Ухвала суду № 50647679, 17.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2605/9695/12 Головуючий у 1 - й інстанції: Луценко О.М.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/11513/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Івановій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал» на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 14 липня 2015 року про забезпечення позову у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 14 липня 2015 року заяву представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 про забезпечення позову по справі за скаргою ОСОБА_3 на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві задоволено.

Заборонено вчиняти будь-які дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 14 липня 2015 року скасувати.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду 1-ї інстанції про забезпечення позову є необґрунтованою та постановленою з порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що в оскаржуваній ухвалі, суд 1-ї інстанції не зазначив мотивів, з яких він прийшов до висновку про те, що між сторонами виник спір та існує загроза невиконання чи утруднення виконання судового рішення; мотивувальна частина ухвали суду не містить посилань на докази, на яких ґрунтуються припущення суду щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову і що такі заходи є співмірними із заявленими скаржником вимогами. Отже, суд 1-ї інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим прийшов до необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал» Кішинець ВолодимирАнатолійович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду 1-ї інстанції залишити без змін.

Представник Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 15 червня 2015 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до Оболонського районного суду м.Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві та просив суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, на виконання виконавчого листа №2/756/141/13 від 04.10.2013 року; заборонити вчиняти будь-які дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві дотримуватися черговості в зверненні стягнення, яка передбачена Законом України «Про виконавче провадження».

09 липня 2015 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до Оболонського районного суду м.Києва з клопотанням про забезпечення скарги шляхом заборонити вчиняти будь-які дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 14 липня 2015 року клопотання представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено та заборонено вчиняти будь-які дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

Постановляючи дану ухвалу, суд 1-ї інстанції виходив з положень ст.ст.151-153 ЦПК України, зазначаючи, що при невжитті вказаних заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення скарги.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Крім того, ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту прохальної частини скарги вбачається, що скаржник просить суд, зокрема, заборонити вчиняти будь-які дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, фактично призведе до часткового вирішення скарги по суті, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, а не шляхом заборони державному виконавцю вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію арештованого майна. Проте, представник скаржника з заявою про забезпечення виконання рішення саме таким способом до суду не звертався, а суд за своєю ініціативою не може вжити інші заходи забезпечення позову.

Оцінивши в сукупності докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Оболонського районного суду м.Києва від 14 липня 2015 року про забезпечення позову в цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Керуючись ст..ст. 151-153, 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал» задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 14 липня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 про забезпечення позову в цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві вчиняти будь-які дії направлені на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: