Ухвала суду № 50645569, 26.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі

головуючого судді - Юрдиги О.С,

суддів - Фрич Т.В., Мельника В.В.

за участю секретарів - Ковби А.В., Зубко Д.В., Побочій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013110000000875 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Беби Є.Г., Сергєєвої Т.В.

обвинувачених - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (шляхом відеоконференцзв'язку), ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

представника потерпілого - ОСОБА_12

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201310000000875 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст. 15, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, які об'єднані в одне провадження - повернуто прокурору.

Рішення про повернення обвинувальних актів обґрунтовано тим, що вони не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містять формулювання обвинувачення відповідно до положень закону відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_13 та ОСОБА_4, оскільки в даних обвинувальних актах зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування та наявні вказівки на те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_14 підозрюються у вчиненні злочинів, які їм інкримінуються. Окрім того, слідчим не встановлено осіб, які входили до організованої групи разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не підтверджено їх наявність належними та допустимими доказами, не визначено їх функції в організованій групі, а тому кваліфікацію їх дій за ч.3 ст.28 КК України суд вважає безпідставною та протиправною; прокурором не дотримано вимог чинного законодавства в частині зазначення дати складання і затвердження обвинувального акту, оскільки згідно норм КПК України, обвинувальний акт лише після затвердження прокурором направляється до суду.

Прокурор, в апеляційній скарзі, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою повернути даний обвинувальний акт суду першої інстанції на підготовче засідання у іншому складі суду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження; істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону.

Вказує на те, що обвинувальні акти відповідають вимогам ст. 291 КПК України та місить всі передбачені законом відомості. Зокрема, обвинувальні акти у зазначених кримінальних провадженнях містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у тому числі, зазначено час та місце кримінальних правопорушень, а також інші суттєві обставини, встановлені та відомі на момент складання обвинувального акту. Посилається на те, що суд під час підготовчого судового засідання вийшов за межі своїх повноважень та надав оцінку фактичним обставинам справи та правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ч.3 ст.28 КК України, яку прокурор вважає встановлену, та відповідно до вимог ст. 338 КПК України, у разі необхідності має право змінити під час судового розгляду.

Представник ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7, в апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати, як незаконну та необгрунтовану, винесену з порушенням норм кримінального процесуального та кримінального кодексів України; обвинувальний акт направити до суду першої інстанції для призначення судового засідання. Зазначає, що ухвала суду не містить жодних посилань безпосередньо на сам обвинувальний акт, натомість містить посилання на рішення Європейського суду з прав людини, які не стосуються даного випадку, та обґрунтування захисників обвинувачених. Судом не надано оцінку доказам, зазначеним в обвинувальних актах, які повністю підтверджують вину обвинувачуваних осіб; не звернуто увагу на те, що обвинувачених затримано безпосередньо під час скоєння ними інкримінованих їм злочинів, із слідством вони не співпрацювали, а вину почали визнавати після зникнення ОСОБА_1

Вважає, що обвинувальні акти відповідають вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить фактичні обставини скоєного обвинуваченими кримінального правопорушення та достатні дані, які вказують на винних осіб, зокрема на обвинувачених у даному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та представника потерпілого ОСОБА_12, які підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити, думку підозрюваних та їх захисників про законність ухвали суду, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що вони підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Приймаючи рішення про повернення обвинувальних актів прокурору, суд першої інстанції встановив, що в порушення вимог ст. 291 КПК України, обвинувальні акти не відповідають вимогам КПК, оскільки не містять формулювання обвинувачення відповідно до закону, а викладено лише фактичні обставини справи, встановлені слідчим під час досудового розслідування. Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає правильним.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом Українипро кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст.110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, містить лише формулювання підозри, висунутої їм, та фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені досудовим розслідуванням. Разом з тим, обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не висунуте, а тому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за цим процесуальним рішенням мають статус підозрюваних.

Водночас необґрунтованим є посилання суду в мотивувальній частині ухвали, як на підставу для повернення обвинувальних актів, на необхідність встановлення осіб, які входили до організованої групи разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтвердження їх наявності належними та допустимими доказами, визначення їх функцій в організованій групі, а також безпідставності та протиправності кваліфікації їх дій за ч.3 ст.28 КК України. Відповідно до положень ст.314 КПК України, питання щодо допустимості та належності доказів, правильності кваліфікації дій обвинувачених, не підлягають вирішенню під час підготовчого судового засідання, а тому дане посилання суду слід виключити із мотивувальної частини ухвали суду.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого, що обвинувальні акти відповідають ст. 291 КПК України є необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та представника ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року у кримінальному провадженні № 1201310000000875 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - змінити.

Виключити із мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року посилання суду, як на підставу для повернення обвинувального акта, необхідність встановлення осіб, які входили до організованої групи разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтвердження їх наявності належними та допустимими доказами, визначення їх функцій в організованій групі, а також безпідставності та протиправності кваліфікації дій за ч.3 ст.28 КК України.

У решті ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року про повернення обвинувальних актів прокурору - залишити без зміни.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

О.С. Юрдига Т.В. Фрич В.В. Мельник

Справа №11-кп/796/1312/2015

Головуючий у першій інстанції - Карабань В.М.

Доповідач Юрдига О.С.