Ухвала суду № 50657545, 02.07.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/2908/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/242/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Захарченка О. П.,

суддів - Олійника В. Б., Шунька Г. О.,

з участю секретаря судового засідання Лобанової О.В.

прокурора Савостьянової Л.В.,

потерпілих ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Криушенка Л.І., потерпілого ОСОБА_4 та представника потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 25 лютого 2015 року, яким

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець

селища Степанівка Сумського району ( вулиця Центральна, 72/12) ,

громадянин України, відповідно до ст. 89 КК України не судимий,-

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122, КК України, і йому призначено за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк два роки та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим з іспитовим строком один рік.

Також судом ухвалено з посиланням на п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 06 травня 2014 року про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання на підставі акту амністії та вирішено долю речових доказів.

Крім того, за результатами розгляду позовів прокурора Шапошника А.С. і представника потерпілих - адвоката ОСОБА_5 ухвалено стягнути з ОСОБА_6:

- в доход держави: 2491 грн. 02 коп витрат, повязаних із знаходженням потерпілого ОСОБА_4 в Сумській обласній клінічній лікарні; 655 грн. 28 коп і 2135 грн. 16 коп. витрат, повязаних із знаходженням потерпілого ОСОБА_3, відповідно, в Сумській центральній районній лікарні і в Сумській областій клінічній лікарні; 1109 грн. 78 коп. витрат, повязаних із знаходженням потерпілого ОСОБА_3 в Сумському обласному кардіологічному диспансері;

- на користь ОСОБА_4 -3000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- на користь ОСОБА_3 -5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винним в умисному заподіянні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості за таких обставин.

24 травня 2013 року, близько 8 години, ОСОБА_6, діючи на ґрунті неприязні , що виникла у нього внаслідок повідомлення йому матірю ОСОБА_8Ф про її побиття ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , пішов до домоволодіння за № 17 по вулиці 3-тя Набережна в селищі Степанівка Сумського району Сумської області, де на той час мешкав ОСОБА_3, зайшовши до житлового будинку, та реалізуючи свій злочинний намір, підійшов до лежавшого на ліжку ОСОБА_3 і заздалегідь заготовленою палицею умисно наніс ОСОБА_3 удар в ліву частину грудної клітини та два удари в область ніг, після чого кулаком правої руки наніс потерпілому три удари в область обличчя, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, перелому 3 ребра праворуч, забиття легені та серця, малого гідроторакса, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя потерпілого, у вигляді закритої черепно- мозкової травми, струсу головного мозку, забиття мяких тканин лобної ділянки, і легкі тілесні ушкодження у вигляді саден в області грудної клітини.

Також судом встановлено, що продовжуючи свої противоправні дії, ОСОБА_6, помітивши на подвірї вищевказаного господарства ОСОБА_4, умисно наніс наявною у нього палицею два удари в область спини та один удар в область передпліччя потерпілого, заподіявши ОСОБА_4 тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді з ТГК, перелому 11-12 ребер зліва та легкі тілесні ушкодження у вигляді забоїв і саден мяких тканин грудної клітини, верхніх кінцівок, поперекової ділянки.

У поданих апеляційних скаргах:

- Представник потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 просить вирок суду у даному провадженні скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 більш суворе покарання та стягнути з нього на користь ОСОБА_3 на задоволення його позову 1358 грн. на відшкодування майнової шкоди і 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

За змістом доводів апеляційної скарги адвокат ОСОБА_5 вважає, що висновки ухваленого стосовно ОСОБА_6 вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що призначене обвинуваченому покарання є занадто мяким, а також що суд безпідставно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, заявлених в інтересах ОСОБА_3

Крім того, за змістом апеляційної скарги представник потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_9 зазначає, що суд невірно вказав у вироку час вчинення злочину - близько 8 години 24 травня 2013 року, тоді як в дійсності подія заподіяння ОСОБА_6 ОСОБА_10 тілесних ушкоджень мало місце 24 травня 2013 року близько 18 години.

На думку адвоката ОСОБА_5 є безпідставним висновок суду про те, що ОСОБА_6 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненні протиправних дій щодо потерпілих та своїми показами сприяв розкриттю злочину, і в той же час суд при призначенні ОСОБА_6 покарання не врахував таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Також адвокат ОСОБА_5 вважає, що при вирішенні цивільного позову, який розглядався разом з кримінальним провадженням, суд фактично не взяв до уваги те, що потерпілий ОСОБА_3 внаслідок одержання з вини ОСОБА_6 тілесних ушкоджень змушений був тривалий час лікуватися та йому була встановлена 2 група інвалідності, а порушення у звязку з цим звичного способу його життя було тривалим і він не мав змоги займатися фізичною працею.

