотання №41 від 12.01.07, в якому він наполягає на залишенні позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем не усунені недоліки позовної заяви, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС України. Клопотання судом розглянуто, залишено без задоволення, про що винесено ухвалу від 23.01.07.

05.02.07 позивачем подані письмові пояснення щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 183827,25 грн., розрахунок нарахування процентів за фактичний термін користування відстроченням МКП "ЖЕО" за період з 16.07.04 по 31.12.04.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на неправильне визначення позивачем розміру податкової заборгованості. Позивачем в загальний розмір податкової заборгованості включені борги минулих років, починаючи з 2003 року, тоді як по зобов’язаннях за період до жовтня 2003 року закінчився строк позовної давності, встановлений Законом "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того, є неправомірним включення в рахунок податкового богу даних податкових декларацій з від'ємним значенням і нарахування по ним штрафних санкцій та пені.

Також є неправомірними дії позивача щодо зміни без згоди відповідача цільового призначення поточних платежів, які позивач зараховує в рахунок податкового боргу минулих років, що зумовлює неправомірне нарахування додаткових штрафних санкцій і пені.

Відповідачем подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що відповідач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним і про скасування податкових повідомлень-рішень позивача, на підставі яких були нараховані штрафні санкції і пені.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно пп.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Докази прийняття господарським судом позовної заяви, відкриття провадження за позовною заявою відповідача № 158 від 16.02.07, копія якої долучена до матеріалів справи, відповідачем не подані, у зв’язку з чим суд вважає, що відповідачем факт виникнення обставин, за наявності яких суд зупиняє провадження у справі не доведений. Правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Міське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання", м. Орджонікідзе, зареєстровано виконкомом Орджонікідзевської міської ради 08.01.02, засноване згідно Статуту, затвердженого рішенням сесії Орджонікідзевської міської ради від 25.12.01, на власності територіальної громади міста Орджонікідзе, знаходиться у безпосередньому управління виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради. Майно підприємства є спільною власністю територіальної громади м. Орджонікідзе і закріплене за ним на праві повного господарського відання.

За результатами проведення аналізу стану розрахунків відповідача з бюджетом станом на 11.01.07 встановлено, що відповідач має податковий борг в загальній сумі 2122359,02 грн., із яких:

по податку на додану вартість –1364009,37 грн. –недоїмка, 95438,15 грн. –пеня, 15638,21 грн. –відсотки за користуванням відстроченням.

по податку на прибуток –442653,19 грн. –недоїмка, 194436,66 грн. –пеня; 10183,44 грн. –відсотки за користуванням відстроченням.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, недоїмка по цим податкам у відповідача виникла внаслідок несплати ним у встановлені строки самостійно визначених сум податкових зобов'язань в податкових деклараціях та сум податкових зобов'язань, визначених податковим органом в порядку п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (з терміном виникнення зобов'язань по податку на додану вартість серпень 2005-грудень 2006 року, по податку на прибуток –грудень 2003-грудень 2006 років).

Копії податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень з доказами надсилання (вручення) їх відповідачу, які підтверджують наявність у відповідача податкових зобов’язань з цих податків у визначеній позивачем сумі залучені до матеріалів справи.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.3 ст.5 Закону України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Докази апеляційного узгодження або оскарження в судовому порядку визначених податковим органом зобов'язань відсутні, сторонами не подані, у зв’язку з чим визначені позивачем податкові зобов’язання податковими повідомленнями-рішеннями на момент вирішення даного спору є узгодженими.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків (відповідача).

Як вбачається з матеріалів справи, отримані від відповідача грошові кошти зараховувались позивачем в погашення податкового боргу попередніх періодів в хронологічному порядку, що відповідає вимогам п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в якому передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Заперечення відповідача з посиланням на норми Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо відсутності у позивача повноважень здійснювати будь-які дії по визначенню черговості сплаті податків або погашення боргу, змінювати призначення бюджетного платежу і без згоди платника розпоряджатися його коштами суд вважає помилковими.

Виходячи з поданих сторонами доказів вбачається, що позивач не змінював самостійно призначення платежу і не обмежував відповідача в розпорядженні ним своїми коштами: призначені відповідачем грошові кошти в погашення зобов'язань (боргу) з певного податку не зараховувались позивачем в рахунок погашення податкових зобов'язань (боргу) з іншого податку. Застосування принципу черговості в даному випадку є виключно виконанням позивачем прямої норми п.7.7 ст.7 зазначеного Закону.

В порядку, визначеному ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.03 № 290, платнику податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням узгоджених податкових зобов'язань нарахована пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Відповідно до зазначених норм відповідачеві нарахована пеня у зв’язку з несвоєчасним погашенням узгоджених податкових зобов'язань згідно розрахунку позивача і даних облікових карток відповідача по податку на додану вартість –95438,15 грн., по податку на прибуток –194436,66 грн.

При цьому позивач керувався положеннями пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. При надходженні від відповідача коштів в погашення податкового боргу здійснений розподіл сплачених сум на суму, що спрямовується на погашення податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені.

Посилання відповідача на той факт, що позивачем неправомірно нарахована пеня при частковому податкових зобов'язань шляхом подання відповідачем уточнюючих розрахунків зі зменшенням податкових зобов'язань або подання декларацій з від'ємним значенням, суд не може прийняти до уваги, оскільки таке твердження суперечить нормам діючого законодавства.

Згідно пп.3.5 п.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, ніж шляхом сплати за платіжним документом (шляхом проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо), нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

Таким чином порушення позивача щодо порядку та правильності нарахування пені судом не встановлено.

Разом з тим, виходячи з даних розрахунку сум пені по податку на прибуток, вбачається, що нарахування пені здійснено за період, починаючи з 01.02.02 по 27.12.06.

За визначенням, даним в п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 15.2 статті15 цього ж Закону встановлені граничні строки стягнення податкового боргу, а саме: 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання, яким в даному випадку з урахуванням положень Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби слід вважати день, на який пеня нарахована - день погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

У зв’язку з викладеним, приймаючи до уваги, що з позовною заявою позивач звернувся до суду 22.08.06, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача суми пені по податку на прибуток за період, починаючи з 01.02.02 по 27.12.02 включно, в сумі 14835,49 грн. задоволенню не підлягають, як такі, по яких закінчився встановлений Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строк давності.

На підставі рішення відповідача № 29 від 16.07.04 про відстрочення сплати податкових зобов'язань на загальну суму 626275,00 грн. між сторонами укладений договір № 9 від 16.07.04 (т.1 а.с.117).

За користування податковим кредитом відповідачеві в порядку пп.14.1.2 п.14.1 ст.14 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нараховані проценти в сумі по податку на додану вартість –15638,21 грн., по податку на прибуток –10183,44 грн.

При дослідженні поданих сторонами доказів в їх сукупності судом встановлено, що фактично передбачене договором № 9 від 16.07.04 та рішенням № 29 від 16.07.04 відстрочення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість - 378544,00 грн. відповідачеві надано не було, про що свідчать дані облікової картки відповідача з цього податку, у зв’язку з чим суд вважає неправомірним нарахування процентів за користування податковим кредитом в сумі 15638,21 грн.

Порушення позивачем порядку та правильності нарахування відсотків за користування податковим кредитом в сумі 10183,44 грн. по податку на прибуток судом не встановлено

В порядку п.п. 6.2.1-6.2.3 вказаного Закону позивачем виставлені перша (№ 1/61 від 01.11.01) і друга (№ 2/12 від 01.01.02) податкові вимоги, вручені відповідачу (т. 1 а.с.16).

Відповідачем самостійно сума податкового боргу не сплачена.

Статтею 67 Конституції України закріплений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), надає право звернення стягнення в рахунок погашення податкового боргу платника податків на його активи.

Під активами платника податків цей Закон України визначає кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 ст. 1).

Порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств, до числа якого належить відповідач, визначається статтею 11 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідно до п.11.1 цієї статті з метою погашення податкового боргу такого платника податків податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечують здійснення основної діяльності платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживались передбачені цим Законом заходи щодо самостійного погашення відповідачем податкового боргу. На адресу органу управління відповідача направлялись звернення з вимогою вирішити питання щодо визначення переліків майна відповідача, яке не входить до складу цілісних майнових комплексів і може бути реалізовано з метою погашення податкової заборгованості, а також прийняти інші заходи з метою погашення податкового боргу відповідача.

Здійснені позивачем дії до погашення податкового боргу у визначеній позивачем сумі не призвели.

На момент вирішення спору докази погашення відповідачем податкового боргу, стягнення коштів та продажу активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу не подані, із матеріалів справи не вбачаються.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про звернення стягнення на активи відповідача в рахунок погашення його податкового боргу нормам діючого законодавства, зокрема ст.11 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не суперечать, підлягають задоволенню в сумі 2091885 грн. 32 коп.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов в сумі 2091885 грн. 32 коп.

Звернути стягнення на активи Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання", м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, на користь держави (розподільчий рахунок № 34125999600031, банк – відділення Державного казначейства України в м. Орджонікідзе УДКУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЗКПО 24230963) в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 2091885 грн. 32 коп. (632437 грн. 80 коп. –по податку на прибуток, 1459447 грн. 52 коп. –по податку на додану вартість).

Видати виконавчий лист.

В решті частини позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до порядку, встановленого статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням порядку і строків апеляційного оскарження, визначених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.Ю. Добродняк

19.03.07

Згiдно з оригіналом

Помічник судді

Н.Ф. Голов'яшкіна