- Потерпілий і цивільний позивач ОСОБА_4 просить вирок суду у даному кримінальному провадженні скасувати та ухвалити апеляційним судом новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 більш суворе покарання та стягнути з ОСОБА_6 на його користь 200000 грн. на відшкодування майнової шкоди і 150000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

При цьому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 аналогічні по суті доводам адвоката ОСОБА_5 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам, безпідставність визнання наявності помякшуючих і відсутність обтяжуючих покарання ОСОБА_6 обставин.

Також потерпілий і позивач ОСОБА_4 наполягає на тому, що поза увагою суду залишилися негативні наслідки злочинних дій обвинуваченого, а саме те, що внаслідок одержання з вини обвинуваченого тілесних ушкоджень він не може займатися підприємницькою діяльністю, а його плани на майбутнє порушилися, він не зміг обробити город та зібрати сіно у 2013 році, не має змоги доглядати за господарством, не зміг закінчити роботи по ремонту будинку та інші сплановані у 2013, 2014 роках роботи, змушений до цього часу постійно лікуватися, але суд ці обставини не врахував та відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення на його користь з ОСОБА_6 відшкодування майнової шкоди, а позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнив лише на суму 3000 грн.

- Прокурор Криушенко Л.І., який брав участь у судовому розгляді провадження просить ухвалений стосовно ОСОБА_6 вирок скасувати у звязку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити апеляційним судом свій вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч.1 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк два роки та на підставі п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році» звільнити його від призначеного покарання, також стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_3 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

До початку апеляційного розгляду прокурор Криушенко Л.І. надіслав до апеляційного суду поповнення до апеляційної скарги, в яких також протись вирок суду першої інстанції скасувати через істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону внаслідок визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину в час, коли, відповідно до обвинувального акта обвинувачений вчинив інкримінуєме йому кримінальне правопорушення в інший час.

Заслухавши суддю доповідача про обставини провадження та зміст поданих апеляційних скарг, думку прокурора Савостьянової Л.В., яка апеляційну скаргу прокурора підтримує у повному обсязі, а апеляційні скарги потерпілого і представника потерпілого і цивільного позивача підтримує в частині доводів щодо підстав скасування вироку, пояснення потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 і думку їх представника - адвоката ОСОБА_5, які подані апеляційні скарги підтримують, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 і думку захисника ОСОБА_7, які проти поданих апеляційних скарг заперечують, вважають вирок суду першої інстанції законним та обгрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла переконання, що усі подані апеляційні скарги частково підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За змістом ухваленого стосовно ОСОБА_6 вироку у даному провадженні убачається, що в частині формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, суд вийшов за межі предявленого ОСОБА_6 обвинувачення і зазначив, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення близько 8 години 24 травня 2013 року, тоді як відповідно до обвинувального акту інкриміновано ОСОБА_6 вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, в інший час. Таким чином, суд істотно порушив кримінальний процесуальний закон і усупереч своїм повноваженням фактично самостійно змінив предявлене ОСОБА_6 обвинувачення.

Тому , доводи представника потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_4 і прокурора Криушенка Л.І. в цій частині є обґрунтованими.

За вищевказаних обставин ухвалений стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 вирок у даному провадженні є незаконним і підлягає скасуванню на підставі вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України, у звязку з чим подані апеляційні скарги частково підлягають задоволенню.

В той же час , колегія суддів не убачає передбачених ст. 420 КПК України підстав для ухвалення апеляційним судом свого вироку на виправлення вищевказаної помилки суду першої інстанції.

Що стосується решти доводів поданих апеляційних скарг, то з огляду на підстави скасування вироку суду першої інстанції та вимоги ч.2 ст. 415 КПК України апеляційний суд не вирішує наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, призначення судом першої інстанції покарання, оскільки ці питання підлягають дослідженню і оцінці під час нового судового розгляду.

Тому, керуючись ст. ст.376, 405, 407 , ч.1 ст. 412, ст. 418 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_4, прокурора Криушенка Л.І. задовольнити частково.

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 25 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_11 скасувати у зв"язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону, і призначити новий розгляд даного провадження у тому ж суді першої інстанції .

Ця ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_12. ОСОБА_13.